Рішення

від 20.03.2009 по справі 22/15-09-347

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/15-09-347

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2009 р.Справа  № 22/15-09-347

За позовом: Акціонерного товариства закритого типу "Новомосковський завод мінводи";

до відповідача: Приватного підприємства "ІЗУМРУД-ЮГ";  

про стягнення 213625,07 грн.;

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Шатунова Н.О. –за довіреністю №б/н від 09.01.2009р.;

Від відповідача: Колісниченко С.М. - директор;

СУТЬ СПОРУ: позивач Акціонерне товариство закритого типу "Новомосковський завод мінводи" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "ІЗУМРУД-ЮГ" про стягнення заборгованості у розмірі 213625,07грн.

Представник позивача в судовому засіданні позивні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

10.08.2007 р. між Акціонерним товариством закритого типу "Новомосковський завод мінводи" та Приватним підприємством "ІЗУМРУД-ЮГ" було укладено договір поставки № 59-О, згідно умов якого позивач –постачальник зобов'язався передати у власність відповідачу –покупцю товар, а саме –мінеральну воду та безалкогольні напої за накладними, на загальну суму 170744,47грн., а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.2.1. договору поставки, відповідач зобов'язаний сплатити вартість поставленого в період з 01 травня 2008р. по 30 вересня 2008 року товару протягом 21 (двадцяти одного) дня з моменту передання товару. Відповідно до п. 2.2.2. договору поставки, товар що був отриманий відповідачем в період з 01 лютого по 30 квітня та з 01 жовтня по 31 грудня 2008 року відповідач повинен був оплатити протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Станом на 16.01.2009 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить по сплаті вартості поставленого 167797,33 грн.

Згідно п. 7.2. договору поставки, у разі несвоєчасної сплати товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення. А у разі прострочення оплати товару більш як на 30 днів покупець також зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого товару.

Отже, відповідачу нарахована пеня у розмірі 10109,78грн. (згідно наданого розрахунку).

Крім того, згідно п. 7.3. договору поставки, покупець, який прострочив виконання зобов'язання по сплаті товару, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити сум; боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних простроченої суми. Сума штрафу складає 14521,76 грн., річні проценти складають 12637,23 грн., інфляційні збитки –8558,97 грн. (згідно наданого розрахунку). Сума заборгованості підтверджується наданим сторонами актом звірки розрахунків за період з 01.09.2008р. по 31.10.2008р.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.  

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При вказаних обставинах суд вважає що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ІЗУМРУД-ЮГ" (юр. адреса: вул. Покровського, 38, смт Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, 67801, факт. адреса: вул. Просьолочна, 10, м. Одеса, 65000, код ЄДРПОУ 35304397) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Новомосковський завод мінводи" ( вул. Жукова, 1-а, с. Знаменівка, Дніпропетровський р-н, Дніпропетровська область, 51281, поштова адреса: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смт. Ювілейне, вул.Теплична,17, п/р №26007580550100 в Дніпропетровській обласній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 305653, код ЄДРПОУ 00382728) 167797,33/сто шістдесят сім тисяч сімсот дев'яносто сім грн. 78коп./ боргу за поставлений товар; 10109,78/десять тисяч сто дев'ять грн. 78коп./ пені; 14521,76/чотирнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім грн. 76коп./ штрафу, 12637,23/дванадцять тисяч шістсот тридцять сім грн. 23коп./ річних процентів, 8558,97/вісм тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім грн. 97коп./ інфляційних збитків, а також витраті по сплаті держмита 2136,25/дві тисячі сто тридцять шість грн. 25коп./ та витрати на ІТЗ судового процесу 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Рішення підписано 24.03.2009р.

Суддя                                                                                       Торчинська Л.О.