Рішення

від 25.03.2009 по справі 3/14-09-428

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/14-09-428

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  РІШЕННЯ

"25" березня 2009 р.Справа  № 3/14-09-428

За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

До відповідача: Приватного підприємства "Жилсервіс"  

про виселення та стягнення 16152,69 грн.

                                                                                                                          Суддя  Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Торкаєнко О.О., представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд  виселити Приватне підприємство "Жилсервіс"  з нежитлового приміщення загальною площею 52,0 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 2, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, стягнути з ПП "Жилсервіс"  на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 7993,13 грн., пеню в сумі 343,34грн. та плату за фактичне використання приміщення в сумі 7816,22 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, але у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав, справа розглянута за наявними матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

26 травня 2003 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жилсервіс"  (Орендар) було укладено Договір №23/83 оренди не житлового приміщення,  (надалі за текстом –Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування не житлове приміщення першого поверху та напівпідвалу, загальною площею 203,4 кв. м, розташоване за адресою: вул. Шкодова гора, 2. За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди 1271,06грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції. Орендар зобов'язався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності. Умовами договору передбачався строк його дії до 26.05.2006р.

Додатковим погодженням до договору  від 01.08.2003р. у тексті договору оренди № 23/83 від 26.05.2003р. назву орендаря з ТОВ "Жилсервіс" змінено на Приватне підприємство „Жилсервіс” на підставі свідоцтва про реєстрацію, реєстраційний номер 26303235Ю0010162 від 20.06.2003р.

Додатковим погодженням до договору від 16.04.2004р. обумовлено зменшення орендованої площі на 151,4 кв. м на підставі листа орендаря, у зв'язку з чим зменшено розмір орендної плати до 145,14 грн.

Додатковим погодженням до договору від 28.12.2006р. продовжено дію договору до 01.07.2007р.

Додатковим погодженням до договору від 05.11.2007р. встановлено орендну плату за користування предметом оренди у розмірі 741,38 грн. та продовжено строк дії договору до 01.03.2008р. Зазначеним додатковим погодженням встановлено, що новий розмір орендної плати (741,38 грн.) вважається базовим для нарахування орендної плати починаючи з 01.01.2007р.

В порушення вимог договору відповідачем не сплачено орендну плату у повному обсязі. Так,  станом на  01.03.2008 року за ним рахувалась заборгованість в сумі 7993,13 грн.

Листом від 25.02.2008р. за № 01-15/224 відповідача було повідомлено за фактичною адресою про відмову представництва від продовження строку дії договору на новий термін та запропоновано відповідачу звільнити займане ним приміщення. Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії поштового повідомлення про вручення, лист від 25.02.2008р. за № 01-15/224  директором  "Жилсервіс" 27.02.2008р. отримано.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо своєчасного внесення орендної плати та фактичним використанням приміщення після дії договору та направлені на виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 52,0 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 2, стягнення заборгованості з орендної плати, пені та плати за фактичне використання приміщення.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1040-ХХІV, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 7.9 договору дія договору припиняється внаслідок закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до положень ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності у Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, як органу, що здійснює управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси, законних підстав для виселення відповідача зі спірного приміщення..

Згідно п. 4.10 у випадку припинення дії договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання - передачі приміщення.

Враховуючи те, що після закінчення дії договору спірне приміщення не було передано у розпорядження Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, вимога позивача про стягнення з відповідача плати за фактичне користування приміщенням є законною, так такою, що  відповідає умовам договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.          

Згідно умов п. 5.2 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми заборгованості з орендної плати станом на 01.03.2008 року за договором №23/83 оренди не житлового приміщення від 26.05.2003р., суми пені за несвоєчасне внесення орендної плати та суми неустойки, нарахованої позивачем за фактичне використання приміщення (без правових підстав) після закінчення терміну дії договору, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради зі стягненням з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 7993,13 грн., пені в сумі 343,34 грн. та плати за фактичне використання приміщення без правових підстав в сумі 7816,22 грн. та виселення відповідача з незаконно займаного приміщення.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 246,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Приватне підприємство "Жилсервіс" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1, код 30545448) з нежитлового приміщення загальною площею 52,0 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 2, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, код 26302595).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Жилсервіс" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1, код 30545448, р/р №26007122971 в АКБ „Морський транспортний банк”, МФО 328168) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 26302595) 7993 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 13 коп. заборгованості з орендної плати, 343 (триста сорок три) грн. 34 коп. пені, 7816 (сім тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 22 коп. плати за фактичне використання приміщення,  246 грн. (двісті сорок шість) грн. 50 коп. витрат на оплату державного мита; 118 грн. (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                              Д'яченко Т.Г.