Рішення

від 03.09.2013 по справі 902/1103/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 вересня 2013 р. Справа № 902/1103/13

Провадження № 13/902/17/13

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до : комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (код ЄДРПОУ 03339012, 21022, м. Вінниця, вул. Київська, 173)

про стягнення 66 573,13 грн.

представники сторін :

від позивача : Мицько Р.М. - за довіреністю

від відповідача : Глімбоцька З.Г. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 05.08.2013 року звернулася в господарський суд Вінницької області з позовом до комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" про стягнення 66 573,13 грн. з яких : 48020,64 грн. - основного боргу, 3 685,30 грн. - пені, 3 361,44 грн. - 7 % штрафу, 6 386,75 грн. - інфляційні втрати та 5 119,00 грн. - 3 % річних.

Ухвалою суду від 06.08.2013 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/1103/13 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2013 року, однак в зв'язку з неявкою представника позивача та неподанням сторонами усіх витребуваних доказів, ухвалою суду від 20.08.2013 року відкладено розгляд справи на 03.09.2013 року.

16.08.2013 року від відповідача до суду супровідним листом б/н від 16.08.2013 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 3.9.1 і 3.10 Статуту до складу підприємства входять відокремлені підрозділи без права юридичної особи, виробнича діяльність, обсяги прав та обов'язків відокремлених підрозділів регламентується їх Положеннями, затвердженими начальником підприємства.

Згідно з пунктом 1.7. Положення про Калинівський відокремлений підрозділ водопровідно-каналізаційного господарства Вінницького обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Вінницяводоканал", підрозділ здійснює господарську діяльність на принципах повного господарського розрахунку і самофінансування. Має самостійний баланс, розрахунковий, поточний та інші рахунки в установах банків. Має печатку з назвою, штамп і свої організаційні структурні підрозділи (цехи, відділи, служби). Підрозділ не відповідає по майнових зобов'язаннях Головного підприємства (ВОКВП ВКГ «Вінницяводоканал»), а Головне підприємство не відповідає по зобов'язаннях підрозділу.

Позивачем зазначено у позові, що договір від 01 грудня 2009 року № КЛ09-22 укладено з ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал" в особі Калинівського ВП ВКГ.

Первинних бухгалтерських документів в підтвердження сплати заборгованості за даним позовом станом на час розгляду справи в суді на підприємстві немає.

Відповідно до вище викладеного, КП "Вінницяоблводоканал" просить відмовити ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у задоволенні позову у повному обсязі та замінити відповідача "Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" на "Калинівський відокремлений підрозділ водопровідно-каналізаційного господарства Вінницького обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Вінницяводоканал".

На визначену дату 03.09.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні судом розглянуто вказане у відзиві клопотання щодо заміни відповідача, яке підтримано представником відповідача.

Представник позивача щодо вказаного клопотання заперечив та пояснив, що відокремлений підрозділ не є юридичною особою і пред'явлення позову до одного із відповідачів є правом позивача.

Суд заслухавши представників сторін та оглянувши надані докази, вирішив відмовити у задоволенні даного клопотання з таких підстав.

За приписами ч. 3 ст. 15 ГПК України, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно ч. 1 ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Оскільки, позивачем за власним вибором пред'явлено позов до КП "Вінницяоблводоканал", а не до його відокремленого підрозділу, який діяв від імені відповідача при укладанні договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про заміну відповідача.

В ході розгляду справи по суті, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові. Представник відповідача, позов не визнала з підстав та за обставин, вказаних у відзиві та пояснила, що Калинівський відокремлений підрозділ під час укладання договору на постачання газу діяв на підставі довіреності від імені юридичної особи. Також Калинівський відокремлений підрозділ не заперечує щодо спожитого газу та наявної суми основного боргу.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, з'ясував наступне.

01.12.2009 року між Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) в особі директора Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та Калинівським відокремленим підрозділом водопровідно-каналізаційного господарства (споживач) укладено договір № КЛ 09-22 на постачання та транспортування природного газу на таких умовах.

Постачальник зобов'язується поставити споживачу в 2009 році природний газ (надалі -газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ, послуги з його постачання та транспортування на умовах даного договору (п. 1.1).

