Рішення

від 17.03.2009 по справі 632-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

632-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

17.03.2009Справа №2-11/632-2009

За позовом – Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»,м. Київ,

до відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвестр»,                            м. Сімферополь,

про стягнення 457 007,06 грн.

                                                                                               Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –  Варданян К.А., представник по довіреності від 29.01.2009 р.

Від відповідача – не з'явився.

Суть спору:

     Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестр», м. Сімферополь, про стягнення 457 007,06 грн. заборгованості, у тому числі: 367 483,44 грн. основного боргу, 1648,45 грн. 3% річних, 13 188,67 грн. пені, 6 983,48 грн. інфляційних втрат та 67 703,02 грн. штрафу.

         Представник позивача у засіданні  суду надав клопотання  про зменшення позовних вимог, в зв`язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу, у розмірі 8 640,00 грн., та просить стягнути  358843,44 грн. суму основного боргу, 1648,45 грн. 3% річних, 13 188,67 грн. пені, 6 983,48 грн. інфляційних втрат та 67 703,02 грн. штрафу.

         Відповідач явку свого представника у засідання суду в друге не забезпечив,   письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив.

       Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд       

В С Т А Н О В И В:

        04.12.2000 року між сторонами були укладені договори фінансового лізингу              № 080214-71/ФЛ-Ю-А   від 14.02.08 р.,    № 080214-72/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008 р.,                           № 080214-73/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008 р., № 080214-74/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008 р.

         Предметом договорів фінансового лізингу № 080214-71/ФЛ-Ю-А від 14.02.08 р.,  № 080214-72/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008 р.,  № 080214-73/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008 р.,               № 080214-74/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008 р. є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу  лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в специфікації (додаток №2 до договору) - далі за текстом - "майно'' або "предмет лізингу", для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

     Відповідно  до п. 2.1 договору строк користування лізингаодержувачем майном становить 25 місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі майна згідно пункту 4 3. даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

    Згідно п. 3.1, 3.1.1., 3.1.2, 3.2. договорів лізингоодержувач виплачує лізингодавию лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору) та пунктів 3.4.1.- 3.4.5 договору.

   Пунктом 3.3 договорів № 080214-71/ФЛ-Ю-А від 14.02.08 р.,   № 080214-72/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008 р., передбачено, що загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим договором складає суму без ПДВ 20% - 117 144,71 гривень, при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору). Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1 -  3. 4.5. договору.

   Пунктом 3.3 договорів №  080214-73/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008 р.,                                         № 080214-74/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008 р. передбачено, що загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно за цим договором складає суму без ПДВ 20% - 49 740,78 гривень, при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору). Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1 -                3. 4.5. договору.

  Згідно п. 3.4.1 Лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору).

         Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу, згідно до вищевказаних договорів булу передано майно на суму 1 692 575,52 грн., що підтверджено актами прийому-передачі від 29.02.2008 р.,  підписаним обома сторонами.

      Пунктом 3.4.1 цього договору передбачено, що лізингоодержувач (відповідач) зобов'язувався, зокрема,  здійснювати  платежі за цим договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договорів).

     За   період користування майном з 27.11.2008 р. по 27.12.2008 р., відповідач повинен був сплатити позивачу 367 483,44 грн. боргу.

       Так, станом на 24.01.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 367483,44 грн.

    Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

      Як було зазначено вище, відповідач після порушення провадження по справі частково сплатив заборгованість у розмірі 8 640,00 грн., в зв`язку з чим провадження по справі в цій частині підлягає припиненню по п. 4 ст. 80 ГПК України.

      Таким чином з відповідача підлягає стягненню 358 843,44 грн. основного боргу.

   Згідно з ч. 1  ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності  конкретних  вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

      Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

        Пунктом 11.2.1 договорів передбачено, що за порушення  обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 даного Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавець буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), Лізингоодержувач у термін 5 (п'яти) банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від Лізингодавця.

       Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

        Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

       Так позивачем відповідачу нараховано пеню у розмірі 13188,67 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

      Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

        Так, позивачем було нараховано відповідачу за період з 27.10.2008 р. по 22.01.2009 р.: 1 648,45 грн. 3 % річних, 6 983,48 грн. інфляції,  які підлягають стягненню з відповідача.

      Пунктом 8.2.1. договорів відповідач зобов'язаний щоквартальне письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення кредитору звіту у  встановленій формі сторонам, (Додаток № 3 до Договорів).

      Відповідно до п. 11.2.3. договорів за використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна, згідно пункту 8.2.1. договорів, порушення умов пункту 14.7. договорів Боржник сплачує кредитору штраф у розмірі 1 (один) відсоток від загальної вартості майна на момент укладення відповідного договору за кожен випадок такого порушення.

     Відповідачем  за період з 1 квартал 2008р. по 4 квартал 2008р. звіт в установленій формі  не надавався, в зв`язку з чим позивачем по договорам: № 080214-71/ФЛ-Ю-А   від 14.02.08 р.,    № 080214-72/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008 р.,    № 080214-73/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008р., № 080214-74/ФЛ-Ю-А від 14.02.2008 р. нараховано штрафу у розмірі 67703,02 грн. за 4 квартала.

     Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі    358843,44 грн.  основного боргу, 1648,45 грн. 3% річних, 13 188,67 грн. пені, 6 983,48 грн. інфляційних втрат та 67 703,02 грн. штрафу, документально встановлений.  

     За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

    Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

   За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

   Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 17.03.2009 року.

    Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                   

В И Р І Ш И В:

1). Позов задовольнити частково.

         2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестр»,                            (95000, м. Сімферополь, вул.. Некрасова, буд. 14, ідентифікаційний код 35110077          п/р 26003054904461 в «Приватбак» МФО 384436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», (04119, м. Київ,  вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354 п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ «ВіЕйБі Банк» в                   м. Києві, МФО 321637) 358 843,44 грн. суму основного боргу, 1 648,45 грн.                    3% річних, 13 188,67 грн. пені, 6 983,48 грн. інфляційних втрат та 67 703,02 грн. штрафу,   4 570,07 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3) В інший частині позову провадження по справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.