Рішення

від 03.09.2013 по справі 904/2341/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.13р. Справа № 904/2341/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс", м. Старий Оскол, Російська Федерація

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укргідропресмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 1 361 128,00 USD

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Гусакова О.Б. дов. № 1 від 16.01.2013 року;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргідропресмаш" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача 1 070 000,0 дол. США - основного боргу, 79 156,0 дол. США - неустойки, 211 972,0 дол. США - 16% штрафу, 25 000,00 руб. - витрат на юридичну допомогу, 223 040,00 руб. - витрати на митне очищення та доставку маніпулятора та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Контракту №40-01/02-11 від 16.09.2010 року. (а.с. 10-16)

04.07.2013 року Позивач подав до господарського суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача 31 935 744,0 руб. - основного боргу, 185 713,89 дол. США, що еквівалентно 6 118 772,15 руб. - неустойки, 211 972,0 дол. США, що еквівалентно 6 983 947,47 руб. - 16% штрафу, 223 040,00 руб. - витрати на митне очищення та доставку маніпулятора, 25 000,00 руб. - витрат на юридичну допомогу, та судові витрати в розмірі 68 820,0 грн., що еквівалентно 277 941,27 руб.

29.07.2013 року Позивач направив на адресу господарського суду для приєднання до матеріалів справи додаткові докази в обґрунтування позовних вимог.

За заявою Позивача від 16.08.2013 року, ухвалою господарського суду від 16.08.2013 року, відповідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 03.09.2013 року.

02.09.2013 року Позивач направив на адресу господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача 31 935 744,0 руб. - основного боргу, 185 712,79 дол. США, що еквівалентно 6 119 236,43 руб. - неустойки, 211 972,0 дол. США, що еквівалентно 6 983 947,47 руб. - 16% штрафу, 223 040,00 руб. - витрати на митне очищення та доставку маніпулятора, 25 000,00 руб. - витрат на юридичну допомогу, та судові витрати в розмірі 68 820,0 грн., а також надав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 172), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру АБ №740388, станом на 31.05.2013 року юридична адреса Відповідача: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, будинок 106-А. (а.с. 121-122).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2010 року між Позивачем (далі-Замовник) та Відповідачем (далі-Виконавець) був укладений Контракт №40-01/02-11 (далі-Контракт), відповідно до умов якого (п. 1.1 Контракту з урахуванням Додаткової угоди №5 від 20.09.2012 року), у відповідності з технічним завданням (Додаток №1) Виконавець зобов'язується виготовити та поставити Замовнику комплект кувального обладнання, яке, надалі іменується Продукція, в наступному складі:

1. Прес кувальний зусиллям 1250 тс ПК1250.00.001 А2, у кількості 1 шт., вартістю 630 000,00 дол. США

2. Маніпулятор кувальний неповоротний вантажопідйомністю 7,5 тн МК 7,5, у кількості 1 шт., вартістю 230 000,00 дол. США.

3. Візок передаточний з поворотним столом ТПС-10, у кількості 1 шт., вартістю 26 000,00 дол. США.

4. Гідропривід кувального пресу ПК 1250 А2 20.001 СБ, у кількості 1 шт., вартістю 358 824,00 дол. США.

Всього на суму 1 244 824,00 дол. США (п. 1.1 Контракту з урахуванням Додаткових угод №1/1 від 20.10.2010 року, №1 від 27.01.2011 року та №5 від 20.09.2012 року).

Виконавець зобов'язується по завданню Замовника виконати роботи по збірці, налагодженню та проведенню приймання-здавальних випробувань пресу та маніпулятора на суму 80 000,0 дол. США та здати її результати Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлене обладнання та виконані роботи на умовах, визначених даним Контрактом. (п.п. 1.2, 1.3 Контракту).

Відповідно до п. 1.4 Контракту, митна очистка продукції, що поставляється в рамках даного Контракту здійснюється Виконавцем за кошти Замовника по окремому Контракту.

Згідно пункту 2.1 Контракту, валюта ціни - долар США.

Пунктом 2.2 Контракту з урахуванням Додаткової угоди №5 від 20.09.2012 року, сторони визначили, що загальна вартість Контракту складає 1 324 824,00 дол. США, з урахуванням вартості продукції, що поставляється на суму 1 244 824,00 дол. США та вартість виконання робіт 80 000,00 дол. США.

Після підписання Контракту, загальна вартість контракту перегляду не підлягає. (п.2.3 Контракту).

По узгодженню сторін загальна вартість Контракту може бути збільшена шляхом збільшення об'єму робіт та підписання Додаткових угод. (п. 2.4 Контракту).

Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що валюта платежів - рублі РФ.

Оплата за поставлену продукцію та роботи, що виконуються, здійснюється банківським переказом на рахунок Виконавця, зазначений в даному Контракті з указанням в платіжному дорученні курсу ЦБРФ на дату платежу. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку Замовника. (п. 3.2 Контракту).

Підпунктами пункту 3.3 Контракту, з урахуванням Додаткових угод №4 від 29.08.2011 року та №5 від 20.09.2012 року, сторони погодили наступний порядок розрахунків та строків оплати:

3.3.1. 770 000,00 дол. США сплачується як авансовий платіж до 25.03.2011 року;

3.3.2. 300 000,00 дол. США сплачується до 30.05.2011 року як проміжний платіж;

3.3.3. 100 000,00 дол. США сплачується після отримання Замовником письмового повідомлення про готовність пресу кувального зусиллям 1250 тс ПК 1250.00.001 А.2 до відвантаження та прийманню даної продукції на складі Виконавця (з оформленням відповідного Акту) протягом 5-ти банківських днів від дати приймання;

3.3.4. 78 824,00 дол. США сплачується протягом 5 банківських днів по факту поставки повного комплекту обладнання Виконавцем Замовнику на умовах, вказаних в даному Контракті;

3.3.5. 80 000,0 дол. США сплачується протягом 5 банківських днів від дати підписання Акту виконаних робіт.

Поставка продукції автомобільним транспортом здійснюється на умовах DDU (Росія, м. Старий Оскол), поставка продукції залізничним транспортом - на умовах DAF (межа Україна-Росія) товарними партіями в строк до 31.12.2012 року. (п. 4.1 Контракту з урахуванням Додаткової угоди №6 від 02.10.2012 року та п. 4.2 Контракту з урахуванням Додаткової угоди №5 від 20.09.2012 року).

Пунктом 4.7 Контракту передбачено, що приймання продукції на складі Замовника здійснюється у відповідності з інструкціями „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання за кількістю та якістю" №№ П-6, П-7 та Положенням про постави продукції виробничо-технічного призначення №888 затв. 25.07.1988р.

Строк виконання робіт зазначений в пункті 5.1 Контракту та становить 1,5 місяця від дати початку виконання робіт. Дата початку робіт - протягом 5 днів від дати отримання Виконавцем письмового повідомлення Замовника про готовність до виконання робіт.

Пунктом 7.3 Контракту сторони визначили, що у випадку виявлення несправностей продукції при прийманні, монтажі, контрольній збірці, пуску в експлуатацію та протягом гарантійного строку, виклик представника Виконавця обов'язковий.

Повідомлення про виявлення несправності в процесі приймання, монтажу, контрольній збірці, перевірці, пуску в експлуатацію та в період гарантійного строку передається представнику Виконавця телефаксом або телеграмою та фіксується в журналі викликів за місцем експлуатації продукції.

Представник Виконавця протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення Замовника зобов'язаний прибути у вказане Замовником місце для встановлення причин несправності, про що складається відповідний акт.

Заміна продукції та усунення її недоліків, які будуть виявлені в процесі приймання, монтажу, пуску в експлуатацію та протягом гарантійного строку її експлуатації (за умови дотримання вимог правил експлуатації), здійснюється Виконавцем за свій рахунок протягом погодженого сторонами строку, вказаного у відповідному акті, підписаному уповноваженими представниками сторін.

Згідно пункту 7.4 Контракту сторонами погоджено, що у випадку відмови в прибутті або відмові представника Виконавця від підписання акту або виникнення розбіжностей по акту, запрошується незалежний експерт Торгівельно-промислової палати або Бюро товарних експертиз.

Висновки комісії впливають виключно на віднесення витрат по заміні дефектних деталей, усунення недоліків продукції на винну сторону, та не звільняють Виконавця від зобов'язань по поставці необхідних запасних частин та заміни дефектних елементів продукції в межах дії гарантійного строку на обладнання. Витрати по сплаті послуг експерта несе винна сторона.

Відповідно до пункту 11.1 Контракту, спори, що виникають у зв'язку з виконанням зобов'язань по даному Контракту, вирішуються шляхом переговорів, а при неможливості такого врегулювання - в господарському (арбітражному) суді за місцезнаходженням Відповідача з дотриманням претензійного порядку. Сторона, яка отримала претензію, зобов'язана в 15-денний строк з дні отримання розглянути претензію та надати мотивовану відповідь.

Пунктом 12.5 Контракту сторони погодили, що строк його дії встановлюється з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов Контракту Позивач здійснив перерахування передоплати в розмірі 1 070 000,00 дол. США, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 37-40).

В порушення умов Контракту Відповідачем частково виконано свої зобов'язання, поставлено продукції лише на суму 230 000,0 дол. США, а саме маніпулятор кувальний неповоротний вантажопідйомністю 7,5 тон МК 7,5, що підтверджується транспортною накладною (а.с. 30) та відвантажувальною специфікацією №01/01 М від 02.10.2012 року. (а.с. 31).

Крім того, як вказує Позивач, навіть поставлений Відповідачем товар, маніпулятор кувальний неповоротний вантажопідйомністю 7,5 тон МК 7,5, не відповідає за якістю та комплектністю вимогам технічного стану, про що свідчить акт експертизи №1326010023 від 16.01.2013 року (а.с. 25-26), зі змісту якого вбачається: "пред'явлений експерту маніпулятор кувальний не поворотний модель МКП 5М зав. №2 рік випуску 1988, номінальним зусиллям 50 кН за технічним станом не відповідає умовам контракту №40-01/02-11 від 16.09.2010 року та Технічному завданні на розробку, виготовлення та поставку кувального комплексу, до використання за призначенням не придатний."

У зв'язку з недоліками поставленого товару, Позивачем Відповідачу направлено листа за №16-Р від 10.01.2013 року про направлення у відповідності до умов п. 7.3 Контракту свого представника для встановлення факту виявлених недоліків (а.с. 27-28). Відповідач на вказаний лист №16-Р від 10.01.2013 року надав відповідь за № 7 від 15.01.2013 року (а.с. 29), в якій вказав, що маніпулятор кувальний неповоротний вантажопідйомністю 7,5 тон був відправлений Позивачу для здійснення подальших операцій по збірці але не для експлуатації.

Додатково Позивачем на адресу Відповідача було направлено ряд претензій (а.с. 34, 35-36, 59) з вимогою повернути грошові кошти. Відповідач представника на прийомку маніпулятора кувального неповоротного вантажопідйомністю 7,5 тон МК 7,5 не направив, грошові кошти сплачені Позивачем не повернув.

Таким чином, розмір заборгованості за поставлений товар неналежної якості становить суму в розмірі 230 000,0 дол. США, а розмір передоплати, яку Позивач просить повернути, виходячи з загальної суми 1 070 000,0 дол. США, яку він сплатив в якості попередньої оплати, становить 1 070 000,0 дол. США - 230 000,0 дол. США = 840 000,0 дол. США.

Отже, Позивач просить суд стягнути суму основного боргу в розмірі 1 070 000,00 дол. США, що еквівалентно 31 935 744,00 руб., яка складається з 230 000,00 дол. США - вартість неякісного товару та 840 000,00 дол. США - сума попередньої оплати, на яку Відповідачем товар не поставлено взагалі.

Розглядаючи вказані позовні вимоги, необхідно вказати на наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право", у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.

Підпунктом 2 пункту 1 ст. 76 вказаного Закону передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Крім того, як вказувалось вище, пунктом 11.1 Контракту сторони погодили, що спори, що виникають у зв'язку з виконанням зобов'язань по даному Контракту, вирішуються шляхом переговорів, а при неможливості такого врегулювання - в господарському (арбітражному) суді за місцезнаходженням Відповідача з дотриманням претензійного порядку. Сторона, яка отримала претензію, зобов'язана в 15-денний строк з дні отримання розглянути претензію та надати мотивовану відповідь.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 712 ЦК України врегульовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Повернення грошових коштів за товар не належної якості та комплектності регулюється нормами Глави 54 ЦК України.

Відповідно до пункту 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

14.05.2013 року Позивач звернувся до Відповідача з повідомленням №1132-Р про відмову від договору та вимагав повернення суми, сплаченої за товар неналежної якості в розмірі 230 000,0 дол. США. (а.с. 193)

Оскільки має місце відмова Позивача від спірного договору, а також звернення з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 230 000,0 дол. США за поставлений товар неналежної якості, вказана сума, яку Позивач просить стягнути з Відповідача в порядку пункту 2 статті 678 Цивільного кодексу України, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Сума у розмірі 840 000,00 дол. США є сумою попередньої оплати, на яку Відповідачем товар не поставлено взагалі. Жодних доказів повернення вказаної суми від Відповідача до Позивача сторонами суду не надано.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму боргу в розмірі 1 070 000,00 дол. США, що еквівалентно станом на 03.07.2013 року (курс дол.. США/руб. - 32,95) 31 935 744,00 руб., яка підлягає задоволення у повному обсязі.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача 223 040,00 руб. витрат на митне очищення та доставку маніпулятора.

Вказана сума складається з сум, оплачених Позивачем за митне очищення та доставку маніпулятора, а саме:

- 20 000,00 руб. - витрати на авансові платежі для Бєлгородської митниці згідно рахунку №3746 від 17.10.2012 року (а.с. 141-142);

- 135 000,00 руб. - витрати за договором №50 від 24.10.2012 року (а.с. 147), що підтверджується платіжним дорученням №3860 від 25.10.2012 року (а.с.146), сплачене на підставі акту виконаних робіт №172 від 25.10.2012 року (а.с. 148) та рахунку на оплату №190 від 24.10.2012 року (а.с. 178) на суму 135 000,0 руб. (вказаний договір передбачає надання механізму автокрана та тягача для завантаження, перевезення з складу зберігання та відвантаження маніпулятора у Позивача);

- 52 471,30 руб. - витрати по оплаті послуг за договором №072 від 21.07.2011 року на зберігання товарів та транспортних засобів на СВХ (а.с. 152-154), що підтверджується платіжним дорученням №3755 від 18.10.2012 року (а.с. 150), яким сплачено кошти на підставі рахунку на оплату №550 від 17.10.2012 року;

- 15 569,10 руб. - витрати по оплаті послуг за договором №072 від 21.07.2011 року на зберігання товарів та транспортних засобів на СВХ (а.с. 152-154), що підтверджується платіжним дорученням №3887 від 26.10.2012 року (а.с. 151), яким сплачено кошти на підставі рахунку на оплату №562 від 25.10.2012 року та актом №00000556 від 25.10.2012 року (а.с. 162).

разом витрати на загальну суму 223 040,40 руб.

За своєю суттю сума у розмірі 223 040,00 руб., яку Позивач витратив на отримання неякісного товару є його збитками.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що:

1. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

3. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Пунктом 1.1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки" від 30.03.95 р. N 02-5/218, що відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України обсяг збитків, які підлягають відшкодуванню, складають витрати, зроблені кредитором внаслідок невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, втрата або пошкодження майна кредитора (наприклад, у процесі перевозки за відсутності вини перевізника), а також не одержані доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником. Зазначений принцип застосовується щодо всіх випадків порушення зобов'язання, тобто недопоставки, прострочки поставки товарів, поставки товарів неналежної якості або некомплектних, необґрунтованого ухилення від їх оплати, односторонньої відмови від одержання товарів, поставка яких передбачена договором тощо. При цьому сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, коли на це є згода покупця. (стаття 207 Цивільного кодексу України, пункт 1 статті 31 Закону України "Про підприємства в Україні").

Отже, суд погоджується з вказаною сумою збитків у розмірі 223 040,00 руб., так як вона підтверджена відповідними первинними документами наданими Позивачем.

Відповідно до положень ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 9.4 Контракту передбачено, що за прострочку поставки або недопоставку продукції Виконавець сплачує неустойку в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення. Якщо Виконавець відмовляється від виконання своїх зобов'язань, він повинен повернути Замовнику грошові кошти, раніше отримані ним за Контрактом, а також сплатити штраф у розмірі 16% від вартості Контракту та відшкодувати Замовнику всі понесені збитки в частині, що не покрита неустойкою.

