Рішення

від 07.08.2013 по справі 914/1613/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2013 р. Справа № 914/1613/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі

позивача: Львівського комунального підприємства «Центральне», м. Львів;

до відповідача: Дочірнього підприємства «Техно-Сила» Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікта Трейдинг», с.м.т. Шкло Яворівського району Львівської області;

про: стягнення 2 624 грн. 78 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор м. Львова;

позивача: Романяк М.О. - представник на підставі довіреності від 02.01.2013 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 25.04.2013 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження за позовом Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Центральне» до Дочірнього підприємства «Техно-Сила» Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікта Трейдінг» про стягнення 2624 грн. 78 коп. Розгляд справи призначено на 05.06.2013 року.

Розгляд справи було відкладено ухвалами господарського суду від 05.06.2013 року, 19.06.2013 року та 25.06.2013 року з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

В судовому засіданні 07.08.2013 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали. Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, суд виходить з того, що про час, дату та місце судового розгляду справи N 914/1613/13 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Представникам сторони, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

07.08.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань. Прокурор Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Центральне» звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Техно-Сила» Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікта Трейдінг» про стягнення 2624 грн. 78 коп. заборгованості за договором про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинків і прибудинкових територій, де знаходяться нежитлові приміщення, які займає відповідач.

Позивач зазначає, що надав відповідачу послуги, передбачені умовами укладеного між сторонами договору, за які Дочірнє підприємство «Техно-Сила» в період з 01.06.2010 року по 01.02.2013 року не здійснював оплату. Сума заборгованості станом на подання позовної заяви становить 2 624 грн. 78 коп.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. Відповідно до договору № 179-Н про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинків і прибудинкових територій, де знаходяться нежитлові приміщення, (надалі по тексту договору - договір) укладеного між сторонами 01.04.2013 року, Львівське комунальне підприємство «Центральне» (надалі по тексту рішення - позивач, власник) зобов'язалося забезпечити користувача послугами з утримання житлового будинку та прибудинкової території, в якому знаходиться нежитлове приміщення, відповідно до додатку, що є невід'ємною частиною договору (згідно з п. 2.2.1 договору). Дочірнє підприємство «Техно-Сила» (надалі по тексту рішення - відповідач, користувач) зобов'язалося вносити плату власнику будинку витрати за надані послуги до 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно з п. 3.2 договору.

Згідно з п. 3.4 договору розрахунок розміру плати експлуатаційних витрат проводиться підприємством житлового господарства самостійно згідно з чинним законодавством з моменту встановлення нових тарифів за користування житлом (квартирна плата) та погоджується відділом житлового господарства районної адміністрації.

Розрахунок розміру експлуатаційних витрат проводився у відповідності з «Методикою розрахунку ставки експлуатаційних витрат на утримання нежитлових приміщень в житловому фонді, що є комунальною власністю м. Львова» № 554 від 28.11.1996 року, а за кожен наступний місяць розмір експлуатаційних витрат визначався шляхом коригування на індекс інфляції.

Згідно з п. 4.1 договору умови цього договору підлягають виконанню протягом всього терміну його дії. Як зазначено у п. 6.1 договору, термін дії договору встановлений: 01.04.2005 року - 31.12.2008 року.

Як зазначено позивачем, за погодженням сторін строк дії було продовжено та такий же термін.

Докази розірвання чи припинення дії договору в матеріалах справи відсутні.

Як підтверджено актами, складеними працівниками позивача, відповідач до даного часу займає приміщення, що знаходиться по вул. Св. Теодора, 5 у м. Львові та знаходиться на балансі та обслуговуванні Львівського комунального підприємства «Центральне».

Як зазначалося вище, відповідач не здійснював належним чином оплату наданих послуг з 01.06.2010 року по 01.02.2013 року.

27.02.2013 року позивач надіслав відповідачу попередження від 26.02.2013 року № 187 про наявність боргу в розмірі 2624 грн.78 коп., яке залишено останнім без задоволення.

Докази спростування суми боргу чи його оплати в матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Згідно з частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Як встановлено судом, строк дій укладеного між сторонами договору № 179-Н від 01.04.2005 року було продовжено на підставі п. 6.4 договору за погодженням сторін.

Крім цього, суд виходить і з того, що Дочірнє підприємство «Техно - Сила» до даного часу займає приміщення по вул. Св. Теодора, 5 у м. Львові.

Статтями 20, 21 Закону "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний, зокрема: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Отже, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

Позивачем підтверджено факт надання відповідачу послуг відповідними актами про надання послуг, робочими листками та рахунками, виставленими відповідачу за спірний період.

Фактичне надання споживачу відповідних послуг свідчить про існування між сторонами фактичних договірних відносин, що є підставою для стягнення боргу по оплаті отриманих комунальних послуг.

Згідно статті 68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Техно-Сила» Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікта Трейдинг» (вул. Сагайдачного, 31, с.м.т. Шкло Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 30538399) на користь Львівського комунального підприємства «Центральне» (79019, м. Львів, вул. Удатного, 7, код ЄДР 22333423) 2 624 грн. 78 коп. боргу.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Техно-Сила» Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікта Трейдинг» (вул. Сагайдачного, 31, с.м.т. Шкло Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 30538399) в доход державного бюджету 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 12.08.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв