Рішення

від 04.09.2013 по справі 903/838/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 вересня 2013 р. Справа № 903/838/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "Кейсар", с. Зміїнець, Луцького району, Волинської області

про стягнення 1145,13 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 25725,86 грн.,з них: 24581 грн. заборгованості за надані на підставі договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 29-ТП від 04.04.2013р. транспортні послуги по перевезенню, 942,83 грн. пені за період з 27.04.2013р. по 06.08.2013р., 202,03 грн. процентів річних.

30.08.2013р. позивач надіслав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача лише 1145,13 грн., з них: 942,83 грн. пені, 202,30 грн. процентів річних, відшкодувати судові витрати; пояснює, що після подачі позову до суду - 21.08.2013р. позивачем сплачено заборгованість за перевезення товару в розмірі 24581 грн.

Зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

А тому судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Також позивачем надіслано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач в судове за сідання повноважного представника не направив.

Враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представників сторін, зважаючи на те, що сторони у справі належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

04.04.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" як перевізником та приватним підприємством "Кейсар" як замовником було укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 29-ТП, згідно з умовами якого перевізник зобов'язався доставити ввірений йому замовником вантаж до місця призначення і видати його вантажоодержувачу, визначеному замовником, а замовник зобов'язується оплатити перевезення вантажу.

Згідно з п. 2.2 договору конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються одноразовими заявками, що є невід'ємними частинами даного договору.

04.04.2013р. на виконання умов договору відповідач надав позивачу заявку №2.2. на перевезення вантажу, а саме: сляби на металевих пірамідах масою 10 158 кг за маршрутом Іспанія -Україна; вартість перевезення становить - 2350 євро.

Згідно з п. 6.2 договору замовник зобов'язується здійснити оплату послуг перевізника шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок перевізника на протязі 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів рахунків, податкової накладної, товаро - транспортної накладної та підписання акта виконаних робіт.

На виконання умов договору № 29-ТП від 04.04.2013р. та заявки № 2.2. від 04.04.2013р. позивач здійснив перевезення вантажу за замовленим відповідачем маршрутом, доставив вантаж до м. Києва в місце розвантаження 17.04.2013р.

Факт виконання позивачем замовленого відповідачем перевезення за договором № 29-ТП від 04.04.2013р. та заявки № 2.2 від 04.04.2013р. підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR) серія А №300120, актом здачі-прийняття транспортних послуг № ОУ-000104 від 17.04.2013р., підписаним представниками ТзОВ "Дніпромаштранс" та ПП "Кейсар", скріпленим печатками.

17.04.2013р. позивач також надав відповідачу рахунок-фактуру №СФ-030-3 від 17.04.2013р. на суму 24 581 грн. на оплату наданих позивачем послуг по перевезенню вантажу згідно з договором № 29-ТП від 04.04.2013р.

Як зазначає позивач у позовній заяві, для підписання актів здачі-прийняття транспортних послуг відповідачу були надані всі необхідні документи, які підтверджують виконання ТзОВ «Дніпромаштранс» своїх зобов'язань за договором, що і послужило підставою для підписання актів.

04.07.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 88 від 03.07.2013р. з вимогою погасити заборгованість за надані на підставі договору № 29-ТП від 04.04.2013р. та заявки № 2.2. від 04.04.2013р. послуги по перевезенню вантажу. Факт отримання претензії відповідачем підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 4909802444900 уповноваженому представнику відповідача 10.07.2013р. (а.с. 24).

Відповідач наданих позивачем транспортних послуг згідно з договором № 29-ТП від 04.04.2013р. та заявки № 2.2 від 04.04.2013р. до звернення позивача з позовом до суду 08.08.2013р. не оплатив.

Після звернення позивача з позовом до суду - 21.08.2013р. відповідач перерахував позивачу 24581 грн., що складають суму заборгованості, а тому провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.5. договору № 29-ТП від 04.04.2013р. передбачено, що у випадку несвоєчасного платежу замовник сплачує перевізнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочки.

Позивач нараховує відповідачу пеню і проценти річних, починаючи з 27.04.2013р. по 06.08.2013р.

Позивачем невірно визначено початок прострочення платежу, оскільки не враховано, що за умовою п.6.2. договору відповідач мав розрахуватися впродовж 10 банківських, а не календарних дні.

А тому, враховуючи умову п.6.2., зважаючи на те, що акт здачі-прийняття транспортних послуг №ОУ-000104 між ТзОВ "Дніпромаштранс" та ПП "Кейсар" підписано 17.04.2013р., рахунок-фактуру надано 17.04.2013р. відповідач був зобов'язаний розрахуватися за надані послуги до 07.05.2013р. включно.

Однак, відповідач розрахувався за надані транспортні послуги лише 21.08.2013р.

За таких обставин, з відповідача за прострочення платежу за період з 08.05.2013р. по 06.08.2013р. слід стягнути 857,98 грн. пені, виходячи з розрахунку: 24581 х 2 х 7% : 365 х 91 день; 183,85 грн. процентів річних, виходячи з розрахунку: 24581 х 3% :365 х 91 день.

В позові про стягнення 84,85 грн. пені (942,83 - 857,98), 18,18 грн. процентів річних (202,03 - 183,85) слід відмовити.

Звертаючись з позовом до суду позивачем згідно з платіжним дорученням №515 від 05.08.2013р. було сплачено 1720,50 грн. судового збору.

Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

Однак, як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.4.7. постанови №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

З огляду на викладене, на відповідача покладено судові витрати, виходячи із задоволення позовних вимог на суму 1041,83 грн., а також враховуючи той факт, що зменшення позивачем розміру позовних вимог на суму 24581 грн. пов'язано із задоволенням позову відповідачем вже після подання позову.

На позивача відповідно до ст.49 ГПК України покладено судові витрати пропорційно до розміру, на який в позові відмовлено.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49 , 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства "Кейсар" (Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Шкільна, 1/5, код ЄДРПОУ 37490584, ІПН 374905803081, р/р 26007013003106 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" (49126, м. Дніпропетровськ, ж/м Сокол, 1/1-9а-60, код ЄДРПОУ 31181359, р/р 26007221716 в АТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805, ІПН 311813504639) 857 грн. 98 коп. пені, 183 грн. 85 коп. процентів річних, 1713 грн. 62 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

3. В позові про стягнення 84 грн. 85 коп. пені, 18 грн. 18 коп. процентів річних відмовити.

Суддя І. О. Якушева