Постачальник передає споживачу в 2009 році газ в об'ємі до 18,2 тис. куб.м. в тому числі по місяцях (п. 2.1).

Приймання-передача газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу (п. 3.6).

Акти приймання-передачі газу, що зазначені в пункті 3.6 даного договору, уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа місяця, наступного за звітним. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п. 3.7).

Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу, тариф на його транспортування та порядок розрахунків за газ та його транспортування на момент укладення цього договору визначається у додатковій угоді, що підписується сторонами і яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 4.1).

Загальна сума даного договору складається із усіх сум вартості місячних поставок газу (п. 4.4).

Споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки (згідно з п. 2.1 договору) та послуг з постачання та транспортування. При невиконанні споживачем п. 5.1 договору постачальник не здійснює постачання газу споживачеві (п. 5.1).

Даний договір набирає чинності та діє в частині поставки газу з 1 грудня 2009 року до 31 грудня 2009 року, а частині проведення розрахунків за газ та послуги з постачання та транспортування - до їх повного здійснення (п. 10.1).

01.12.2009 року між Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі директора Вінницької філії та Калинівським відокремленим підрозділом водопровідно-каналізаційного господарства укладено додаткову угоду № 1 до договору № КЛ09-22 від 01.12.2009 року про наступне.

Підпункт 1.1 пункту 1 викласти у наступній редакції : постачальник зобов'язується поставити споживачу в 2010 році природний газ, надалі-газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах даного договору.

Пункт 4.1 викласти у наступній редакції : граничний рівень ціни на природний газ становить 2020,25 грн. за 1000 м.кубічних без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 % - 40,4050 грн.;

- тариф на постачання природного газу - 23,00 грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільчими мережами - 99.70 грн.;

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 22,30 грн.;

- податок на додану вартість - 20 %.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2205,6550 грн., крім того ПДВ - 441,1310 грн.. Всього з ПДВ 2646,7860 грн..

Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою до виконання сторонами.

На виконання умов вказаного договору, між Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та Калинівським відокремленим підрозділом водопровідно-каналізаційного господарства природний газ обопільно підписано двосторонній акт подачі-прийняття та реалізації газу за грудень 2009 року, яким сторони підтвердили, що за період з 01.12. по 31.12.2009 року поставлено ВФ ДП "Нафтогазмережі" та прийнято Калинівським ВП ВКГ газ об'ємом 18 143 м. куб. в рахунок договору № КЛ09-22 від 01.12.2009 року.

Також як вбачається із змісту позовної заяви на час звернення із нею до суду, ДП "Нафтогазмережі" реорганізовано. На виконання Наказу Міністерства палива та енергетики України від 13 квітня 2010 року № 141/1 з 25.01.2011 року припинено діяльність ДП "Нафтогазмережі" шляхом його реорганізації - приєднання до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Відповідно до змін внесених до п. 1.2 статуту ДК "Газ України", Компанія є правонаступником реорганізованого Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Таким чином, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України".

Крім того, згідно п. 1.1 статуту відповідача, затвердженого рішенням сесії обласної Ради 5 скликання № 851 від 29.07.2009 року, цей статут розроблений відповідно до чинного законодавства України та є документом, який регламентує діяльність Комунального підприємства "Вінницяоблводокал" (надалі - підприємство).

За змістом п.п. 3.9, 3.9.5, 3.10, 3.11 вказаного статуту, до складу підприємства входить Калинівський відокремлений підрозділ без права юридичної особи : м. Калинівка-2, Вінницька область, 2, ідентифікаційний код 23108029. Виробнича діяльність, обсяги прав та обов'язків відокремленого підрозділу регламентується його Положенням, затвердженим начальником підприємства. Відокремлені підрозділи, за дорученням начальника підприємства, від імені підприємства укладають договори та угоди з іншими суб'єктами підприємницької діяльності з усіх питань господарської діяльності, заявляють претензії і позови, виступають від імені підприємства в судах зі всіма повноваженнями, передбаченими законодавством України.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов таких висновків.

В силу п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між Вінницькою філією ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та Калинівським відокремленим підрозділом відповідача виникли правовідносини щодо поставки природного газу та його оплати.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Як встановлено судом, 01.12.2009 року між Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі директора Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та Калинівським відокремленим підрозділом водопровідно-каналізаційного господарства укладено договір № КЛ09-22 на постачання та транспортування природного газу.

Відповідно до даного договору ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" поставлено Калинівському відокремленому підрозділу водопровідно-каналізаційного господарства напротязі грудня 2009 року природний газ загальним об'ємом 18 143 м. куб., що підтверджується підписаним двостороннім актом подачі-прийняття та реалізації газу за грудень 2009 року.

При цьому, судом встановлено, що згідно наказу Міністерства палива та енергетики України № 141/1 від 13.04.2010 року з 25.01.2011 року припинено діяльність ДП "Нафтогазмережі" шляхом його реорганізації та приєднання до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в зв'язку з чим позивач являється правонаступником всіх прав та обов'язків ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України".

Також судом з'ясовано, що Калинівський відокремлений підрозділ входить до складу КП "Вінницяоблводокал", що підтверджується статутом.

Відповідно до довідки позивача щодо стану заборгованості Калинівського відокремленого підрозділу КП "Вінницяоблводокал" за договором № КЛ-09-22 від 01.12.2009 року, борг переданий на баланс ДК "Газ України" від ДП "Нафтогазмережі" станом на 30.11.2010 року у відповідності до даних регістрів бухгалтерського обліку ДП "Нафтогазмережі" за грудень 2009 року становить 48 020,64 грн..

В судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що Калинівський відокремлений підрозділ під час укладання договору на постачання газу діяв на підставі довіреності від імені юридичної особи. Також даний відокремлений підрозділ не заперечує щодо обсягу спожитого газу та наявної суми основного боргу.

Станом на день звернення з позовом до суду (05.08.2013 року) сума основного боргу склала 48 020,64 грн. (2 646,7890 грн. * 18 143,00 м. куб./1000 = 48 020,64 грн.).

Відповідачем доказів проведення розрахунків у повному обсязі суду не надано.

Беручи до уваги викладене та невиконання відокремленим підрозділом відповідача у повному обсязі зобов'язань за договором щодо оплати поставлено газу та подання позову до КП "Вінницяоблводокал", суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 48 020,64 грн., підлягає задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, зокрема : договором на постачання та транспортування природного газу, додатковою угодою до договору, актом подачі-прийняття та реалізації газу, довідкою.

Також як вбачається з наданого розрахунку вказаного у позовній заяві, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3 685,30 грн. - пені за період з 06.01.2010 року по 06.07.2010 року, 3 361,44 грн. - 7 % штрафу, 6 386,75 грн. - інфляційні втрати за період з січня 2010 року по червень 2013 року та 5 119,00 грн. - 3 % річних за період з 06.01.2010 року по 29.07.2013 року на суму боргу 48 020,64 грн..

Пунктом 6.1 договору № КЛ09-22 від 01.12.2009 року, сторони погодили, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п. 5.2 даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, пеня нараховується протягом шести місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконане.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що 3 % річних не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Окрім того, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Суд перевіривши наданий розрахунок позивача, дійшов висновку, що він відповідає встановленим обставинам справи, умовам укладеного договору та приписам законодавства.

З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що Калинівським відокремленим підрозділом КП "Вінницяоблводоканал", який діяв при укладенні договору № КЛ-09-22 від 01.12.2009 року від імені відповідача не проведено розрахунок за даним договором, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача 3 685,30 грн. - пені, 3 361,44 грн. - 7 % штрафу, 6 386,75 грн. - інфляційні втрати та 5 119,00 грн. - 3 % річних.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (код ЄДРПОУ 03339012, 21022, м. Вінниця, вул. Київська, 173) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р. № 26002007367001 в ФПАТКБ "Південкомбанк", м. Київ, МФО 320876) 48020,64 грн. - основного боргу, 3685,30 грн. - пені, 3361,44 грн. - штрафу, 6386,75 грн. - інфляційних нарахувань, 5119,00 грн. - 3% річних та 1720,50 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 вересня 2013 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи