Рішення

від 25.03.2009 по справі 3/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.09                                                                                           Справа№ 3/4

Суддя Н.Березяк  при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи  

За позовом: ТзОВ „ГалАгро”, м. Судова Вишня

До відповідача: ВАТ „ТД „Львівська макаронна фабрика”, м. Львів

Про стягнення 184 123,00 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Котягін А.С. –представник

від відповідача: не з'явився

          Представнику позивача роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

          Суть спору: Подано позов ТзОВ „ГалАгро” до ВАТ „ТД „Львівська макаронна фабрика” про стягнення 184 123,00 грн.

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з незабезпеченням відповідачем участі уповноваженого представника в судові засідання та невиконаням вимог ухвал суду.

В судовому засіданні представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 182 923,00 грн. - боргу, оскільки відповідач частково оплатив основну заборгованість в розмірі 1 200,00 грн.

В судовому засіданні 25.03.2009 року відповідачем повторно було подано клопотання (п'яте) про відкладення розгляду справи в зв'язку із хворобою представника. Зазначене клопотання не підтверджене належними доказами перебування представника на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні.

          Крім того, слід зазначити, що ухвалою суду від 26.01.2009 року було порушено провадження у даній справі. Двохмісячний строк розгляду справи закінчується 26.03.2009 року. Незабезпечення відповідачем участі уповноваженого представника в судове засідання затягує та перешкоджає розгляду справи у встановлений ГПК України строк.

З огляду на викладене суд пришов до висновку про недоцільність задоволення клопотання відповідача та можливість розгляду справи в порядку ст.75 ГПК України за відсутності відповідача.

В судовому завданні 25.03.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

           Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

Протягом листопада –грудня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ГалАгро”  поставило Відкритому акціонерному товариству „Торговий дім” Львівська макаронна фабрика” товар на загальну суму 185 815,50 грн. який відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково.

09.01.2009 року позивачем була направлена вимога про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 182 923,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

                    Як вбачається з матеріалів справи, протягом листопада –грудня 2008 року відповідач отримав від позивача товар, а саме борошно вищого ґатунку  на загальну суму 185 815,50 грн., що підтверджується накладними (а.с.13-18).

                    Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої зобов'язання відповідач в повному обсязі не виконав, заборгувавши позивачу 182 923,00 грн. за отриманий товар.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на день розгляду справи становить  182 923,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 9 500,00 грн. послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору про надання юридичних послуг № 12/01/09 від 12.01.2009 року позивач оплатив адвокату Котягіну Андрію Сергійовичу вартість юридичних послуг в розмірі 9 500,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України  витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”, дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг адвокатам.

Як вбачається з матеріалів справи, довіреність від 02.01.2009 року на представлення інтересів позивача в суді була видана громадянину Котягіну А.С., який має адвокатське посвідчення, а отже вартість наданих юридичних послуг підлягає відшкодуванню в порядку ст. 44 ГПК України.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи  відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 1 841,23 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.  Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім” Львівська макаронна фабрика” (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 170, код ЄДРПОУ 32894251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ГалАгро” (81340, Львівська область, Мостиьский район, м. Судова Вишня, вул. Лісозаводська, 5, код ЄДРПОУ 30581465) –182 923,00 грн. –основного боргу, 9 500,00 грн. – витрат на оплату послуг адвоката, 1 841,23 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3. В частині стягнення 1 200,00 грн. провадження у справі –припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя