ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.08.2013 р. Справа № 914/1401/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання М. Скірі, розглянув матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Брюховичі;
до відповідача 1: Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області, с. Домажир;
до відповідача 2: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів;
про: визнання незаконною відмови Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області у наданні дозволу на виготовлення технічних умов по водопостачанню приміщень та зобов'язання Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області розглянути та прийняти рішення за зверненням Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
У судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_2 - адвокат на підставі на підставі договору №13/03/07 від 07.03.2013 року;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: Гірняк А.М. - представник на підставі довіреності від 12.04.2013 року.
Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 11.04.2013 року порушено провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про визнання незаконною бездіяльності Домажирської сільської ради, визнання відсутності прав та присудження до виконання обов'язку в натурі. Розгляд справи призначено на 15.05.2013 року.
У судовому засіданні 15.05.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, доказів отримання ним ухвали про порушення провадження у справі на момент здійснення судового засідання відсутні. Представник третьої особи подав пояснення на позовну заяву. Судом відкладено розгляд справи на 05.06.2013 року.
У судовому засіданні 05.06.2013 року за клопотанням сторін здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами. Представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи. Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про припинення провадження у справі та відзив на позов. Представник третьої особи позов заперечив. Судом відкладено та продовжено строк розгляду справи на 19.06.2013 року.
У судовому засіданні 19.06.2013 року здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами. Представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача подав пояснення по суті заперечень проти позову та надав копію відповіді від 11.03.2013р. вих. № 887 щодо результатів розгляду 27.02.2013 року на сесії Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області звернення від 06.02.2013 року ФОП ОСОБА_1 Судом задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з метою уточнення позовних вимог у зв'язку з поданими представником відповідача письмовими доказами, зобов'язано представника відповідача надати копію протоколу від 27.02.2013 року засідання сесії Домажирської сільської Ради Яворівського району Львівської області та відкладено розгляд справи на 25.06.2013 року.
У судовому засіданні 25.06.2013 року за клопотанням представника позивача фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Представник позивача подав заяву про уточнення формулювання предмету позову. Заява прийнята судом. Судом відкладено розгляд справи на 27.06.2013 року.
У судовому засіданні 27.06.2013 року позивач позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Судом залучено до участі у справі за згодою позивача іншого відповідача - Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» та відкладено розгляд справи на 07.08.2013 року.
У судовому засіданні 07.08.2013 року представник позивача ознайомився з матеріалами, поданими відповідачем 1 та просив відкласти розгляд справи. Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. З огляду на залучення іншого відповідача у попередньому судовому засіданні та неявку представника відповідача в судове засідання 07.08.2013 року суд не приступав до розгляду справи по суті та відклав розгляд справи на 21.08.2013 року.
У судовому засіданні 21.08.2013 року представник позивача подав заяву про зміну (доповнення) підстав позову та докази відправлення її копій відповідачам. Судом прийнята заява про зміну підстав позову. Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився. Судом відкладено розгляд справи на 27.08.2013 року.
У судове засідання 27.08.2013 року представник відповідача подав відзив-пояснення на заяву про уточнення формулювання предмета позову та клопотання про розгляд справи без його присутності.
У судовому засіданні 27.08.2013 року представники сторін від фіксації судового процесу технічними засобами відмовились.
У судовому засіданні 27.08.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - позивач) звернулася до суду з позовом до Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області (надалі по тексту рішення - відповідач 1) та Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (надалі по тексту рішення - відповідач 2) про визнання незаконною бездіяльності Домажирської сільської ради та визнання відсутності прав та присудження до виконання обов'язку в натурі.
18.10.2005 року рішенням № 265 27-ої сесії 4 скликання Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області «Про надання дозволу на виготовлення проекту та реконструкцію приміщення позивачу в с. Домажир» було дозволено позивачу виготовити проект на реконструкцію приміщення колишнього пташника під цех будівельних матеріалів (надалі по тексту рішення - об'єкт).
У зв'язку з тим, що водонапірна вежа, від якої було прокладено водопровід до об'єкта, знаходилась в аварійному стані та була за таких обставин демонтована, а водопровід, який прокладено від цієї вежі до приміщення позивача, знаходиться в робочому стані і пересікається з центральним водопроводом, то підключення водопостачання до об'єкта було можливим шляхом приєднання до системи централізованого водопостачання та водовідведення.
Як зазначено у відповіді відповідача 2 від 29.03.2011 року на запит позивача від 18.03.2013 року, для отримання технічних умов на водопостачання та водовідведення об'єкта замовнику послуг необхідно надати в ЛМКП «Львівводоканал» визначені переліком документи, зокрема лист сільської ради, що обумовлено тим, що сільські мережі водопроводу перебувають на балансі сільських рад. На неодноразові звернення позивача про надання такої згоди відповідач 1 будь-якого рішення не приймав, згодом надав негативну відповідь, відмовивши у задоволенні звернення позивача.
Позивач вважає своє право порушеним, а дії Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області незаконними.
Відповідач 1 проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.
Відповідач 2 подав пояснення на позовну заяву, визнаючи за відповідачем 1 повноваження по визначенню відповідності нормі тиску води як власником мереж водопостачання.
Судом встановлено: На підставі договору від 12.05.2005 року купівлі-продажу приміщення пташника № 6, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровим за № 1883, зареєстрованого у Львівському обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки згідно з витягом № 7333813 від 25.05.2005 року, позивачу належить на праві власності приміщення пташника № 6 літ. «Б-1», загальною площею 1 511,8 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_2, номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 10874657.
18.10.2005 року рішенням № 265 27-ої сесії 4 скликання Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області «Про надання дозволу на виготовлення проекту та реконструкцію приміщення позивачу в с. Домажир» було дозволено позивачу виготовити проект на реконструкцію приміщення колишнього пташника під цех будівельних матеріалів.
10.04.2012 року позивач звернувся до відповідача 1 з письмовим клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічних умов по водопостачанню об'єкта (додаток 7 до позовної заяви). Дане звернення розглядалося на засіданні виконавчого комітету Домажирської сільської ради 07.05.2012 року, на якому, згідно з протоколом, рішення не було прийнято, що підтверджується копією відповіді сільського голови від 08.05.2012 року № 359. Мотиви неприйняття рішення у відповіді відповідача 1 не вказані.
На повторне звернення позивача від 11.10.2012 року про розгляд його клопотання на черговій сесії (додаток 9 до позовної заяви) та надання копій правовстановлюючих документів на об'єкт та копії проекту реконструкції об'єкта, відповідач 1 надіслав відповідь від 18.01.2013 року № 796 (додаток 12 до позовної заяви) зі змістом, що з урахуванням розробленого кварталу житлової забудови споживання води значно збільшиться, тому позивачу рекомендується надалі використовувати воду зі свердловини.
Супровідним листом від 21.02.2013 року № 842 сільський голова на запит заявника від 18.02.2013 року (додаток 13 до позовної заяви) надіслав позивачу витяг з протоколу засідання виконавчого комітету Домажирської сільської ради. У витягу з протоколу від 13.12.2012 року (додаток 14 до позовної заяви) зазначено: «ОСОБА_5, член виконавчого комітету, запропонував перенести розгляд даного питання на наступні засідання виконавчого комітету. ОСОБА_6, член виконавчого комітету, вказав, що при проектуванні водопроводу с. Домажир було враховано споживання води для жителів села, якщо врахувати розроблення нових кварталів житлової забудови села - тиск води не буде відповідати нормі, запропонував рекомендувати заявнику надалі використовувати воду зі свердловини. За дані пропозицію проголосували одноголосно. Рішення не прийнято». Із даного документа неоднозначно та незрозуміло виплаває, за яку позицію проголосували на сесії, у зв'язку з чим не прийнято рішення, чи розцінювати це як відмову в наданні згоди на отримання технічних умов.
Із наведеного випливає, що станом на дату подання позову відповідач 1 не прийняв конкретного рішення, негативного чи позитивного, чим позбавляє позивача можливості отримати технічних умов на водопостачання та водовідведення об'єкта.
25.06.2013 року представник позивача подав заяву про зміну (уточнення) формулювання предмета позову у зв'язку з тим, що представником відповідача було подано додаткові документи лише в судовому засіданні 19.06.2013 року, зокрема подано лист від 14.03.2013 року з роз'ясненням про ненадання згоди на проведення підготовчих робіт і реконструкції в приміщеннях об'єкта, а також на демонтаж водонапірної вежі, і просить предмет позову викласти в наступній редакції: «визнати незаконною відмову Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області на звернення ФОП ОСОБА_1 від 10.04.2012 року та від 11.10.2012 року про надання дозволу на виготовлення технічних умов по водопостачанню приміщень цеху з виробництва будівельних матеріалів, що знаходяться по АДРЕСА_2 та зобов'язати Домажирську сільську раду Яворівського району Львівської області розглянути та прийняти рішення за зверненнями Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.04.2012 року та від 11.10.2012 року про надання дозволу на виготовлення технічних умов по водопостачанню приміщень цеху з виробництва будівельних матеріалів, що знаходяться по АДРЕСА_2». Заяву прийнято судом і змінено формулювання предмета позову.
Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено судом, з 2012 року позивач намагається підключити водопостачання до об'єкта шляхом приєднання до системи централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно з Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190 (надалі по тексту рішення - Правила), а саме п. 4.1, для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг заяву; опитувальний лист за формою згідно з додатком 2; ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території. Крім цього, додатками до опитувального листа є а) викопіювання з містобудівної документації зі схемою прив'язки до систем водопостачання та водовідведення, яка пропонується; б) копія документа, який підтверджує право власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт підключення; в) копія дозволу на спеціальне водокористування та копія спеціального дозволу на користування надрами (у разі наявності обов'язку щодо їх отримання).
Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.
Із наявних в матеріалах справи адвокатських запитів та відповідей на них, зокрема відповіді ЛМКП «Львівводоканалу» № 15-2198 від 23.05.2013 року, випливає, що виробником послуг централізованого водопостачання у с. Домажир згідно з рішенням від 08.06.2013 року № 365 Львівської міської ради ЛМКП «Львівводоканал» визначено виробником послуг з водопостачання та водовідведення. Такий статус відповідача 2 підтверджується і копією відповіді Яворівського управління головного управління держсанепідслужби у Львівській області № 455 від 23.05.2013 року.
Відповідно до п. 4.8 названих вище Правил виробник узгоджує приєднання водопровідних вводів субспоживачів до водопровідних мереж споживачів за умови наявності згоди споживачів.
Відповідно до п. 2.1.9 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 N 30, до функцій виробника входить, зокрема, видача дозволів і технічних умов на приєднання до систем водопостачання і каналізації житлових і громадських будинків, промислових і комунально-побутових підприємств, погодження проектів водопостачання і каналізації окремих об'єктів.
Як вбачається з листа відповідача 2 від 29.03.2011 року № 15-1471, для отримання технічних умов на водопостачання та водовідведення об'єкта замовнику послуг необхідно надати в ЛМКП «Львівводоканал» визначені переліком документи. Позивач позбавлений можливості подати повний пакет документів, враховуючи відмову відповідача 1 надати дозвіл. А без згоди відповідача 1 ЛМКП «Львівводоканал» не може видати технічні умови на водопостачання та водовідведення об'єкта.
Технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водопостачання, водовідведення (п. 1.2 Правил).
Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 29 Закону України від 10.01.2002р. №2918-III «Про питну воду та питне водопостачання» у технічних умовах зазначаються:
а) найменування та адреса об'єкта, замовника, проектувальника, вид будівництва, нормативні терміни проектування і будівництва;
б) відомості про джерела питного водопостачання;
в) місце приєднання до водопровідних мереж, вимоги до обладнання, вузлів приєднання;
г) основні розрахункові інженерні параметри системи питного водопостачання, що включають: гарантовану кількість і якість питної води; тиск у місці підключення; умови водовідведення;
ґ) вимоги до встановлення лічильників обліку споживання питної води.
Порядок розроблення та затвердження технічних умов у сфері питної води та питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно з п. 36 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу.
Відповідно до п. 5 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод.
Повноваження визначати відповідність/невідповідність нормі тиску води в системі централізованого водопостачання, що перебувають у нього на балансі, входить до компетенції виробника, що випливає з положення, наведеного п. 1.3. Правил: виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.
Так як сільські мережі водопроводу перебувають на балансі сільської ради, відповідно такі повноваження належать Домажирській сільській раді.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України від 16.11.1992р. №2780-XII «Про основи містобудування» (надалі - Закон від 16.11.1992р. №2780-XII) містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 Закону України від 17.02.2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон від 17.02.2011 року №3038-VI) склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади.
Відповідно до ст. 1 Закону від 16.11.1992 року №2780-XII містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону від 17.02.2011 року №3038-VI технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 4 Закону від 16.11.1992 року №2780-XII об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону від 16.11.1992 року №2780-XII суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Отже, в силу наведених вище норм матеріального права технічні умови з централізованого водопостачання та водовідведення в с. Домажир відносяться до містобудівної документації с. Домажир, яка має затверджуватися органом місцевого самоврядування, тобто в даному випадку Домажирською сільською радою Яворівського району Львівської області.
Зі змісту витягу з протоколу від 27.02.2013 року ХХІV сесії VІ скликання Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області вбачається, що депутат сільської ради Любінський В.І. при розгляді звернення позивача, щодо надання дозволу на виготовлення технічних умов по водопостачанню об'єкта, виступив з пропозицією, за яку проголосувало 14 депутатів сільської ради, про необхідність рекомендувати ФОП ОСОБА_1 використовувати воду для виробничих потреб зі свердловини, яка йому належить, враховуючи те, що при проектуванні водопроводу в с. Домажир водопостачання виробничих об'єктів ФОП ОСОБА_1 не здійснювалося, а відтак 27.02.2013 року рішення по заяві ФОП ОСОБА_1 не прийнято.
Водночас, відповідачем 1 не надано суду жодних доказів на обґрунтування як тієї обставини, що при проектуванні водопроводу в с. Домажир водопостачання виробничих об'єктів позивача не здійснювалося, так і тієї обставини, що технічні умови з централізованого водопостачання та водовідведення в с. Домажир взагалі існують та оформлені у порядку та згідно з вимогами, визначеними чинним законодавством України.
Відповідно до п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 2 Закону від 17.02.2011 року №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій, створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону від 17.02.2011 року № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 16 Закону від 17.02.2011 року № 3038-VI містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
Відповідно до пункту 3 абзацу 2 ч. 2 ст. 16 Закону від 17.02.2011 року №3038-VI оновлення містобудівної документації передбачає, зокрема, приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Отже, та обставина, що технічні умови з проектування водопроводу в с. Домажир на дату їх виготовлення у складі містобудівної документації с. Домажир не передбачають водопостачання виробничих об'єктів позивача, не позбавляє останнього права на звернення до Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області з заявою про надання дозволу на виготовлення технічних умов по водопостачанню приміщень цеху з виробництва будівельних матеріалів, що знаходиться по АДРЕСА_2, та не звільняє Домажирську сільську раду Яворівського району Львівської області від обов'язку розглянути цю заяву та прийняти за нею позитивне рішення, а при наступному отриманні позивачем від відповідача 2 погодження відповідних технічних умов, - внести зміни (оновлення) до містобудівної документації с. Домажир.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (надалі - Закон від 02.10.1996 року №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону від 02.10.1996 року №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону від 02.10.1996 року №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону від 02.10.1996 року №393/96-ВР рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Водночас, відповідач 1, відмовляючи листами від 08.05.2012 року вих. № 359, від 18.01.2013 року вих. № 796 у задоволенні вимог позивача, викладених в адресованих відповідачеві 1 зверненнях від 10.04.2012 року та від 11.10.2012 року про надання дозволу на виготовлення технічних умов по водопостачанню об'єкта, в порушення вимог ч. 4 ст. 15 Закону від 02.10.1996 року № 393/96-ВР не послався на закон, на якому ґрунтуються мотиви таких відмов, і не роз'яснив позивачу порядок оскарження прийнятих рішень.
З тих самих підстав не відповідає вимогам ч. 4 ст. 15 Закону від 02.10.1996 року №393/96-ВР і наданий представником відповідача 1 у копії лист від 11.03.2013 року вих. №887, щодо результатів розгляду 27.02.2013 року на сесії Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області звернення від 06.02.2013 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
У відповідності до п. п. 5, 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема:
- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;
- примусове виконання обов'язку в натурі.
Зі встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, які стосуються врегулювання відповідних правовідносин, суд приходить до переконання про невідповідність відмов відповідача 1, викладених у листах від 08.05.2012 року вих. № 359, від 18.01.2013 року вих. № 796, від 11.03.2013 року вих. № 887 на звернення позивача про надання дозволу на виготовлення технічних умов по водопостачанню об'єкта, як за змістом, - вимогам ч. 4 ст. 15 Закону від 02.10.1996 року №393/96-ВР, так і за характером спірних правовідносин, - вимогам ст. 42 Конституції України, ч. ч. 8, 9 ст. 29 Закону України від 10.01.2002 року №2918-III «Про питну воду та питне водопостачання», п. 17 ст. 9 Закону України від 01.06.2000 року №1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст.ст. 1, 4 ч. 1 абзац 5, ч. 2, 17 ч. 2, Закону України від 16.11.1992 р. №2780-XII «Про основи містобудування», ст. ст. 2 ч. 1 п. п. 8, 10, 16 ч. 1, ч. 2 абзац 1, 30 ч. ч. 1, 6 Закону України від 17.02.2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, а відтак такі рішення відповідача 1 є незаконними і тому на відповідача 1 слід покласти обов'язок розглянути вищезазначені звернення позивача і прийняти за ними рішення з урахуванням вимог перерахованих норм матеріального права.
Як встановлено судом вище, відповідач 1 не надає позивачу можливості реалізувати своє право на приєднання до системи централізованого водопостачання та водовідведення.
Суд приходить до висновку про необхідність захисту прав та інтересів позивача, задовольняючи позовні вимоги повністю до відповідача 1.
Водночас позовні вимоги до відповідача 2 не підлягають до задоволення, оскільки обставини, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, стосуються виключно правовідносин, які виникли між позивачем і відповідачем 1. Позивачем не доведено, матеріалами справ не підтверджено факту порушення відповідачем 2 цивільного права чи інтересу, яке підлягало би судовому захисту.
Щодо клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тобто у зв'язку з тим, що відповідач 1 у спірних із позивачем правовідносинах з вирішення питання щодо надання останньому дозволу на виготовлення технічних умов по водопостачанню об'єкта, реалізовував владні управлінські функції як суб'єкт владних повноважень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 Господарського кодексу України під організаційно-господарськими відносинами у цьому кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Господарського кодексу України рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування з фінансових питань, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, а також з адміністративних та інших відносин управління, крім організаційно-господарських, в яких орган державної влади або орган місцевого самоврядування є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, приймаються від імені цього органу і в межах його владних повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Отже, при вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. ст. 2 ч. 1, 3 ч. 6, 8 ч. 2, 22 ч. 5 Господарського кодексу України.
Підсумовуючи наведене, логічним є висновок, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Аналогічної правової позиції притримується і Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 24.10.2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».
Як вже зазначалось вище, відповідач 1 у правовідносинах з позивачем реалізовував господарську компетенцію згідно з ч. 2 ст. 4 Закону від 16.11.1992 р. №2780-XII як суб'єкт містобудування у с. Домажир Яворівського району Львівської області, у зв'язку з чим між позивачем і відповідачем 1 виник спір про право останнього визначати відповідність чи невідповідність нормі тиску води в системі централізованого водопостачання та спір про право відповідача 1 відмовляти позивачеві у наданні згоди на виготовлення технічних умов по водопостачанню об'єкта з тих підстав, що при проектуванні водопроводу в с. Домажир водопостачання виробничих об'єктів позивача не здійснювалося, а відтак такий спір про право підлягає вирішенню саме господарськими, а не адміністративними судами.
Враховуючи наведене, клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є безпідставним, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на відповідача 1, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 12, 22, 33, 34, 43, 49, ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в :
Задоволити повністю позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області.
Визнати незаконною відмову Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області на звернення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.04.2012 року та від 11.10.2012 року про надання дозволу на виготовлення технічних умов по водопостачанню приміщень цеху з виробництва будівельних матеріалів, що знаходяться по АДРЕСА_2.
Зобов'язати Домажирську сільську раду Яворівського району Львівської області розглянути та прийняти рішення за зверненням Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічних умов по водопостачанню приміщень цеху з виробництва будівельних матеріалів, що знаходиться по АДРЕСА_2.
Відмовити у задоволенні клопотання Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області про припинення провадження у справі.
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал».
Стягнути з Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області (81083, Львівська обл., Яворівський район, с. Домажир, вул. Широка, 3, код ЄДРПОУ 04373212) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 1 147 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Стягнути з Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області (81083, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Домажир, вул. Широка, 3, код ЄДРПОУ 04373212) 1147 грн. 00 коп. судового збору в доход державного бюджету України.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2013 року.
Суддя Р.Матвіїв
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2013 |
Оприлюднено | 06.09.2013 |
Номер документу | 33311350 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Матвіїв Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні