Рішення

від 19.03.2009 по справі 6/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.09                                                                                 Справа № 6/29

За позовом

Товариства  з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Приватагротрейд”, с. Кільчень Ново московського району Дніпропетровської області

до Товариства  з обмеженою відповідальністю “Свердловська машино-технологічна станція”, м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 243 836 грн. 46 коп.

          Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача –Федорков В.Л., дов. № 4206 від 22.10.08;

від відповідача - не прибув.

Обставини  справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 243 836 грн. 46 коп., в тому числі:  основний борг  в сумі 116 051 грн. 32 коп., річні у сумі 66 407 грн. 65 коп.,  інфляційні нарахування у сумі  32 370 грн. 19 коп., пеня в сумі 29 007 грн. 30 коп.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, за яким останній зазначає, що основний борг у сумі 116 051 грн. 32 коп. визнає у повному обсязі, між тим, проти інших позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві та просить суд вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань у сумі 32 370 грн. 19 коп., пені у сумі 29 007 грн. 30 коп. та річних у сумі 66 407 грн. 65 коп. –скасувати, сплату основного боргу за договором ПАТ 31-2007 від 20.02.07 у сумі 116 051 грн. 32 коп. відстрочити до 01.08.09 (до моменту реалізації борошна врожаю 2009 року) та судові витрати розподілити між позивачем та відповідачем.

В обґрунтування доводів за відзивом, відповідач, зокрема посилається на таке.

Із змісту п.6.1 договору вбачається, що на виконання зобов'язань сторін за договором можуть впливати обставини не переробної сили. Достатнім доказом дії форс-мажору є висновок територіального органу Торгово-промислової палати.

Згідно Статуту відповідач є національним сільськогосподарським виробником. У 2007 та 2008 роках єдиним прибутком господарства  був прибуток виключно від виробництва та реалізації рослинницької сільськогосподарської продукції. Внаслідок стихійного лиха (посухи) та загибелі врожаю збитки ТОВ «Свердловська МТС»від господарської діяльності склали у 2007 році 5 407 200 грн.

Факт виникнення та дії для відповідача з середини травня 2007 обставин неперервної сили природного характеру, а саме посухи та її наслідків, а також факт прийняття відповідачем заходів щодо належного виконання зобов'язань перед позивачем на думку відповідача підтверджено в тому числі і висновками Торгово-промислової палати України від 24.09.07 і  Регіональної ТПП від 21.10.07, актами загибелі врожаю та іншими.

Позивач з доводами відповідача не погодився на надав відповідні заперечення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників  сторін, суд

                          в с т а н о в и в:

20.02.07 між ТОВ «Приватагротрейд»та ТОВ «Свердловська МТС»було укладено договір поставки продукції для сільгоспвиробництва № ПАТ 31-2007. За умовами вказаного договору «Постачальник»- позивач у справі зобов'язується передати у зумовлений строк продукцію для сільгоспвиробництва (товар), а «Покупець»- відповідач у справі зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, визначену та в порядку відповідно до умов договору.

На виконання умов договору, відповідно до специфікацій №1 від 20.02.07 і №2 від 20.02.07 позивач поставив відповідачу товар, який відповідач оплатив частково, у зв'язку з чим за розрахунком позивача, залишилась заборгованість в сумі 116 051 грн. 32 коп. оскільки відповідач в добровільному порядку вказану суму не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким окрім  основного боргу просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні в сумі 32 370 грн. 19 коп., річні в сумі 66 407 грн. 65 коп. і пеню в сумі 29 007 грн. 30 коп. на підставі п.7.3.2 договору

Відповідач позовні вимоги визнав частково.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у  їх сукупності, суд прийшов до наступного.

 Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, між сторонами у справі 20.02.07 укладено договір поставки № пат 31-2007, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, визначений у Специфікаціях до договору, а відповідач –прийняти та оплатити цей товар на умовах договору.

Пунктом 4.2 договору визначено, що строк оплати товару зазначається у Специфікаціях до договору.

Відповідно до Специфікації №1 до договору сторони узгодили, що загальна вартість товару на день її підписання складає 18 243 грн. 63 коп., строк оплати до 01.03.07.

Згідно Специфікації №2 загальна вартість товару на день її підписання складає 163 813 грн. 50 коп., строк оплати 20% ціни товару на протязі 3-х банківських днів після виставлення рахунку, решта до 01.10.07.

Із матеріалів справи, в тому числі: видаткових накладних №№ РН-0000078 від 12.03.07, РН-0000084 від 19.03.07, РН-0000085 від 19.03.07, РН-000099 від 21.03.07, РН-0000122 від 27.03.07, довіреностей, рахунків-фактур (арк. справи 18-29) вбачається, що позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 182 057 грн. 14 коп.

          Відповідач поставлений товар оплатив частково, що підтверджується банківськими виписками з поточному рахунку позивача (арк. справи 30-33), у зв'язку з чим за розрахунком позивача, станом на 07.10.07 за відповідачем  залишилась заборгованість в сумі  116 051 грн. 32 коп.

Вказана сума є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем. Окрім цього, відповідач доказів оплати заборгованості  до суду не надав, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача за період з 01.10.07 по 07.11.08  інфляційних в сумі 32 370 грн. 19 коп. та річних в сумі 66 407 грн. 65 коп. слід визначити наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

  При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Матеріалами справи підтверджено та визнано відповідачем, що останнім було припущення прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару в сумі 116 051 грн. 323 коп., у зв'язку з чим нарахування з боку позивача зазначених сум є обґрунтованими.

В той же час, слід визначити, що за умовами п. 7.3.2 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати ціни товару, відповідач сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу та проценти за неправомірне користування грошима в розмірі 48% річних від простроченої суми.

Тобто, умовами договору сторони передбачили інших розмір річних.

Щодо нарахування пені за період з 01.10.07 по 07.11.08  в сумі 29 007 грн. 30 коп.  слід вказати на таке.

В силу ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.  

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В даному випадку, п.7.3.2 договору встановлено інше, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення пені є обґрунтованими.

Щодо доводів відповідача за відзивом слід визначити наступне.

Пунктом 6.1 договору сторони погодилися, що в разі виникнення форс-мажорних обставин (дії нездоланної і не переробної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме: війни, воєнних дій, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, дій третій осіб, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань, як і пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи сезонних природних явищ, сторони звільняються від виконання зобов'язань на час дії зазначених зобов'язань Достатнім доказом  дії форс-мажорних обставин є документ, виданий територіальним органом Торгово-Промислової Палати України.

Відповідачем, в обґрунтування доводів щодо дії не переробної сили до суду  надано свідоцтво Луганської регіональної торгово-промислової палати № 1259/1 від 21.10.07, за висновком якої для відповідача  в період з 15 травня 2007 року і по 21.10.07 діє непереробна сила внаслідок грунтово-повітряної посухи. Зазначені обставини перешкоджають виконанню зобов'язань відповідача перед позивачем відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до висновку Торгово-Промислової Палати України від  24.09.07 підтверджено, що несприятливі погодні умови спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ТОВ «Свердловська МТС»станом на 09.06.07, 10.06.07, 11.06.07, 12.06.07, що є  форс мажорними обставинами відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару не виконано..

В той же час, відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності за порушення за зобов'язання, якщо доведе, що порушення сталося в наслідок випадку або не переробної сили.

Тобто, зобов'язання повинно бути виконано неналежним чином в любому випадку.

Згідно ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, якщо не доведене, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Також суб'єкт несе відповідальність якщо не доведе, що неналежне виконання зобов'язань виявилося внаслідок дії не переробної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема і відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідачем не було доведено суду, що у нього виникли обставини неперерообної сили в період до 1.10.07 (строк оплати продукції за умовами договору), які перешкоджали виконанню зобов'язань перед позивачем.

Окрім цього, за відзивом відповідач зазначає, що  в 2008 році зібрав добрий врожай, але не розрахувався з позивачем.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з наведеного доводи відповідача за відзивом слід відхилити і задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Щодо  прохання відповідача за відзивом про надання відстрочки сплати основного боргу в сумі 116 051 грн. 32 коп. до 01.08.09. слід вказати на наступне.

Позивач проти надання відповідачу відстрочки заперечує.

Відповідно до  ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що  ускладнюють  виконання  рішення  або  роблять  його  неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити рішення, ухвалу тощо.

У даному випадку відповідачем не  доведено наявність  обставин,  що  ускладнюють  виконання  рішення у справі або  роблять  його  неможливим на цей час або в майбутньому. Доводи відповідача не підтверджені документально.

Разом з цим, відповідач  не  довів,   що  має  можливість  виконати  рішення  суду  в  строки,  зазначені  ним  у заяві та  не  довів наявність обставин,  з якими   закон пов'язує  можливість відстрочки  виконання  рішення.

З огляду на викладене, підстав для надання відповідачу відстрочки не вбачається, у зв'язку з чим  вказане клопотання слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85,121 Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2.   Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино-технологічна станція», м. Свердловськ Луганської області, пров. Лутугіна, 7, код 24206156 ,  на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Приватагротрейд», селище Кільчень, Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Привокзальна, буд. 1 «б»(поштова адреса –м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, буд.4) код 33249167, заборгованість   в сумі 116 051 грн. 32 коп., річні в сумі 66 407 грн. 65 коп.,  інфляційні нарахування у сумі  32 370 грн. 19 коп., пеню в сумі 29 007 грн. 30 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі  2 438 грн. 36 коп., витрати на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –20.03.09.

Суддя                                                                                                      Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                                              Т.В.Шкуть