Постанова

від 03.09.2013 по справі 804/10838/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 р. Справа № 804/10838/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судових засідань - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача - Носова В.І.,

представників відповідача - Нікулиці Л.Т., Бойко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міністерства про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, про визнання нечинним наказу №14 від 04.07.13 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000071420 віл 26.07.13 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 553 124,00 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Дніпровагонрембуд" є протиправними, наказ №14 від 04.07.13 - безпідставним, висновки Акту №51/21.2-00554415 від 18.07.13 - необґрунтованими, а тому повідомлення-рішення № 0000071420 від 26.07.13 - незаконним. Так, позивачем своєчасно, на протязі 10 робочих днів з дати отримання листа-запиту відповідача, було надано інформацію, що запитувалась. Крім того, позивачем сплачено ПП «Промсервіс» вартість товару в сумі 3 318 745,60 грн., що отриманий по Договору № 23/10 від 27.12.11, в тому числі суму ПДВ в розмірі 553 124,27грн. у ціні товару, належним чином оформлені податкові накладні і має всі первинні документи, що фіксують та підтверджують здійснення даної господарської операції отримані від ПП «Промсервіс». Отже, на думку позивача, останній у відповідності до вимог та норм податкового законодавства України визначив суму податкового кредиту, а тому не припустився порушень пп.192.1.2. п.192.1 ст. 192, п. 198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПКУ щодо завищення податкового кредиту на суму ПДВ 553124 грн. за квітень 2012 року. В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених в позові.

Відповідач, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів, проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що перевірку проведено у зв'язку з неотриманням у повному обсязі на письмовий запит СДПІ від 17.05.13 № 14928/10/141-16 копій підтверджуючих документів по взаємовідносинах з ПП „Промсервіс", а саме позивачем не надані видаткові накладні, що підтверджують поставку товару, зазначену у податкових накладних, розрахунки коригування до даних податкових накладних, товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування даного товару, прибуткові ордери та журнали-ордери, де відображено зазначені операції. Також відповідачем зазначено, що перевіркою видаткових накладних встановлено, що вони підписані без зазначення упоноваженої особи Продавця та у графі „Одержав" підписано, але не зазначено прізвища та ініціали одержувача. Крім того, у видатковій накладній від 29.05.2012 № 21 номер дата та довіреності не зазначено. Перевіркою також встановлено, що в товарно-транспортних накладних від 04.05.2012, від 15.05.2012, від 18.05.2012, від 18.05.2012, від 22.05.2012, від 22.05.2012, від 24.05.2012, від 29.05.2012 відсутній їх номер, не зазначено номер до якого подорожнього листа виписано товарно-транспортну накладну, у пункті навантаження та розвантаження, не вказано повну адресу (зазначено лише місто), не зазначено посаду, прізвище, ім'я та по батькові представників підприємств ПП „Промсервіс" (Ватажовідправник) та ТОВ "Дніпро-сервіс плюс" (Автопідприємство), ПП Бондаренко (Автопідприємство) які підписали товарно-транспортні накладні, також відсутня підпис, посада, прізвище ім'я та по батькові представника ПАТ „Дніпровагонрембуд", якому доручено отримати товар та не зазначено дату та номер доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей. Крім того, відповідачем зазначено, що згідно „Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в ІС „Податковий блок" на кінець перевірки між контрагентом ПП „Промсервіс" та ПАТ „Дніпровагорембуд" рахуються розбіжності за квітень 2012 року на суму ПДВ 553 124,27 грн. (завищення податкового кредиту). Розбіжності між контрагентами виникли у зв'язку з занесенням до програмного продукту акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська (№ 860/221/31321314 від 29.04.2013) по ПП „Промсервіс", за змістом якого неможливо провести звірки суб'єкта господарювання щодо підтвердження господарський відносин з контрагентами за період квітень 2012 року. В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволені позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на підставі наказу СДПІ від 04.07.13 № 14 та направлень на перевірку № 7/21.2 від 04.07.13, згідно з п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1, ст.78 ПКУ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання правомірності формування податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року по взаємовідносинам з ПП „Промсервіс" (код ЄДРПОУ 31321314). За результатами вказаної перевірки складений акт від 18.07.2013 № 51/21.2-00554415 (далі - акт). За висновками згаданого акту перевіркою встановлено порушення позивачем: - п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, а саме внаслідок завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2012 року, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за травень 2012 року на суму 553 124,00 грн.; - п.46.5 ст. 46, пп. 192.1.2, п. 192.1 ст. 192 ПК України, та пп. 14.1 п. 14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 та п. 10 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року №1002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1402/18697, а саме позивачем не відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2012 року та червень 2012 року та у додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за травень 2012 року та червень 2012 року розрахунків коригування, що не призвело до завищення або заниження дозволеного податкового кредиту за травень 2012р. та червень 2012р. (а.с.47-56).

Підставою для прийняття такого висновку слугувало: - відсутність, на думку відповідача, первинних документів, які б підтверджували факт постави ПП «Промсервіс» товару позивачу по Договору № 23/10 від 27.12.11 на суму 3 318 745,60 грн., в тому числі 553 124,27 грн.; - дані „Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в ІС „Податковий блок", за яким на кінець перевірки між контрагентом ПП „Промсервіс" та ПАТ „Дніпровагорембуд" рахуються розбіжності за квітень 2012 року на суму ПДВ 553124,27 грн. (завищення податкового кредиту); - акт ДПІ уу Кіровському районі м. Дніпропетровська від 29.04.13 № 860/221/31321314 про неможливість проведення звірки суб'єкта господарювання щодо підтвердження господарський відносин з контрагентами за період квітень 2012 року, за яким в ході перевірки не підтверджено реальність господарських операцій ПП „Промсервіс" з контрагентами.

З посиланням на акт перевірки позивача СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.13 №0000071420, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 553 124 грн. (а.с.70).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість оскаржуваних дій та рішень відповідача, а суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки позивача, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Стосовно вимог про визнання протиправними дій та скасування наказу.

Як встановлено судом та визнається сторонами, відповідачем на адресу позивача направлений лист-запит від 17.05.13 № 14928/10/141-16 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» щодо взаємовідносинах з ПП „Промсервіс» (а.с.160-161).

На вказаний письмовий запит позивачем листом від 30.05.13 №2033/99 надани первинні документи, що підтверджують взаємовідносини з ПП «Промсервіс» в квітні 2012р., а саме: договір купівлі-продажу, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.141-159).

За результатами розгляду отриманого листа та документів, відповідачем прийнятий наказ від 04.07.2013 №14 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі п.75.1 ст.74 та пп.78.1.1 п.78.1 ст78 ПКУ.

Отже, як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірного наказу суб'єкт владних повноважень обрав положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ, а фактичною підставою слугував висновок суб'єкта владних повноважень про ненадання платником податків обґрунтованих письмових пояснень та їх документального підтвердження.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин як за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки у спірних правовідносинах платник податків, отримавши від податкового органу письмовий запит, не оскарживши дії податкового органу по складанню запитів ані в судовому, ані в адміністративному (позасудовому) порядку, не надав повної та вичерпної відповіді по всім позиціям, котрі згадані у запиті, не надав всіх витребуваних податковим органом документів, в тому числі письмових пояснень, тобто вимог запиту не виконав, то податковий орган правомірно прийняв рішення про призначення перевірки.

Окрім того, вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.п.81.1 ст.81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Позивачем не заперечується факт вручення відповідачем копії спірного наказу під розписку 05.07.13, наявність направлення на перевірку № 7/21.2 від 04.07.2013 виданого СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ, пред'явлено 05.07.12 під розписку, пред'явлення службового посвідчення. Визнається позивачем і те, що у спірних правовідносинах платник податків не скористався правом недопуску працівників податкового органу до проведення перевірки, за наслідком якої податковим органом були складений акт та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Отже, у спірних правовідносинах належним способом захисту порушеного права може бути лише вимога про скасування такого податкового повідомлення-рішення, адже саме цей акт індивідуальної дії вплинув на права та обов'язки ПАТ як платника податків.

За таких обставин підстави вважати протиправними дії податкового органу по проведенню документальної позапланової перевірки позивача та наказу від 14.07.13 №14 відсутні, а відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають, позаяк платник податків в ході судового розгляду не довів ні наявності порушеного права, ні неправомірності спірного рішення - наказу.

Стосовно вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.07.13 №0000071420 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 553 124 грн.

Судом встановлено, що спірна сума від'ємного значення з ПДВ виникла за рахунок податкового кредиту з ПДВ, визначеного позивачем за результатами взаємовідносин з ПП «Промсервіс», які мали місце в квітні 2012р. Матеріалами справи підтверджено, сторонами визнано, що між позивачем та ПП «Промсервіс» укладений Договір від 27.12.11 №23/10 (а.с.72-74). Відповідно до п.1.1 Договору Продавець (ПП "Промсервіс") зобов'язується передати у власність Покупця (ПАТ "Дніпровагорембуд") продукцію в строки, асортименті, кількості та за цінами, узгодженого Сторонами в додатках до даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошовими коштами у порядку та строки, встановлені даним договором та відповідним додаткам до нього. Додатки та додаткові угоди до договору є його невід'ємною частиною. Відповідно до п. 2.2 Договору розрахунки за товар здійснюються у формі 100% попередньої оплати. Відповідно до п. 3.1 Договору поставка товару по даному договору здійснюється на протязі одного календарного місяця з моменту підписання Сторонами відповідних додатків до даного договору, якщо інше не узгоджено в додатках до даного договору. Положеннями п. 3.2 Договору передбачено, що обсяг доставок товару по даному договору визначається додатками до нього, які є невід'ємною його частиною. Даний договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та діє до 31.12.12, але в любому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п.9.1 Договору). Додатковою угодою від 27.12.11 до Договору погоджено, що поставка товару здійснюється автотранспортом Продавця на умовах СРТ м. Дніпропетровськ, згідно з "Інкотермс 2010" по наступних реквізитах: ПАТ "Дніпровагонрембуд" м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна,10. Додатком №10 від 09.01.13 до Договору продовжено строк дії Договору до 31.12.13. Додатком №4-1 від 13.04.12 до Договору погоджено поставку у лютому 2012р. "Профіль прямокутний ТС 236-03-2011, М/С345-09ГС-св-14", 140x110x7,0 (1 2630мм) та (3 000мм) на загальну суму 550 559,95грн., ПДВ 91 759,99грн. Додатком №4-1 від 13.04.12 до Договору погоджено поставку у березні - квітні 2012р. Коліса цільнокатанні 957x190мм у кількості 365шт., на загальну суму 2 949 500,76грн., ПДВ -91 583,46грн. Додатком № 5-1 від 03.05.2012р. до Договору погоджено поставку у травні - червні 2012р. Коліса цільнокатанні 957x190мм" у кількості 36 шт., на загальну суму 318 988,80грн., ПДВ 53 164,80грн. На виконання умов договору № 23/10 від 27.12.11 ПАТ "Дніпровагонрембуд" на розрахунковий рахунок ГІП "Промсервіс" перераховано грошові кошти в загальній сумі 3 318 745,60 грн. в т.ч. ПДВ 553 124,27грн., згідно платіжних доручень: № 61299 від 27.04.12 на загальну суму 1 470 892,80 грн., в т.ч. ПДВ 245 148,80 грн., № 61346 від 28.04.12 на загальну суму 1 470 892,80 грн., в т.ч. ПДВ 245 148.80 грн., № 61345 від 28.04.12 на загальну суму 254 960,00 грн., в т.ч. ПДВ 42 493,33 грн., № 61350 від 28.04.12 на загальну суму 122 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 333,33 грн. Факт оплати підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

За згаданою операцією контрагентом позивача - ПП "Промсервіс" виписані податкові накладні на загальну суму 3 318 745,60 грн., в т.ч. ПДВ 553 124,27грн.: податкова накладна № 2 від 27.04.12 «Коліса цільнокатанні 957x190мм» на загальну суму з ПДВ 1 470 892,80 грн., ПДВ 245 148,80грн.; - податкова накладна № 3 від 28.04.12 «Коліса цільнокатанні 957x190мм» та "Профіль прямокутний ТС 236-03-2011, М/С345-09ГС-св-14",140x110x7,0 (1 2630мм)» на загальну суму з ПДВ 1 847 852,80грн., ПДВ 307 975,47грн.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 553 124,27 грн. в ході перевірки були надані відповідачу означені податкові накладні, оглядом яких відповідачем будь-яких недоліків та порушень порядку заповнення не встановлено.

Товар з вказаними податковими накладними поставлений ПП "Промсервіс" та отриманий позивачем за видатковими накладними: №10/1 від 04.05.2012р. на суму 404 041,20грн., в т.ч. ПДВ 67 340,20грн., №12 від 14.05.2012р. на суму 404 041,20грн., в т.ч. ПДВ 67 340,20 грн., №13 від 15.05.12 на суму 404 041,20 грн., в т.ч. ПДВ 67 340,20грн., №14 від 18.05.12 на суму 404 041,20 грн., в т.ч. ПДВ 67 340,20грн., №15 від 18.05.12 на суму 404 041,20 грн., в т.ч. ПДВ 67 340,20грн., №16 від 22.05.2012р. на суму 258 586,37грн., в т.ч. ПДВ 43 097,73 грн., №17 від 22.05.2012р. на суму 443 040,00грн., в т.ч. ПДВ 73 840,00грн., №18 від 24.05.2012р. на суму 443 040,00грн., в т.ч. ПДВ 73 840,00грн., №19 від 24.05.2012р. на суму 88 608,00грн., в т.ч. ПДВ 14 768,00грн., №21 від 29.05.12р. на суму 443 040,00грн., в т.ч. ПДВ 73 840,00грн.

Судовим оглядом копій названих видаткових накладних встановлено, що від позивача при отриманні товару діяла особа, яку ПАТ уповноважив відповідними довіреностями, а саме: №0898 від 04.05.2012р, №1009 від 14.05.2012р., №1027 від 15.05.2012р., №1052 від 17.05.2012р., №1117 від 22.05.2012р„ №1142 від 24.05.2012р„ №1125 від 23.05.2012р. (а.с.100-106) на Виходова О.А., старшого економіста з матеріально-технічного постачання. У згаданих видаткових накладних стоїть підпис особи, яка відповідає підпису, проставленому у названих довіреностях. Вказані довіреності також зазначені в таких видаткових накладних. На підставі викладеного суд доходить до висновку про наявність на видаткових накладних обов'язкових реквізитів, визначених для первинних документів Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відтак доводи відповідача з приводу неможливості прийняти такі видаткові накладні в якості первинних документів до уваги судом не приймаються.

Матеріалами справи підтверджено, що транспортування товару ПАТ "Дніпровагонрембуд" здійснювалося ТОВ "Дніпро-сервіс плюс" на замовлення ПП "Промсервіс", що підтверджується товарно-транспортними накладними від: 04.05.2012р, 14.05.2012р., 15.05.2012р„ 17.05.2012р„ 22.05.2012р„ 24.05.2012р„ 29.05.2012р., копії яких наявні в матеріалах справи та які були надані відповідачу в ході перевірки. З приводу покликань відповідача, що в товарно-транспортних накладних відсутні їх номер, не зазначено номер до якого подорожнього листа виписано товарно-транспортну накладну, у пункті навантаження та розвантаження, не вказано повну адресу (зазначено лише місто), не зазначення посади, прізвище, ім'я та по батькові представників підприємств ПП „Промсервіс" (Ватажовідправник) та ТОВ "Дніпро-сервіс плюс" (Автопідприємство), ПП Бондаренко (Автопідприємство), які підписали товарно-транспортні накладні, тощо суд зазначає таке.

Як зазначено вище, відповідно до п.3.3 Договору поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника, тобто ПП «Промсервіс» (а.с.77). Отже позивача не є особою відповідальною за поставку та транспортування товару, а є лише вантажоотримувачем, якому перевізником видається вже заповнений екземпляр товарно-транспортної накладної. Наведені позивачем недоліки наявних у позивача товарно-транспортних накладних можуть свідчити про порушення перевізником та його водієм порядку заповнення таких накладних, проте не є безумовною підставою для твердження щодо відсутності факту поставки такого товару платнику податків - отримувачу товарів.

