Рішення

від 01.04.2009 по справі 17/60/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/60/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" квітня 2009 р.                                                 Справа №  17/60/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –  Марченко М.О., довіреність № 81 від 09.01.2009 року;

від відповідача –не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/60/09

За позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Миколаївської філії ВАТ «Укртелеком», м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27,

До товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрон-Миколаїв», м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/3,  кв. 18,

про: стягнення заборгованості за договором  № 11843 від 01.06.2007 року у розмірі 411 грн. 36 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

 Відкрите акцонерне товариство «Укртелеком» в особі Миколаївської філії ВАТ  «Укртелеком»(надалі - позивач) звернулося  до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрон-Миколаїв» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором  № 11843 від 01.06.2007 року у розмірі 411 грн.       36 коп.   

Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним:

01.06.2007 року  між товариством з обмеженою відповідальністю «Газтрон-Миколаїв» та ВАТ «Укртелеком»в особі МФ ВАТ «Укртелеком»був   укладений договір № 11843 про надання послуг електрозв'язку, згідно з умовами якого підприємство зв'язку зобов'язувалось надавати послуги електрозв'язку, а Відповідач зобов'язувався оплачувати їх вартість.

Відповідно до п. 5 ст. З Закону України «Про телекомунікації», п. 32 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених Постановою КМУ 09.08.2005 року № 720, а також згідно з п. 3.2.8. договору про надання послуг електрозв'язку споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Згідно з п. 4.2. споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати.

Відповідно до п. 4.6 договору про надання послуг електрозв'язку у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуги, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового) виходячи з фактично наданих послуг.

Проте, Відповідач порушив вищезазначені вимоги та умови договору, так як до сьогоднішнього часу не оплатив отримані в період з липня 2008 року по вересень 2008 року включно послуги і електрозв'язку.

Таким чином, заборгованість Відповідача за отримані послуги електрозв'язку становить 371 грн. 15 коп., що підтверджується рахунками за липень 2008 року - вересень 2008 року та розрахунком суми боргу.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»та п. 5.8 договору про надання послуг електрозв'язку Відповідач у разі несвоєчасної оплати отриманих послуг електрозв'язку повинен сплатити пеню, яка згідно з ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»та п. 41 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, відповідач за несвоєчасну оплату отриманих послуг електрозв'язку повинен сплатити пеню в розмірі 14 грн. 23 коп.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, відповідач за прострочення виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням збитків від інфляції в розмірі 22 грн. 45 коп., а також 3% річних в   розмірі 3 грн. 53 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості складає 411 грн. 36 коп. яку позивач просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з‘явився, відзив на позов не надав.

При цьому, направлена на юридичну адресу відповідача ухвали суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами зв'язку з позначкою „організація не значиться”.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то суд примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначкою „організація не значиться”, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення позивача про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи. Таким чином, в порядку ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

          Між сторонами було укладено договір, згідно якого відповідач отримав певні послуги, які своєчасно не оплатив і тому виникла заборгованість за спірний період  у сумі 371 грн. 15 коп., що підтверджується відповідними рахунками.

Крім того, позивачем нарахована сума пені відповідно до умов договору та в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних та збитки від інфляції, сума яких підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу  України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” особі Миколаївської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрон-Миколаїв», м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/3, кв. 18 (код 34651970)  суму основної заборгованості у  розмірі 371 грн. 15 коп., пеню в розмірі 14 грн. 23 коп.,  збитки від інфляції у розмірі 22 грн. 45 коп., 3% річних у розмірі  3 грн. 53 коп., держмито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь  відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ - 30, б-р Шевченко, 18, особі Миколаївської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27 (код 22437619).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя