Рішення

від 28.08.2013 по справі 916/1793/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р.Справа № 916/1793/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Гарновської К.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Закордонська Н.Б. за довіреністю № 3 від 25.02.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „Італ Кераміка" до товариства з обмеженою відповідальністю „СМУ Екострой" про стягнення 2 031,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Італ Кераміка" (далі по тексту - ПП „Італ Кераміка") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „СМУ Екострой" (далі по тексту - ТОВ „СМУ Екострой") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 8 231,92 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 6 332,97 грн., відсотків річних в сумі 952,55 грн., пені в сумі 313,01 грн. та штрафу в сумі 633,30 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 739 від 03.08.2012р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.

В результаті погашення відповідачем у добровільному порядку суми основного боргу в розмірі 6 332,97 грн. позивачем було зменшено розмір заявлених позовних вимог до суми 2 031,60 грн., яка складається із відсотків річних в сумі 1 054,05 грн., пені в сумі 344,25 грн. та штрафу в сумі 633,30 грн. Вказана редакція позовних вимог була прийнята господарським судом до розгляду як остаточна.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, однак представник ТОВ „СМУ Екострой" жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Оскільки відповідачем не було надано суду відзив на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

03.08.2012р. між ПП „Італ Кераміка" (Постачальник) та ТОВ „СМУ Екострой" (Покупець) було укладено договір поставки № 739, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є будівельно-оздоблювальні матеріали.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями п.п. 6.1 - 6.3 договору поставки № 739 від 03.08.2012р. передбачено, що поставка (передача) товару здійснюється за місцезнаходженням одного з складських приміщень Постачальника на умовах EXW (франко-завод) у відповідності до Правил тлумачення торговельних термінів „Інкотермс" (редакція 2000 року). В окремих випадках, за узгодженням із Покупцем, товар може бути поставлений на умовах, зазначених у специфікації. Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної Постачальника, за якою відбулась передача товару Покупцю. Право власності на товар та ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару до Покупця переходить в момент передачі товару від Постачальника Покупцю за видатковою накладною.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 739 від 03.08.2012р. позивачем було передано у власність ТОВ „СМУ Екострой" товар на загальну суму 6 333,30 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладною № 2835 від 26.02.2013р. та товарно-транспортною накладною № D.000002835 від 26.02.2013р., які підписані представниками сторін та скріплені відповідними печатками.

Згідно з п. 4.3 договору поставки № 739 від 03.08.2012р. оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Постачальника у розмірі 100 % від вартості товару, отриманого за специфікацією (видатковою накладною) протягом 7 (семи) календарних днів з моменту одержання товару Покупцем.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків станом на 1 квартал 2013р, який підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств, на момент прийняття відповідачем товару за видатковою накладною № 2835 від 26.02.2013р. за останнім рахувалась передплата щодо поставок попереднього періоду в сумі 0,33 грн., у зв'язку з чим, грошове зобов'язання щодо оплати вартості товару, прийнятого за вищезазначеною видатковою накладною, підлягало зменшенню до суми 6 332,97 грн., яке мало бути виконане з боку ТОВ „СМУ Екострой" в строк до 05.03.2013р. включно.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було погашено суму основного боргу перед ПП „Італ Кераміка" в розмірі 6 332,97 грн. лише 19.07.2013р. , що свідчить про порушення ТОВ „СМУ Екострой" прийнятих на себе за договором поставки № 739 від 03.08.2012р. грошових зобов'язань.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Силу положень ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.5 договору поставки № 739 від 03.08.2012р. у разі прострочення оплати товару, грошові кошти, які Покупець зобов'язаний був сплатити Постачальнику, вважаються такими, що знаходяться у неправомірному користуванні Покупця. За неправомірне користування такими грошовими коштами Покупець додатково до пені та штрафу Зобов'язаний сплатити Постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 45% річних, які справляються по день сплати боргу Постачальнику.

З посиланням на положення п. 4.5 договору поставки № 739 від 03.08.2012р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати відсотки річних в сумі 1054,05 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних, викладений по тексту заяви про уточнення позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ПП „Італ Кераміка" в частині стягнення із відповідача відсотків річних в сумі 1 054,05 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 9.2 договору поставки № 739 від 03.08.2012р. передбачено, що за порушення строку оплати, визначеного п. 4.3 даного договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф в розмірі 10% від вартості несплаченого вчасно товару.

З посиланням на п. 9.2 договору поставки № 739 від 03.08.2012р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 344,25 грн. та штраф в сумі 633,30 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань. Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки вказаних штрафних санкцій, викладені по тексту заяви про уточнення позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „СМУ Екострой " пені в сумі 344,25 грн. та штрафу в сумі 633,30 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „СМУ Екострой" перед ПП „Італ Кераміка" в загальному розмірі 2 031,60 грн., яка складається із відсотків річних в сумі 1 054,05 грн., пені в сумі 344,25 грн. та штрафу в сумі 633,30 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із ТОВ „СМУ Екострой" на користь ПП „Італ Кераміка" відсотків річних в сумі 1 054,05 грн., пені в сумі 344,25 грн. та штрафу в сумі 633,30 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610 - 612, 614, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 691, 692 - 694, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610 - 612, 614, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 691, 692 - 694, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СМУ Екострой" /65020, м. Одеса, вул. Базарна, 120, кв. 11, код ЄДРПОУ 32933562, п/р 26000310924501 в ПАТ „Акціонерний банк „Південний", МФО 328209/ на користь приватного підприємства „Італ Кераміка" /65014, м. Одеса, вул. Базарна, 32, код ЄДРПОУ 35641104, п/р 26004311848701 в ПАТ „Акціонерний банк „Південний", МФО 328209/ відсотки річних в сумі 1 054 грн. 05 коп. /одна тисяча п'ятдесят чотири грн. 05 коп./, пеню в сумі 344 грн. 25 коп. /триста сорок чотири грн. 25 коп./, штраф в сумі 633 грн. 30 коп. /шістсот тридцять три грн. 30 коп./, судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. /одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 02.09.2013р.

Суддя С.П. Желєзна