Розрахований Позивачем розмір неустойки, з урахуванням уточненої позовної заяви, від суми основного зобов'язання, за період з 01.01.2013 року - 03.07.2013 року складає суму у розмірі 185 712,79 дол. США, що еквівалентно станом на 03.07.2013 року (курс дол.. США/руб. - 32,95) 6 119 236,43 руб.

Розрахований Позивачем розмір 16% штрафу становить суму у розмірі 211 972,0 дол. США, що еквівалентно станом на 03.07.2013 року (курс дол.. США/руб. - 32,95) 6 983 947,47 руб.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з стягненням з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 31 935 744,00 руб. - основного боргу, 6 119 236,43 руб. - неустойки, 6 983 947,47 руб. - 16% штрафу, 223 040,00 руб. - збитків у вигляді витрат на митне очищення та доставку маніпулятора.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати на юридичну допомогу по супроводженню спору в особі ТОВ "Правова стратегія" в розмірі 25 000,0 руб.

В обґрунтування вказаних вимог Позивачем до позову додано Міжнародний контракт на надання юридичних послуг від 17.01.2013 року (далі-Міжнародний контракт), відповідно до пункту 1 якого Позивач (Замовник) доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова стратегія" (Виконавець) приймає на себе зобов'язання оказати Замовнику юридичну допомогу по здійсненню стягнення грошової суми з ТОВ НВП "Укргідропресмаш". (а.с. 179-180).

Відповідно до п. 3 Міжнародного контракту, вартість послуг за договором складає 25 000,0 руб. У випадку фактичного перерахування суми боргу боржником на рахунок Замовника з моменту здійснення дій Виконавцем за даним Контрактом, додатково протягом 30 днів Замовником сплачується премія в розмірі 1% від отриманої суми.

Позивачем на підставі акту виконаних робіт від 15.04.2013 року (а.с. 181), платіжним дорученням №193 від 21.01.2013 року (а.с. 44) було перераховано Замовнику 25 000,0 руб. на виконання пункту 3 Міжнародного контракту №5 на надання юридичних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 Закону України "Про адвокатуру" визначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

За змістом статей 44 і 48 ГПК України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати при задоволенні позову покладаються на Відповідача, а при відмові в позові - на Позивача.

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у статті 2 цього Закону України "Про адвокатуру", якою визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Статтею 12 Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В контексті цих норм, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналіз зазначеної статті Господарського процесуального кодексу свідчить про те, що надані Позивачем документи в обґрунтування вимог щодо стягнення витрат на послуги адвоката не можуть у даному випадку свідчити про надання адвокатом послуг, оскільки про отримання позивачем таких послуг має свідчити акт виконаних робіт, підписаний позивачем і адвокатом.

Таким чином, за відсутності доказів в підтвердження надання вказаних послуг саме адвокатом, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми 25 000,00 руб. РФ на юридичну допомогу по супроводженню даного спору в особі ТОВ "Правова стратегія".

Аналогічна правова позиція міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/1238/2013 "Про Рішення КСУ у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 статті 59 Конституції України, ч. 1 ст. 44 ГПКУ (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві)", з якого вбачається, що Конституційним Судом України прийнято рішення від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі за конституційним зверненням приватного малого підприємства - фірми "Максима" щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - Рішення).

Згідно з пунктом 1 резолютивної частини Рішення в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України слід розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав стосовно стягнення з Відповідача судових витрат на юридичну допомогу по супроводженню спору в особі ТОВ "Правова стратегія" в розмірі 25 000,00 руб.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір по справі покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укргідропресмаш" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 106-А, ЄДРПОУ 35807313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс" (309540, Російська Федерація, м.Старий Оскол, станція Котел, промвузол, площадка Транспортна, проїзд Ш-4, будівля 5, р/р 40702810700001425310 в ЗАТ "Райффайзенбанк" м. Москва, к/р 30101810200000000700, БІК 044525700, ОГРН 1063128021307, ІНН 3128055376 ) 31 935 744,0 руб. РФ. - основного боргу, 6 119 236,43 руб. РФ. - пені , 6 983 947,47 руб. РФ. - 16% штрафу, 223 040,00 руб. РФ. - збитків, 68 820,00 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота Рішення підписано 29.08.2013р.