Рішення

від 17.03.2009 по справі 14/50/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/50/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.09                                                                                 Справа №  14/50/09

Суддя   Хоролець Т.Г.

за позовом           Відкритого акціонерного товариства “Дніпрококс” (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна, 1)

до                          Товариства з обмеженою відповідальністю “Екохимпромстрой” (69035 м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 18,оф. 138)

про витребування з незаконного володіння майна

Суддя Хоролець Т.Г.

Представники сторін:

Від позивача      –Присяжнюк Д.В., довіреність №2 від 04.01.2009

Від відповідача  –Нікітенко М.О., довіреність № 1 від 13.03.2009

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про витребування з незаконного володіння майна.

22.01.2009 порушено провадження у справі №14/50/09, судове засідання призначено на 17.02.2009. Розгляд справи відкладався до 17.03.2009.

16.03.2009 р. до господарського суду  Запорізької області подано зустрічний позов ТОВ “Екохимпромстрой” до відповідача ВАТ “Дніпрококс” з вимогою стягнути 146 528, 26 грн. заборгованості. Ухвалою суду від 17.03.2009 р. зустрічний позов повернуто заявнику.

У судовому засіданні  17.03.2009 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну  частини рішення.

Позивач  обґрунтував свої вимоги положеннями ст.ст. 325,387,530,610,614, 1212,1213 ЦК України, які полягають у наступному: просить витребувати  з незаконного володіння цистерну № 50283944, в якій здійснювалася поставка продукції згідно договору купівлі-продажу № 97 від 11.02.2008.    

Відповідач позовні вимоги не визнає. Зазначив, що на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Екохимпромстрой” надійшла цистерна № 50283944, в якій замість замовленого відповідачем товару, а саме полімерів бензольних відділень знаходилась смола кам'яновугільна. Зазначає, що зазначена цистерна до теперішнього часу стоїть не розвантажена, а позивач не бажає замінити неналежний товар.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,  суд -  

ВСТАНОВИВ:

Заявлено  позов про витребування з незаконного володіння майна. Така вимога є  предметом  віндикаційного позову.

Умовами пред'явлення такої вимоги є: майно вибуло із володіння  власника, воно збереглося в натурі і знаходиться у володінні іншого власника; виндиціюваною  є індивідуально-визначена річ.

Отже право на  віндикацію  належить неволодіючому  власнику, у якого ця річ вибула із володіння.

Власник, що пред'являє вимогу про повернення йому майна, яке належить йому на праві власності, повинен довести, що якраз це майно є об'єктом його права власності.

Відповідно ст. 387 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач,  позов може бути пред'явлений тільки тоді, коли відповідач незаконно заволодів річчю. Якщо відповідачеві річ передана позивачем, останній може витребувати річ, пред'являючи позов або про визнання правочину недійсним, і про повернення сторін до первинного майнового стану, або про розірвання договору і покладення на відповідача обов'язку повернути раніше передану за договором річ, або про повернення речі у зв'язку з односторонньою відмовою від договору, або про повернення в натурі безпідставно набутого майна, або про повернення майна переданого боржнику на строк, у зв'язку з закінченням строку договору чи інше. Пред'явлення віндикаційного позову у подібних випадках є неможливим, оскільки для захисту права повинні застосовуватися інші спеціальні норми і передбачені ними способи захисту цивільного права.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не довів, що цистерна належить йому на праві власності, надані позивачем документи (технічний паспорт вагона, Акт передачі вагона  на баланс підприємства  від 18.11.1991р., Акт оцінки  вартості цілісного майнового комплексу, інвентарна картка про перебування  цистерни на балансі) не  підтверджують право власності позивача на об'єкт, а навпаки свідчать про належність цистерни державі.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством “Дніпрококс” –продавець  (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Екохимпромстрой” –покупець (відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу № 97, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу, а відповідач прийняти та сплатити вартість продукції після її отримання (п.1.1. договору).

Продукція за договором купівлі-продажу відправлена  на адресу відповідача залізницею в цистерні № 50283944, яка відповідно до п.2.11 договору повертається  позивачу.

Отже, між позивачем та відповідачем склалися господарські  правовідносини, які не пов'язані з правом власності на майно, зокрема цистерну № 50283944, які можуть бути  вирішені шляхом задоволення віндикаційного  позову.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, вивчені матеріали справи та  пояснення представників сторін, суд вважає  вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з зазначених підстав.     

Судові витрати згідно із ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 46, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

        У задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                    Т.Г.Хоролець

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України   23.03.2009 року