Постанова

від 28.08.2013 по справі 5011-73/9425-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р. Справа№ 5011-73/9425-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Управління спеціальних машин» на рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2013 року № 5011-73/9425-2012 (суддя Баранова Д.О.)

за позовом Золотуна Євгена Петровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Управління спеціальних машин»

про визнання недійсними окремих рішень зборів учасників.

дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва № 5011-73/9425-2012 від 12.04.2013р. задоволений позов Золотуна Є.П. до ТОВ«Управління спеціальних машин» про визнання недійсними окремих рішень зборів учасників, визнано недійсним пункт 9 порядку денного рішення загальних зборів учасників ТОВ "Управління спеціальних машин", яке оформлено протоколом №3 від 23.04.2012р. щодо повернення в натуральній формі виключеному зі складу учасників ТОВ "Управління спеціальних машин" Золотуну Є.П. акцій простих іменних ВАТ "Поліхім" у кількості 1 289 200 штук рівною номінальною вартістю 0,25 грн. кожна на загальну суму 322 300 грн. Стягнуто з ТОВ "Управління спеціальних машин" на користь Золотуна Є.П. 1 094 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, При створенні ТОВ "Управління спеціальних машин" Золотуном Є.П. внесено до статутного фонду товариства акції прості іменні ВАТ "Поліхім" у кількості 1 289 200 штук рівною номінальною вартістю 0,25 грн. Загальна вартість внеску становила 322 300 грн., що становило 10% часток в статутному фонді.

23.04.2012р. відбулися загальні збори учасників ТОВ "Управління спеціальних машин", які оформлені протоколом № 3. Відповідно до пунктів 7-10 порядку денного розглядались питання: про невиконання учасником ТОВ "Управління спеціальних машин" Золотуном Є.П. обов'язків як учасника товариства, що передбачені статутом; виключення зі складу учасників ТОВ "Управління спеціальних машин" у зв'язку з невиконанням ним обов'язків, що передбачені статутом; повернення внеску Золотуну Є.П. в натуральній формі, який був внесений ним до статутного капіталу при створенні ТОВ "Управління спеціальних машин"; про визначення порядку повернення внеску Золотону Є.П. у натуральній формі.

Рішенням загальних зборів ТОВ "Управління спеціальних машин" на яких приймали участь 90% учасників товариства одноголосно вирішено: по п. 7 порядку денного: взяти до уваги невиконання учасником ТОВ "Управління спеціальних машин" Золотуном Є.П. обов'язків як учасника товариства, що передбачені редакцією статуту та чинним законодавством; по п. 8 порядку денного: виключити зі складу учасників ТОВ "Управління спеціальних машин" учасника товариства Золотуна Є.П. у зв'язку із невиконанням ним обов'язків, що передбачені п. 11.7 та 1.8 діючої редакції статуту товариства; по п. 9 порядку денного: повернути в натуральній формі виключеному зі складу ТОВ "Управління спеціальних машин" Золотону Є.П. акції прості іменні ВАТ "Поліхім", у кількості 1 289 000 штук рівною номінальною вартістю 0,25 грн. кожна на загальну суму 322 300 грн.; по п. 10 порядку денного: визначити наступний порядок повернення внеску Золотону Є.П. у натуральній формі, а саме - клопотати перед виключеним зі складу учасників товариства Золотуном Є.П. про відкриття рахунку у цінних паперах, реквізити якого він повідомить товариству та на який перерахувати від імені товариства внесений при його створенні Золотуном Є.П. внесок в натуральній формі - акції прості іменні ВАТ "Поліхім" у кількості 1 289 200 штук рівною номінальною вартістю 0,25 грн. кожна на загальну суму 322 300 грн.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними рішення зборів мотивуючи вимоги тим, що при створенні ТОВ "Управління спеціальних машин" Золотуном Є.П. було внесено до статутного капіталу прості іменні акції ВАТ "Поліхім". У березні 2012р. відбулись загальні збори ТОВ "Управління спеціальних машин", на яких було прийнято рішення про виключення Золотуна Є.П. зі складу учасників товариства та повернення останньому внеску в натуральній формі. Згідно положень статуту товариства при виході учасника товариства йому виплачується частина майна пропорційно його частці у статутному фонді товариства. Зазначає, що аналогічні положення містяться й законодавстві. Згоди на повернення частки у натуральній формі він не надав, а тому вважає, що рішення загальних зборів суперечить положенням статуту та законодавства. Таким чином вважає п. 9 порядку денного рішення загальних зборів учасників ТОВ "Управління спеціальних машин" оформлених протоколом №3 від 23.04.2012р. таким, що суперечить вимогам законодавства, порушує його права, а тому просить визнати його недійсним.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що законодавством та статутом товариства передбачено можливість повернення учаснику при виході із товариства частки в натуральній формі на його вимогу чи за його згодою, проте доказів наявності вимоги чи його згоди відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що оскаржуваний пункт рішення про визначення способу повернення частки в натуральній формі прийнятий з порушення законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти рішення, відповідач вказує на те, що ТОВ «Управління спеціальних машин» в порядку та строки визначені статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» за 30 днів до скликання загальних зборів, направило цінним листом з описом на адресу Золотуна Є.П. повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства, в якому було зазначено час, місце та порядок денний загальних зборів. Повідомлення про проведення загальних зборів учасників було особисто отримане Золотуном Євгеном Петровичем 29.03.2012 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення. В підтвердження невиконання своїх обов'язків, а також прояву бездіяльності до діяльності товариства, свідчить навіть той факт, що Позивач отримавши за 30 днів повідомлення з порядком денним загальних зборів, в якому стояло питання про виключення його із складу учасників та повернення внеску в натуральній формі, не тільки не вжив жодних заходів щодо врегулювання ситуації, але й навіть не спромігся ознайомитися з документами внесеними до порядку денного зборів та винести на розгляд загальним зборам питання, що стосуються його подальшої участі в товаристві. Згідно статті 54 Закону України «Про господарські товариства», визначено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. В даному конкретному випадку загальними зборами учасників ТОВ «Управління спеціальних машин» за систематичне не виконання Позивачем обов'язків було застосовано корпоративну санкцію у вигляді виключення учасника з товариства.

Посилання суду першої інстанції на те, що «....законодавством та статутом товариства передбачена можливість повернення учаснику при виході із товариства частки в натуральній формі на його вимогу чи за його згодою...» є помилковим та необґрунтованим, оскільки як зазначалося вище, мав місце факт не добровільного виходу учасника, а примусового виключення, в зв'язку з чим вважаємо, що загальні збори учасників, як вищий орган товариства мав всі законні підстави визначати повернути в натуральній формі виключеному із складу учасників ТОВ «Управління спеціальних машин» Золотуну Є.П. акції прості іменні ВАТ «Поліхім» у кількості 1 289 200штук рівною номінальною вартістю 0,25грн. кожна на загальну суму 322 300 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно зі статтями 41, 60 Закону про господарські товариства загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року N 13 "Про практику розгляду корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Конституційний суд України у рішенні № 1-рп/2013 від 05.02.2013р. щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України "Про господарські товариства" (справа N 1-3/2013) зазначив, що ч.1 статті 64, згідно з якою "учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства", в аспекті таких питань: чи слід вважати норму Закону в цій частині імперативною і такою, що дає можливість виключити учасника, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, лише на основі рішення загальних зборів учасників Товариства, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства; чи є норма Закону в цій частині все-таки диспозитивною і чи дає право учасникам, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів, реалізувати право на виключення з Товариства недобросовісного учасника шляхом звернення з відповідною вимогою до суду у разі систематичної його неучасті у загальних зборах учасників Товариства, що унеможливлює проведення повноважних зборів та вирішення питання про його виключення.

Установчим документом Товариства є статут (частина перша статті 143 ЦК України, частина перша статті 82 ГК України, частина перша статті 4 Закону). Статут є локальним правовим актом і обов'язковим для дотримання та виконання всіма учасниками. Він має містити відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника, а також розмір, склад та порядок внесення ним вкладів (частина перша статті 140, частина перша статті 143 ЦК України, частина четверта статті 82 ГК України, частина перша статті 50, частина перша статті 51 Закону).

Президія Вищого господарського суду України у рекомендаціях № 04-06/83 від 18.06.2009р. «Про внесення змін і доповнень до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» зазначила, що у вирішенні питання про порядок і строки проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, господарським судам слід мати на увазі, що норми статті 54 Закону України "Про господарські товариства" є спеціальними щодо норм статті 148 ЦК України. Відповідно до частини другої статті 148 ЦК України порядок і строки розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, встановлюються статутом і законом. При цьому норми статуту щодо порядку та строків розрахунків з учасником, який вийшов з товариства, повинні відповідати статті 54 Закону України "Про господарські товариства". Передбачений статутом порядок розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, може застосовуватись у частині, що не суперечить закону".

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди. Зазначені положення законодавства України, є імперативними, ці правила не можуть бути зміненими статутними документами товариства.

До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України, зокрема, передбачені статтею 148 Цивільного кодексу України про порядок, спосіб визначення вартості частки майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі, і строки її виплати.

Отже питання про виплату вартість частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді в натуральній формі може вирішуватись тільки на вимогу учасника.

Таким чином, бажання позивача отримати частку майна у натуральній формі або коштами з урахуванням ринкової його вартості є законним, а п.9 рішення про визначення способу повернення частки в натуральній формі прийнятий з порушення законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Управління спеціальних машин» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 5011-73/9425-2012 від 12.04.2013 року -без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Тарасенко К.В.