Рішення

від 30.03.2009 по справі 07/27-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/27-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2009 р.                                                            Справа № 07/27-09

вх. № 648/5-07

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Зотової Т.В., дов. б/н від 03.01.09 р.;  відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ фірма "Фронт" смт. Пісочин  

до  ПВКФ "Меркурій", м. Харків  

про стягнення 2368,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Фронт" просить стягнути з Приватної виробничо - комерційної фірми "Меркурій"  2250,00 грн. основного боргу, 63,62 грн. пені, 3% річних в сумі 7,95 грн., 47,25 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем за накладною № Ф-00000298 від 13.06.08 р. товару.

10.03.09 р. позивачем надано суду уточнення до позовних вимог, відповідно до якого  позивач просить стягнути з відповідача 2250,00 грн. основного боргу, 64,10 грн. пені, 3% річних в сумі 7,20 грн., 47,25 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати по справі.

Суд приймає вказані уточнення до розгляду як такі, що подані відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов і документи в його обґрунтування не надав.

На адресу суду поштовим відділенням було повернуто ухвалу суду від 02.02.09 р. (про порушення провадження у справі № 07/27-09), яку було направлено на адресу відповідача, з довідкою  поштового відділення "... повертається за спливом строку зберігання".

Вказану копію ухвалу суду було надіслано на адресу відповідача -  вул. Кустанайська, 15, м. Харків, 61125, у відповідності з даними позивача щодо поштових реквізитів відповідача, вказаними у позовній заяві.

На підставі викладеного, суд визнав за необхідне, ухвалою від 16.02.09 р. зобов'язати позивача підтвердити належним чином відомості, станом на момент розгляду справи, щодо державної реєстрації та вірної адреси відповідача для повідомлення його про місце і час розгляду справи у встановленому чинним господарським процесуальним законодавством порядку.

Позивачем надано суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого, станом на 16.03.09 р. відповідач числиться в ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом 22625114 та його місцезнаходженням вказано : вул. Кустанайська, 15, м. Харків, 61105, тобто адреса, вказана позивачем у позовній заяві та на яку було направлено копії всіх ухвал господарського суду Харківської області у справі № 07/27-09.

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Позивачем було поставлено на адресу відповідача товар (клей) на суму 2250,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № Ф-00000298 від 13.06.08 р.

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Сторонами не надано суду доказів на підтвердження встановлення строку виконання відповідачем обов'язку з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих. № 240 від 12.12.08 р. (а.с.11), з вимогою про оплату в триденний термін заборгованості в сумі 2250,00 грн. Вказану вимогу було направлено на адресу відповідача 15.12.08 р., про що свідчить відповідний поштовий штамп на описі поштового відправлення (а.с. 12).

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 2250,00 грн.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 2250,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 19.12.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за видатковою накладною № Ф-00000298 від 13.06.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 2250,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546 - 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження вчинення між сторонами в письмовій формі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені.

Таким чином, у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення з відповідача пені, отже, вимога про стягнення з відповідача 64,10 грн. пені визнається судом неправомірною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 47,25 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 7,20 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 546 - 547, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної виробничо - комерційної фірми "Меркурій" (вул. Кустанайська, 15, м. Харків, 61125, код ЄДРПОУ 22625114, рах. № 26008002507001 в Філії ХД АТ "Індекс - Банк", МФО 350619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Фронт" (юридична адреса: вул. Технологічна, 1, с. Пісочин, Харківська область; фактична адреса: вул. Котлова, 67-А, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 31610030, р/р 26008035966400 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) 2250,00 грн. основного боргу,  3% річних в сумі 7,95 грн., 47,25 грн. інфляційних нарахувань, 99,24 грн. державного мита та 114,81 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 63,62 грн. пені, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 01 квітня 2009 року.

Суддя