Отриманий товар ПАТ "Дніпровагонрембуд" оприбутковано у повному обсязі на рах.2020, що встановлено відповідачем в ході перевірки.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарської операції позивача з контрагентом - ПП «Промсервіс», на підставі якої позивачем були сформовані дані податкового обліку, суд приймає на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції між певними суб'єктами господарської діяльності. Адже якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи, в тому числі податкові накладні, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Відповідач ані в акті перевірки ані в ході розгляду справи не заперечувався факт придбання позивачем вказаного товару, оприбуткування такого товару на складі позивача, відображення в бухгалтерському обліку по дебету відповідного рахунку та використання платником податків - позивачем у власній господарській діяльності. Зазначений факт, як і вище наведені видаткові та податкові накладні, що підтверджують факт отримання позивачем товару від контрагента - ПП «Промсервіс», недоліків в оформлені яких судом не встановлена, вказують на фактичність здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Промсервіс» на підставі Договору від 27.12.11 №23/10.

За правилами, визначеними п 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст.198 ПКУ). Положення ст.198.2 ст.198 ПКУ визначають, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Одночасно законодавцем застережено, що не можуть бути віднесені до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

За приписами п.198.6. ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені положення податкового кодексу, враховуючи фактичність здійснення позивачем та ПП «Промсервіс» спірних господарських операцій, наявність відповідних первинних документів, порушень в оформлені яких та невідповідність вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом не встановлено, а також податкових накладених, оформлених відповідно до вимог ст. 201 ПКУ, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит з ПДВ в розмірі 553 124 грн. за операціями з ПП «Промсервіс» в квітні 2012р. Відтак включення позивачем суми ПДВ за відповідними податковими накладними до складу податкового кредиту в означеному розмірі за квітень 2012р., сума за яким структурно сформувала суму від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за травень 2012р., є правомірним. Зважує суд і на той факт, що товари, придбані позивачем у ПП «Промсервіс», відповідають характеру господарської діяльності позивача, тобто пов'язані з його господарською діяльністю, оплачені останнім контрагенту - ПП «Промсервіс», що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Посилання відповідача на акт ДПІ у Кіровському районі щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «Промсервіс» та дані «Системи співставлення ...» суд не бере до уваги, оскільки приписи Податкового кодексу України не ставлять право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

З огляду на викладене, враховуючи, що судовим розглядом справи встановлено, що позивачем правомірно сформований податковий кредит за квітень 2012р. в розмірі 553 124 грн. за господарською операцією з ПП «Промсервіс», відповідний товар отриманий від останнього, оплачений та використаний у власній господарській діяльності позивача, висновки викладені в акті перевірки позивача відносно порушення ним п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, а саме внаслідок завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2012 року, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за травень 2012 року на суму 553 124,00 грн., не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Предметом розгляду даної справи є діє податкового органу з проведення перевірки позивача, наказ на проведення такої перевірки та податкове повідомлення рішення від від 26.07.13 №0000071420, прийняте у зв'язку з порушенням позивачем, на думку СДПІ, ст.198 ПКУ. Отже, оскільки предметом розгляду в даній справі не є акт індивідуальної дії, прийнятий відповідачем у зв'язку із порушенням позивачем п.46.5 ст. 46, пп. 192.1.2, п. 192.1 ст. 192 ПК України, та пп. 14.1 п. 14 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 та п. 10 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року №1002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1402/18697, наведеним у висновках акту, а також у зв'язку з тим, що таке порушення не призвело до заниження спірної суми податкового кредиту за квітень 2012р., судом означене питання не досліджується, адже не стосується предмету розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами, носять характер суб'єктивних припущень та ґрунтуються виключно на висновках матеріалів перевірок контрагента позивача.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» підлягають частковому задоволенню, а податкове повідомлення рішення від 26.07.13 №0000071420 - скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міністерства від 26.07.13 №0000071420.

Відмовити в задоволені іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» (код ЄДРПОУ 00554514) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 06.09.13

Суддя А.О. Коренев