Рішення

від 04.09.2013 по справі 22-ц/796/8225/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

04 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Мазурик О.Ф.,Росік Т.В.

при секретарі: Мурга М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Укртрастінвест» про визнання недійсним договору;відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача. Зазначав ,що 24.06.2010 року між сторонами укладено договір про надання послуг з придбання товару, яким він вважав надання йому грошових коштів в порядку займу, з додатками. Проте, відповідач коштів йому не надав,при укладенні договору ввів його в оману,не зазначив назви товару,терміну надання коштів,зазначив несправедливі умови. Протягом дії цього договору та на виконання його умов ним сплачено відповідачу 22069.98 грн.

Посилаючись на те, що діяльність відповідача є такою, що суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», є неправомірною, вводить споживача в оману, є нечесною, позивач просив визнати укладений договір недійсним, стягнути з відповідача на його користь 44 139.96 грн.,що складає подвійну суму сплачених ним коштів та у відшкодування моральної шкоди,спричиненої неправомірними діями відповідача стягнути 20 000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 28 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі поданій ОСОБА_1 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зроблено помилкові висновки, не ураховано що договір укладений в наслідок введення його в оману, порушує його права, умови договору є несправедливими.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони двічі не з'явилися, повідомлені належним чином про що свідчать зворотні поштові повідомлення долучені до справи. Виходячи з положень ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необгрунтованісті позову і відсутності умов для визнання угоди недійсною.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитися не можна з наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно до положень ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у веденні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Як убачається з матеріалів справи між сторонами 24.06.2010 року був укладений договір № 201397 відповідно до якого ПП«Укртрастінвест», за згодою ОСОБА_1 зобов'язалося вчинити від його імені та за його рахунок певні юридичні дії,спрямовані на придбання Товару, зазначеного у Додатку № 1 до даного договору,на умовах програми «Укрекспрескапітал» з додатками 1,2,4. Зокрема: сформувати Групу Учасників, забезпечи-ти її адміністрування, присвоїти Учаснику його код у групі; організовувати та проводити Асигнаційні Заходи,здійснити оплату Товару на користь Учасника або надати Учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги погоджені Сторонами. При цьому позивач зобов'язався одноразово сплатити реєстраційний платіж та щомісячно, не пізніше 15 числа,сплачувати загальні платежі ( а.с.18,21-23).

Із змісту зазначеної угоди випливає, що отримання позики учасниками системи можливе за умови дотримання всіма учасниками угод, які укладені з кожним з них, і реалізація прав учасника системи фактично поставлена в залежність від наслідків дій інших учасників системи, з якими, зокрема, позивач безпосередньо у будь-які правовідносини не вступав, тобто між ним та іншими учасниками системи взаємних прав і обов'язків не виникло.

Зазначене свідчить про порушення відповідачем принципу добросовісності та існування дисбалансу обсягу договірних прав і обов'язків на шкоду позивача, введення його в оману та про наявність ознак пірамідальної схеми і нечесної підприємницької практики зі сторони відповідача, який будь-якої відповідальності за свої дії та інших учасників системи не несе.

В той же час позивач, як учасник системи діяв добросовісно, на розрахунковий рахунок відповідача, для отримання позики ним було сплачено кошти в розмірі 22069.98 гривень, що підтверджується квитанціями (а.с. 15-16, 44-48).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України з приводу оспорювання правочинів з підстави використання контрагентом - виконавцем нечесної підприємницької діяльності , висловленої у Постанові № 6-161 від 16.01.2013 року, з посиланням на вимоги ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» зроблено висновки про те,що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, яка полягає у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації пірамідальної схеми є недійсними.

Нормою ч.1 ст. 360-7 ЦПК України встановлено обов'язковість для всіх судів України прийнятого Верховним Судом України рішення за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуваний правочин є таким, що вводить споживача в оману, оскільки останній сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю Товару. Виконавець без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалася передача права на придбання Товару одному із учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи «Єкспрескапітал» й що Договір № 201397 з додатками до нього № 1, № 2 та № 4, укладений 24.06.2010 року між позивачем та ПП«Укртрастінвест» суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів» внаслідок здійснення ПП«Укртрастінвест» нечесної підприємницької практики і є таким, що містить несправедливі умови, а тому підлягає визнанню недійсним із застосуванням правових наслідків недійсності правочину.

Згідно з абз. другим ч. 1 ст. 216 ЦК України - у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а тому стягнення із ПП«Укртрастінвест» на користь позивача 22069 грн. 98 коп., сплачених ним на користь відповідача на виконання договору, який визнаний судом недійсним, відповідатиме вимогам закону.

Ураховуючи те, що висновки суду першої інстанції в частині відмови у визнанні договору недійсним та стягнення сплачених коштів не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням норм процесуального та матеріального закону, постановлене рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення таких позовних вимог.

Разом із тим колегія суддів погоджується із висновком суду про недоведеність позовних вимог в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки позивач ці вимоги не обґрунтував належним чином, ніяких доказів на підтвердження такому не подав,не долучив їх й до апеляційної скарги. Тому підстави для скасування рішення суду в цій частині відсутні.

Відповідно до ч.3ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з ПП«Укртрастінвест» підлягає стягненню в дохід держави 220 грн. 70 коп. судового збору, від сплати якого позивач звільнений відповідно до Закону України „Про захист прав споживачів".

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2013 року в частині відмови у визнанні договору недійсним скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту: Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Укртрастінвест» про визнання недійсним договору - задовольнити.

Визнати недійсним договір № 201397 укладений 24 червня 2010 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Укртрансінвест».

Стягнути з Приватного підприємства « Укртрансінвест », юридична адреса : 04050, м. Київ, вул. Глибочицька,17, р\р 26007962483228 у ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 322755, ЄДРПОУ 23427072 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дзержинськ, Донецької області, проживаючого у АДРЕСА_1 - грошові кошти в розмірі 22 069 (Двадцять дві тисячі шістдесят дев'ять ) грн. 98 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Укртрансінвест» на користь держави судовий збір в розмірі 220 грн.70 коп.

В інший частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий :

Судді :

Справа № 2610/25427/2012

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/ 8225/2013

Головуючий у суді першої інстанції: Волошин В.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.