Рішення

від 03.09.2013 по справі 905/4676/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2013 Справа № 905/4676/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Макогон Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Седа», м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбікормовий завод», Донецька область, м.Слов'янськ,

про : стягнення 116819грн.65коп.

За участю представників сторін

від позивача - Мороз Ю.А. (довіреність від 01.08.2013р.) ;

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Седа», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська комбікормовий завод», Донецька область, м.Слов'янськ про стягнення 116819грн.65коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 106199грн.69коп., штрафу в сумі 10619грн.96коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки товару №3 від 04.01.2012р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Строк розгляду справи продовжувався на підставі ст. 69 ГПК України.

У зв'язку з неявкою відповідача, з метою надання йому права на захист, справа слуханням відкладалась, востаннє на 03.09.2013р., але відповідач у судові засідання не з'явився, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янський комбікормовий завод», код ЄДРПОУ 21973698 за адресою, вказаною у позові, витягу з ЄДРПОУ станом на 16.07.2013р.- 84107, Донецька обл., м.Слов'янськ, вул.Дем'яна Бєдного. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Факт обізнаності відповідач про слухання справи підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про отримання ухвали суду, що унеможливлює порушення процесуальних прав відповідача в цій частині.

Під час судового засідання 03.09.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, підтвердив,

що заявлена до стягнення заборгованість виникла саме за видатковими накладними визначеними у позовній заяві - №1658 від 05.12.2012р., №1703 від 11.12.2012р., №1726 від 14.12.2012р., №1766 від 21.12.2012р., №1778 від 25.12.2012р., №1799 від 28.12.2012р, а також повідомив, що так як оплати здійснювались відповідачем без конкретного призначення платежу, грошові кошти перш за все відносились в рахунок погашення більш ранніх поставок, через що лише спірна накладна №1658 від 05.12.2012р. за бухгалтерським обліком позивача була частково оплачена на суму у розмірі 13399грн. 99коп., інші спірні поставки залишилися повністю неоплаченими. У підтвердження розподілу сплачених відповідачем грошових коштів відповідно до бухгалтерського обліку позивача, 03.09.2013р. суду надана довідка за підписом генерального директора ТОВ «Торговий дом «Седа»

Позивач повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Суд відзначає, що відсутність представника відповідача в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установлені законом строки. Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, надання додаткових доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, встановлено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

04.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Седа» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов'янська комбікормовий завод» (покупцем) був укладений договір постачання №3 (далі-договір) за змістом якого постачальник зобов'язується у порядку та строки, встановлені цим договором передати у власність «покупця» кормові добавки (надалі - товар), в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а «покупець» зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно п. 1.3 договору, кількість і асортимент кожної партії постачаємого товару вказується в накладній, складеної на підставі замовлення «покупця», яка є невід'ємною частиною цього договору. Накладна оформлюється на кожну партію поставляє мого товару, та мають силу специфікації до цього договору.

Відповідно до п. 3.3. договору передача товару здійснюється тільки за наявності у уповноваженої особи «отримувача» довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. У разі неможливості надання такої довіреності, «постачальник» призупиняє постачання до отримання від «отримувача» такої довіреності.

Поставка вважається закінченою з моменту передачі партії товару «отримувачу» у власність, що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та необхідними товаросупровідними документами, вказаними в цьому договорі (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, сторони визначили що ціна на поставлений за цим договором товар є договірною та зазначається у накладних на кожну партію товару. Ціна на товар, поставлений за цим договором, може бути змінена виключно за домовленістю сторін.

Згідно пункту 5.3 договору, «отримувач» оплачує товар протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. За згодою сторін можливі вексельні та інші форми розрахунку.

Відповідно до пункту 10.1 договору, сторони визначили що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2012року.

За змістом позову позивач стверджує, що на виконання умов договору №3 від 04.01.2012р. за період з 04.01.2012р. по 31.12.2012р. здійснив поставку товару відповідачу загальною вартістю 11085085грн.56коп., всього відповідачем сплачено за отриманий товар суму у розмірі 10897921грн.87коп., 31.08.2012р. між сторонами було здійснено взаємозалік на загальну суму 80964грн.00коп. Позивач стверджує, що заявлена сума боргу у розмірі 106199грн.69коп. виникла саме через несплату товару за накладними №1658 від 05.12.2012р., №1703 від 11.12.2012р., №1726 від 14.12.2012р., №1766 від 21.12.2012р., №1778 від 25.12.2012р., №1799 від 28.12.2012р.

21.05.2013р. позивач направив відповідачу вимогу №534 від 14.05.2013р. про сплату заборгованості за поставлений товар, однак означена вимога частково задоволена Відповідачем.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення суми боргу у розмірі 106199грн.69коп. та штрафу в сумі 10619грн.96коп. Підставою позову є договір поставки №3 від 04.01.2012р.

У судовому засіданні 03.09.2013р. позивач підтвердив, що заявлена сума боргу у розмірі 106199грн.69коп. виникла саме за наступними вказаними у позові накладними: №1658 від 05.12.2012р., №1703 від 11.12.2012р., №1726 від 14.12.2012р., №1766 від 21.12.2012р., №1778 від 25.12.2012р., №1799 від 28.12.2012р.

Договір № 3 від 04.01.2012р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків визначених ним, за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1.3 договору, кількість і асортимент кожної партії постачаємого товару вказується в накладній, складеної на підставі замовлення «покупця», яка є невід'ємною частиною цього договору. Накладна оформлюється на кожну партію поставляє мого товару, та мають силу специфікації до цього договору.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах видаткові накладні містять посилання у якості підстави здійснення господарської операції на договір поставки № 3 від 04.01.2012р.

Наразі відповідач не заперечує проти отримання спірного товару за договором № 3 від 04.01.2012р.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що позивач у виконання умов договору № 3 від 04.01.2012р. за видатковими накладними №1658 від 05.12.2012р., №1703 від 11.12.2012р., №1726 від 14.12.2012р., №1766 від 21.12.2012р., №1778 від 25.12.2012р., №1799 від 28.12.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 119599грн.68коп.

Відповідно до п. 3.3. договору передача товару здійснюється тільки за наявності у уповноваженої особи «отримувача» довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. У разі неможливості надання такої довіреності, «постачальник» призупиняє постачання до отримання від «отримувача» такої довіреності.

Пунктом 3.4. договору, поставка вважається закінченою з моменту передачі партії товару «отримувачу» у власність, що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та необхідними товаросупровідними документами, вказаними в цьому договорі.

Факт отримання товару за вказаними накладними підтверджується підписами уповноважених представників відповідача за довіреностями №404 від 05.12.2012р., №408 від 11.12.2012р., №410 від 14.12.2012р., №413 від 21.12.2012р., №414 від 25.12.2012р., №424 від 28.12.2012р., підписи осіб, які приймали товар від позивача, скріплені печаткою ТОВ «Слов'янська комбікормовий завод» в графі «отримав».

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, отже суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 3 від 04.01.2012р.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно пункту 5.3 договору, «отримувач» оплачує товар протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. За згодою сторін можливі вексельні та інші форми розрахунку.

За поясненнями позивача, так як оплати здійснювались відповідачем без конкретного призначення платежу, кошти відповідно до бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Седа» розподілялися перш за все в рахунок погашення заборгованості, яка виникла раніше, через що лише спірна накладна №1658 від 05.12.2012р. була частково оплачена на суму у розмірі 13399грн. 99коп., інші спірні поставки залишилися повністю неоплаченими. В матеріалах справи наявна довідка за підписом генерального директора ТОВ «Торговий дом «Седа» відносно розподілу сплачених відповідачем грошових коштів відповідно до бухгалтерського обліку позивача.

Враховуючи, що остання поставка товару відбулася 28.12.2012р., станом на час звернення позивача з позовом вже почалося прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання з повної оплати спірного товару.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки докази оплати товару на суму 106199грн.69коп. матеріали справи не містять, розмір боргу у вказаному розмірі не спростований відповідачем, заявлений розмір боргу підтверджується в тому числі наявними в матеріалах справи довідками за підписом генерального директора ТОВ «Торговий дом «Седа» відносно стану заборгованості відповідача на час розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Наразі, як вбачається з наявного в матеріалах справи двостороннього акту звірки розрахунків між сторонами за період січень 2013р. - травень 2013р., який скріплений печаткам сторін без будь яких заперечень, відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за договором поставки № 3 від 04.01.2012р. у розмірі 106199грн.69коп.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 10619грн.96коп., який нарахований через прострочення оплати спірного товару.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Зокрема, у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у п. 4 ст. 231 вказаного Кодексу встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Так, згідно п. 6.5. договору, у разі прострочення платежу «покупець» сплачує «постачальнику» штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Отже, укладаючи договір, сторони узгодили міри відповідальності, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідно до матеріалів справи є очевидним, що відповідач прострочив виконання обов'язку з оплати продукції, це обумовлює правомірність застосування до останнього господарських санкцій, передбачених п.6.5. договору.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених в цій частині вимог, розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 530, 549, 610, 627, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 216, 230, 231, 265, Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Седа», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська комбікормовий завод», Донецька область, м.Слов'янськ про стягнення суми основного боргу в розмірі 106199грн.69коп., штрафу в сумі 10619грн.96коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська комбікормовий завод» (адреса: 84107, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Дем'яна Бєдного, код ЄДРПОУ 21973698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Седа» (юридична адреса: 83056, м.Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, будинок 25; поштова адреса: 83016, м.Донецьк, вул.Дніпродзержинська, 11; код ЄДРПОУ 36935914) суму боргу у розмірі 106199грн.69коп., штраф в сумі 10619грн.96коп., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 2336грн.39коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 03.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова