Постанова

від 02.08.2013 по справі 804/8948/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 р. Справа № 804/8948/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Юхно І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМЦ» до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМЦ" (далі - ТОВ "КМЦ") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Південна МДПІ у м.Кривому Розі) в якому просило:

- скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 11.02.2013 р. №0000092220 з податку на додану вартість та №0000082220 з податку на прибуток, що їх винесено на підставі Акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „КМЦ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р по 31.12. 2010 року;

- визнати дії Південної МДПІ у м. Кривому Розі щодо встановлення правопорушень з боку ТОВ "КМЦ" у правовідносинах з ТОВ "Горизонт Монтаж" та визнання угод нікчемними протиправними.

В обґрунтування позову зазначено, що Позивач вважає рішення щодо донарахування до сплати зазначених сум податку на додану вартість, податку на прибуток та штрафних санкцій безпідставними і вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають чинному цивільному, господарському та податковому законодавству України, в зв'язку з чим повідомлення-рішення від 11.02.2013 р. з податку на додану вартість та з податку на прибуток, що їх винесено на підставі Акту від 22.01.2013 р. № 51/222/31385446 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "КМЦ", неможливо вважати такими, що їх потрібно прийняти до негайного виконання, адже документ (Акт) на підставі, якого їх було винесено не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач посилається не те, що під час перевірки було використано документи (Акти перевірок іншими податковими органами сторонніх суб'єктів господарювання, які ніколи не мали взаємовідносин з позивачем) які не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, тому не можуть бути використані як підстава здійснення корегування податкових зобов'язань, тим більш, що їм не надано логічної оцінки робітниками контролюючого органу. Висновки робітників Південної МДПІ у м. Кривому Розі щодо нікчемності операцій з поставки як це зазначено у Акті, які не спричиняють реального настання правових наслідків, є помилковими та обґрунтованими лише припущеннями робітників контролюючого органу адже чинним законодавством передбачено використання визначення нікчемності стосовно угод, або правочинів, а не операцій, адже сама по собі „господарська операція" є дією, або фактом , що призводить до змін структури активів. Також позивач вважає неправомірним те, що в ході перевірки як підставу для донарахування зазначених податків використано Акти документальних перевірок інших господарюючих суб'єктів в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток, адже Акт перевірки будь-якого СПД , окрім самого платника податків не є підставою для внесення змін до бухгалтерського чи податкового обліку, а тим більш, для скасування певних документів, чи визнання їх недійсними. Враховуючи вищевикладене просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 16.07.2013 року.

16.07.2013 року представник відповідача до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, жодних документів, у тому числі витребуваних судом, по справі не надав. У зв'язку з цим судове засідання було перенесено на 22.07.2013 року.

22.07.2013 року засобами електронного зв'язку до суду надійшло клопотання представника відповідача про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки заперечень. Суд задовольнив клопотання представника відповідача, переніс розгляд справи на 02.08.2013 року, про що повідомив представника відповідача. (факсограма міститься в матеріалах справи).

02.08.2013 року представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

02.08.2013 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заперечень проти адміністративного позову та жодних документів по справі не надав.

Згідно з ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем до суду не було надано жодних заперечень, документів чи матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, у тому числі витребуваних судом.

Враховуючи вищенаведене суддя у телефонному режимі перед судовим засіданням з'ясовувала причини не надання відповідачем витребуваних доказів та неявки в судове засідання, в результаті чого отримала відповідь, що чисельний склад працівників юридичного відділу відповідача одна особа, тому через наявність великого навантаження на вищезазначеного працівника відповідач не має можливості виконати вимоги суду.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином враховуючи три неявки відповідача (відсутність клопотань та доказів від останнього) суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а також а також Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168-97-ВР та Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції чинній у період, що перевірявся.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КМЦ" (код ЄДРПОУ 31385446) є платником податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на прибуток, податку на додану вартість та перебуває на обліку в Криворізькій південній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Посадовими особами Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі повідомлення про проведення перевірки від 09.01.2013 року №2/222, керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, відповідно до абз.1,3,5 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України, з урахуванням постанови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 07.09.2012 року по кримінальній справі у відношенні посадових осіб ТОВ "Горизонт Монтаж", наказу від 09.01.2013 №10 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КМЦ" було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "КМЦ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Горизонт Монтаж" за жовтень 2010 р.

За результатами даної перевірки податковим органом складено акт від 22.01.2013 року № 51/222/31385446, в якому зафіксовано порушення ТОВ "КМЦ":

- п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР "Закон про податок на прибуток", зі змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено заниження податку а прибуток у загальній сумі 145220,0 грн., у тому числі:

II квартал 2010р. - 72610,00 грн.,

III квартал 2010 р. - 72610, 00 грн.

- пп.7.4.1 пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 від 03.04.97 р. (із змінами та доповненнями), у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальні сумі 193490,00 грн., у тому числі:

січень 2010 року - 19349,00 грн.,

лютий 2010 року - 18937,00 грн.,

березень 2010 року - 19761,00 грн.,

квітень 2010 року - 19349,00 грн.,

травень 2010 року - 19349,00 грн.,

червень 2010 року - 19349, 00 грн.,

липень 2010 року - 19349, 00 грн.,

серпень 2010 року - 19349, 00 грн.,

вересень 2010 року - 19349, 00 грн.,

жовтень 2010 року - 19349, 00 грн.

На підставі акту перевірки від 22.01.2013 року № 51/222/31385446 податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 11.02.2013 року:

- №0000092220 яким податкове зобов'язання з податку на додану вартість позивача збільшено на 241862, 50 грн., за основним платежем 193490, 00 грн., за фінансовими санкціями 48372,50 грн.

- №0000082220 яким податкове зобов'язання з податку на прибуток позивача збільшено на загальну суму 181525, 00 грн., за основним платежем 145220, 00 грн., за фінансовими санкціями 36305 ,00 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями TOB "КМЦ" було подано скаргу до ДПС у Дніпропетровській області. Рішенням ДПС у Дніпропетровській області від 12.04.2013 №1642/10/10-25 податкові повідомлення-рішення 11.02.2013 року №0000092220 та №0000082220 залишені без змін, а скарга платника без задоволення.

Не погодившись з рішенням ДПС у Дніпропетровській області TOB "КМЦ" було подано скаргу до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2013 року №3555/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення 11.02.2013 року №0000092220 та №0000082220 залишені без змін, а скарга платника без задоволення.

Щодо вимоги адміністративного позову про визнання дій Південної МДПІ у м. Кривому Розі щодо встановлення правопорушень з боку ТОВ "КМЦ" у правовідносинах з ТОВ "Горизонт Монтаж" та визнання угод нікчемними протиправними суд зазначає наступне.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

Таким чином, дії із встановлення правопорушень з боку ТОВ "КМЦ" у правовідносинах з ТОВ "Горизонт Монтаж" та визнання угод нікчемними в акті перевірки позивача не можна розглядати як такі, що породжують для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм інформації, як зазначено вище, він не є обов'язковим для виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків, тобто не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії.

Отже, оскаржувані дії податкового органу по встановлення порушень з боку ТОВ "КМЦ" у правовідносинах з ТОВ "Горизонт Монтаж" та визнання угоди нікчемною в акті перевірки не створюють для платника податків додаткових обов'язків, жодним чином не впливають на права ТОВ "КМЦ" як платника податків, не є діями, котрі невідворотно зумовлюють настання для нього певних правових наслідків.

Відповідно до п.2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000р. № 02-5/35, не можуть оспорюватися акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення в акті висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що адміністративний позов в частині визнання дій Південної МДПІ у м. Кривому Розі щодо встановлення правопорушень з боку ТОВ "КМЦ" у правовідносинах з ТОВ "Горизонт Монтаж" та визнання угод нікчемними протиправними не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач не визнає включення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних отриманих ТОВ "КМЦ" від ТОВ "Горизонт Монтаж", та вважає, що у ТОВ "КМЦ" відсутнє право на формування валових витрат по операціям з придбання послуг від ТОВ "Горизонт Монтаж" з підстав того, що перевіркою встановлено відсутність фактичного здійснення господарської операції з придбання послуг оренди приміщення у ТОВ "Горизонт Монтаж", оскільки ТОВ "КМЦ" отримало послуги по оренді приміщення не від ТОВ "Горизонт Монтаж", а від невстановлених юридичних (фізичних осіб).

В акті перевірки від 22.01.2013 року № 51/222/31385446 зазначено, що згідно постанови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 07.09.2012 року по кримінальній справі за ч.1 ст.205 ККУ у відношенні посадових осіб ТОВ "Горизонт-Монтаж" встановлено той факт, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, здійснювали фіктивне підприємництво, а саме ОСОБА_1, з державною реєстрацією змін в статутних документах ТОВ "Горизонт Монтаж" з метою здійснення та прикриття незаконної діяльності, який ніякої підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг не займався; фінансового-господарську діяльність не здійснював і як директор підприємства ним не керував; первинний бухгалтерський облік, податкову звітність не здійснював, печаткою та банківськими рахунками не користався. Замість цього, придбане фіктивне підприємство ТОВ "Горизонт Монтаж" використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності, пов'язаної з переводом грошових коштів з безготівкової в готівкову форму обігу. З огляду на вищевикладене перевіряючими було встановлено відсутність фактичного здійснення господарської операції з придбання послуг оренди приміщення у ТОВ "Горизонт Монтаж". Окрім того при винесенні акту перевірки від 22.01.2013 року № 51/222/31385446 перевіряючи керувались актом від 28.11.2012 року №409/224/35746972 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Горизонт Монтаж" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2010 по 31.10.2010, яким визначено, що фінаново-господарська діяльність ТОВ "Горизонт Монтаж" здійснювалась за межами правового поля.

Наведена правова позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "КМЦ" мало взаємовідносини з ТОВ "Горизонт Монтаж" згідно договору оренди нерухомого майна від 30.12.2009 року. Відповідно до умов вищезазначеного договору ТОВ "Горизонт-Монтаж" передало ТОВ "КМЦ" в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1. На підтвердження здійснення вказаної операції ТОВ "Горизонт Монтаж" було складено та надано на адресу позивача наступні документи, копії яких було надано до суду: податкові накладні, акти приймання передачі майна по договору від 30.12.2009 року, рахунки по орендній платі за приміщення, акти здачі-приймання виконаних робіт. Розрахунки між суб'єктами господарювання частково проводились у безготівковій формі, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями та частково товаром, що підтверджується листами щодо прийняття товару в рахунок погашення орендної плати та видатковими накладними на цей товар. Сума сплаченого ПДВ включена до складу податкового кредиту за січень-жовтень 2010 року, вартість отриманих послуг включено до складу валових витрат. Протягом 2010 року нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 використовувалось позивачем, як основний склад. ТОВ "КМЦ" до матеріалів справи було надано копії наступних документів: інвентарного опису №1, договорів поставок, видаткових накладних, оборотно-сальдових відомостей на підтвердження використання даного приміщення у якості складу. Ніякої іншої господарської діяльності позивач з ТОВ "Горизонт-Монтаж" не мав.

Як на час укладення вищевказаного правочину Позивача із ТОВ "Горизонт Монтаж", так і під час його виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними, що також не оскаржує відповідач. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на постанову Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 07.09.2012 року по кримінальній справі за ч.1 ст.205 ККУ у відношенні посадових осіб ТОВ "Горизонт Монтаж", якою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 по ст.ст.28 ч.2, 205 ч.1 КК України припинена, необхідно зазначити наступне.

Відповідач в акті перевірки посилався не те, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться у власності ОСОБА_2 згідно інформаційних даних Криворізького МБТІ. Відсутність фактичного здійснення господарської операції з придбання позивачем послуг оренди приміщення у ТОВ "Горизонт Монтаж", податковий орган обумовлює тим, що ТОВ "КМЦ" отримало послуги по оренді приміщення не від ТОВ "Горизонт Монтаж", а від невстановлених юридичних (фізичних осіб) та тим, що державну реєстрацію змін в статутних документах ТОВ "Горизонт Монтаж" ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 було проведено з метою здійснення та прикриття незаконної діяльності. Проте порушення порядку реєстрації юридичної особи не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

Обставини щодо виконання спірної господарської операції між ТОВ "КМЦ" і ТОВ "Горизонт Монтаж" не досліджувалися у кримінальній справі за ч.1 ст.205 ККУ у відношенні посадових осіб ТОВ "Горизонт Монтаж". А відтак саме по собі здійснення ними реєстрації названого товариства без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва цим товариством, установлена у названій кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, судом не визнається як доказ фіктивності даної господарської операції (оренди). Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013 року №К/9991/38114/12.

З урахуванням викладеного висновок податкового органу про відсутність факту здійснення господарської операції ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин кримінальної справи, а відтак не може бути визнаний об'єктивним.

Що стосується посилання відповідача на акт від 28.11.2012 року №409/224/35746972 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Горизонт Монтаж" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2010 по 31.10.2010, яким визначено, що фінаново-господарська діяльність ТОВ "Горизонт Монтаж" здійснювалась за межами правового поля, з аналізу норм права суд приходить до висновку, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 року №К/9991/32048/12.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Також суд зазначає, що формування податкового кредиту платником податку на додану вартість здійснюється відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закон України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач до матеріалів справи надав копії податкових накладних, актів приймання передачі майна по договору від 30.12.2009 року, рахунків по орендній платі за приміщення, актів здачі-приймання виконаних робіт. Розрахунки між суб'єктами господарювання частково проводились у безготівковій формі, на підтвердження чого до суду було надано платіжні доручення та частково товаром, що підтверджується листами щодо прийняття товару в рахунок погашення орендної плати та видатковими накладними на цей товар.

Окрім того позивачем до матеріалів справи надано Інвентарний опис ТОВ "КМЦ", договори поставок товарів, якими в подальшому розраховувався по договору оренди майна, розхідні накладні, оборотно-сальдова відомість, щодо придбаних товарів. Наведені документи підтверджують факт отримання ТОВ "КМЦ" товарів та їх подальшу передачу ТОВ "Горизонт-Монтаж" в рахунок оплати по договору оренди, а також використання складу для зберігання ТМЦ отриманих від інших контрагентів.

Таким чином, дані обставини свідчать, що ТОВ "КМЦ" мало достатні і передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту та включення вартості отриманих послуг до складу валових витрат. У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування валових витрат та податкового кредиту, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем ст.ст.203, 215, 216 та ст.901 Цивільного кодексу України, оскільки фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ "КМЦ" та ТОВ "Горизонт Монтаж" не було, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений між сторонами правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом договір не віднесені законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо "нереальності" проведення господарської операції та юридичну дефектність первинних документів, а його позиція про те, що даний договір очевидно суперечить інтересам держави та суспільства, не підкріплені належними доказами.

Відповідач посилається на те, що зобов'язання між сторонами вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, але належних доказів наявності мети, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та невідповідності зобов'язань ст. 207 ГК України не надав.

Суд зазначає, що виходячи з положень ст.207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

З наданих до суду документів встановлено, що ТОВ "КМЦ" та ТОВ "Горизонт Монтаж" при вчиненні угод були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Крім того, ТОВ "КМЦ" та ТОВ "Горизонт Монтаж" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що ТОВ "КМЦ" було відомо про порушення ТОВ "Горизонт Монтаж" та їх постачальниками вимог податкового законодавства.

Отже, будь-які умисні дії з боку позивача та його посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину - відсутні.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні до суду не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність угоди позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, суд не вважає зазначені угоди фіктивними, оскільки згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені розглядуваним правочином, реально настали для обох сторін цих угод (орендодавець передав в оренду приміщення та отримав за це грошові кошти та ТМЦ, орендар отримав в оренду приміщення та використовував його).

Відтак, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення угод із ТОВ "Горизонт Монтаж" та відображенні таких операцій в податковому обліку ТОВ "КМЦ" мети суперечної інтересам держави та суспільства.

На підтвердження "нереальності" проведення господарських операцій та юридичну дефектність первинних документів по взаємовідносинах ТОВ "КМЦ" з ТОВ "Горизонт-Монтаж" відповідач в акті перевірки посилається на акти перевірок контрагентів контрагента позивача та акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, в яких встановлено, що ТОВ "Горизонт Монтаж" не надані до перевірки документи, які підтверджують факт придбання товарів, робіт, послуг у постачальників та продажу їх до контрагентів покупців у зв'язку з тим, що неможливо розшукати посадових осіб, на підставі чого зроблено висновок, що всі операції купівлі-продажу ТОВ "Горизонт Монтаж" не спричиняють реального настання правових наслідків, а також є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", також встановлено факт відсутності у підприємства основних фондів для досягнення економічних результатів. Проте в ході вищезазначених перевірок не досліджувались первинні документи саме по орендним правовідносинам позивача, а висновки про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ "Горизонт Монтаж" зроблено виключно за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності.

Судом відхиляються ці доводи відповідача, адже

по-перше неможливо достеменно зробити висновок про наявність чи відсутність основних фондів у підприємства тільки на підставі звітності, у якій не задекларовані відповідні фонди (активи), такими доказами мають бути саме первинні документи, проте у справі відсутні докази дослідження податковими органами первинних документів;

по-друге для проведення операцій оренди нежитлового приміщення наявність власного приміщення не є обов'язковим, воно може орендуватися.

Отже, висновок відповідача про неможливість надання ТОВ "Горизонт-Монтаж" нежитлового приміщення в оренду (суборенду) є лише припущенням. Натомість, як зазначалося вище, первинні документи повністю підтверджують реальність проведених між ТОВ "КМЦ" та ТОВ "Горизонт-Монтаж" операції оренди нерухомого майна. Окрім того, між позивачем та його контрагентом було укладено договір з надання послуг, а в актах перевірок ТОВ "Горизонт Монтаж" та його контрагентів встанволено, що всі операції купівлі-продажу ТОВ "Горизонт Монтаж" не спричиняють реального настання правових наслідків, а також є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", тобто зазначається саме щодо порушень при укладанні договорів купівлі-продажу.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що в результаті укладеного між позивачем та ТОВ "Горизонт Монтаж" відсутній факт здійснення господарської операції через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції щодо оренди майна, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

За результатом розгляду справи, судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 11.02.2013 р. №0000092220 з податку на додану вартість та №0000082220 з податку на прибуток правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КМЦ» до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.02.2013 р. №0000092220 з податку на додану вартість та №0000082220 з податку на прибуток, що їх винесено на підставі Акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „КМЦ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р по 31.12. 2010 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КМЦ» судовий збір у розмірі 1147(одна тисяча сто сорок сім)грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 02.08.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно