Рішення

від 03.09.2013 по справі 914/2762/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2013 р. Справа № 914/2762/13

За позовом : Приватного підприємства "Професійні системи безпеки", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт", м. Перемишляни, Львівська область

про стягнення заборгованості в сумі 56 803,81 грн. за договором підряду.

Суддя С. Коссак при секретарі А. Довгополов

Представники:

Від позивача: Кротов В.Є. - представник за довіреністю № 2 від 25.07.2013р.;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством "Професійні системи безпеки" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт" про стягнення заборгованості в сумі 56 803,81 грн. за договором підряду.

Ухвалою суду від 17.07.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 29.07.2013р. З підстав викладених в ухвалі суду від 29.07.2013р. розгляд справи було відкладено на 03.09.2013р.

В судовому засіданні 03.09.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві та просить їх задоволити. Через канцелярію суду подав пояснення (вх. 35423/13 від 02.09.2013р.) щодо виконання вимог ухвали господарського суду від 17.07.2013р. у справі № 914/2762/13. Крім того 03.09.2013р. подав клопотання (вх. 35791/13), яким відкликав раніше подане клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача організації «Львівський обласний центр зайнятості». Суд ухвалив задоволити дане клопотання.

В судове засідання відповідач повторно явку повноважного представника не забезпечив, про причини не прибуття суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення), вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позов та будь-яких документів на вимогу суду не подав, процесуальним правом на захист своїх інтересів не скористувався.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

14.11.2010р. між відповідачем ТзОВ «Пласт» (підрядник за договором) та позивачем ПП «Професійні системи безпеки» (субпідрядник за договором) було укладено договір субпідряду № 27/10-МН (надалі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання наступних робіт: монтаж системи автоматичної охоронно-пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, для об'єкту: приміщення районного центру зайнятості, за адресою: Львівська область, м. Буськ, вул. Петрушевича, 3.

Вартість усіх робіт, за даним договором, визначається кошторисними розрахунками (додаток 1, 2 до договору) і складає: 130 118, 75 грн. Термін виконання робіт - листопад 2010р.- квітень 2011р.

Відповідач на виконання п. 2.5. договору 18.11.2010р. перерахував на рахунок позивача авансовий платіж в сумі 38 724,23 грн.

06.07.2011р. відповідачем було сплачено згідно договору 40 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи).

Згідно п. 3.1. договору субпідрядник подає підряднику щомісяця, до 25 числа звітного місяця оформлені належним чином форми КБ-2В.

Підрядник протягом 5 днів з дня отримання Актів зобов'язаний надіслати підписаний ним примірник цього документу або письмову мотивовану відмову від прийняття робіт (п. 3.2. договору).

Підрядник здійснює оплату згідно з договірною ціною до 10 числа наступного місяця у відповідності з підписаними підрядником довідками КБ-2В, КБ-3 (п. 3.4. договору).

На виконання умов договору субпідрядник виконав, а підрядник прийняв всі роботи в повній відповідності з умовами, передбаченими розділом 1 договору, про що свідчать акти приймання виконаних робіт, а саме:

- Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В) за грудень 2010р. від 03 грудня 2010р. на суму 41 818,02 грн.

- Акт № 2/1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В) за березень 2011р. від 30 березня 2011р. на суму 45 865,13 грн.

- Акт передачі змонтованого обладнання від 30 березня 2011р. на суму 42 435, 60 грн.

Разом 130 118, 75 грн.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором, становила 51 394, 52 грн. (130 118,75 грн. виконані роботи - 38 724, 23 грн. авансовий платіж та - 40 000,00 грн. оплата за договором).

За неналежне виконання умов договору позивач просить стягнути з відповідача 3 776,15 грн. - 3% річних та 1 633,14 грн. - інфляційних втрат. Розрахунок - в матеріалах справи.

Доказів погашення заборгованості станом на день прийняття рішення, сторонами суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Таким чином між сторонами виникли договірні зобов'язання.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно ст. 319 Господарського кодексу України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 51 394,52 грн., що підлягає стягненню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування 3% річних, суд встановив, що строк прострочення виконання грошового зобов'язання починається з 12.04.2011р. згідно п. 3.4. договору, а не з 11.04.2011р. (з врахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий).

Здійснивши перерахунок суд встановив, що стягненню з відповідача підлягає 3 768,64 грн. 3% річних. В частині стягнення 7,51 грн. 3% річних слід відмовити.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Суд здійснивши перерахунок, встановив, що стягненню підлягає 1 631,87 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення 1,27 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 319 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 254, 509, 526, 610, 611, 625, 626, 629, 837, 838 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт" (81200, Львівська область, Перемишлянський район, місто Перемишляни, вулиця Липова Алея, будинок 13; ідентифікаційний код юридичної особи 20811539) на користь Приватного підприємства "Професійні системи безпеки" (79066, місто Львів, вулиця Зубрівська, будинок 25-А, квартира 20; ідентифікаційний код юридичної особи 31291275) 51 394,52 грн. основного боргу, 3 768,64 грн. 3% річних, 1 631,87 грн. інфляційних втрат та 1 720,23 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 ГПК України.

Повне рішення складено 05.09.2013р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.