Постанова

від 05.09.2013 по справі 33/5005/9427/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 року Справа № 33/5005/9427/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пархоменко Н.В.- доповідача

суддів: Чередка Є.А., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання Ненарочкін І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравченко І.І., представник, довіреність №б/н від 25.03.2013р.

від відповідача: ОСОБА_2, фізична особа -підприємець, свідоцтво про ДРФОП ВО1 НОМЕР_2 від 01.09.2000р., ОСОБА_3, представник, довіреність № ВРЕ 946013 від 31.01.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. у справі №33/5005/9427/2012

за позовом Павлоградської міської ради, м. Павлоград Дніпропетровська область

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Павлоград Дніпропетровська область

про стягнення 23 108 грн. 04 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Павлоградська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 33 937, 90 грн. - збитків за незаконне користування земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. у справі №33/5005/9427/2012, яке підписано і оформлено відповідно до вимог ст.84 ГПК України 02.01.2013р. (суддя Рудовська І.А.), позовні вимоги задоволено, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Павлоградської міської ради суму збитків в розмірі 33 937 грн. 90 коп. та 1 609 грн. 50 коп. судового збору. Рішення суду мотивовано використанням ОСОБА_2 земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що призвело до збитків місцевого бюджету у розмірі 33937,90грн.

Не погодившись із рішенням господарського суду, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Павлоградській міській раді. Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом Дніпропетровської області при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що не був повідомлений належним чином про дати судового засідання які були призначені судом першої інстанції так як позивач навмисно приховав від суду його фактичне місце проживання та місцезнаходження яке зазначено в паспорті, а саме, АДРЕСА_1. Також зауважує, що з липня 2010 року відповідач фактично не веде підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_3 та зазначає, що нежитлові споруди вказані за цією адресою належать йому як фізичній особі на праві власності тому вважає, що має сплачувати земельний податок як фізична особа, а не як підприємець.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року, відновлено строк подання апеляційної скарги, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 22.08.2013 року.

22.08.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.09.2013р.

Ухвалою суду від 04.09.2013р., на підставі розпорядження голови суду №172/13г, апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді : Чередко А.Є, Подобєд І.М.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач надав відзив в якому проти позову заперечує.

В судовому засіданні 05.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області - скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення 28 сесії IV скликання Павлоградської міської ради від 15.03.2005 р. № 561 між Павлоградською міською радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) 14.09.2005 р. був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого передається земельна ділянка загальною площею 0,1320 га, у тому числі: інші землі - 0, 1320 га; кадастровий номер - 1212400000:02:045:0075. (пункт 1,2 Договору), земельна ділянка передана під розміщення станції технічного обслуговування.

Пунктом 7 договору визначено, що договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк за умовами дотримання вимог даного договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно Акту прийому-передачі земельної ділянки в натурі від 14.09.2005р. земельна ділянка площею 0,1320 га за адресою : АДРЕСА_3 була передана ФОП ОСОБА_2

Рішенням 37 сесії У скликання Павлоградської міської ради від 07.10.2008 р. № 707-37/У "Про продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок" фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 строк оренди земельної ділянки площею 0,1320 га за адресою: АДРЕСА_3 було продовжено на 1 рік, та 15.05.2009 р. було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 040500900202 від 14.09.2005 р., яка зареєстрована у Павлоградському відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК" про що у державному реєстрі земель вчинено запис від №040911300101 від 15.05.2009 р. Пункт 7 договору викладений в наступній редакції "Договір продовжено на 1 рік. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк за умовами дотримання вимог даного договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".

Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 09.04.2010 р. відповідачу був направлений лист-повідомлення за № 23/1472 щодо закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки розташованої на АДРЕСА_3 площею 0, 1320 га. 15.05.2010р. та запропоновано відповідно до п.7 договору оренди земельної ділянки терміново подати заяву до міської ради щодо продовження строку дії договору оренди.

Докази звернення відповідача з такою заявою до виконкому Павлоградської міської ради відсутні, таким чином спірний договір оренди припинив свою дію 15.05.2010р.

18.11.2011р. головним контрольно-ревізійним управлінням України в Дніпропетровській області складено акт № 08-21/117 ревізії законності використання земель міста та управління майном, що належить територіальній громаді міста, в Павлоградській міській раді за період з 01.01.2008 по 01.10.2011 року, за результатами обстежень комісією встановлено, що ФОП ОСОБА_2 використовує земельну ділянку по АДРЕСА_3 без правовстановлюючих документів (термін дії договорів оренди на земельні ділянки закінчився), чим порушено ст. 125 Земельного кодексу та ст. 1 Закону України "Про оренду землі".

01.12.2011 р. відповідачу був надісланий лист-повідомлення за № 23/7317 виконавчого комітету Павлоградської міської ради щодо відшкодування збитків, у якому повідомлялось, що земельна ділянка площею 0, 1320 га розташована на території АДРЕСА_3, використовується без правовстановлюючого документу, оскільки строк дії договору оренди даної земельної ділянки скінчився 15.05.2010 р., в наслідок незаконного використання земельної ділянки завдано збитки місцевому бюджету на суму 23108, 04 грн. та наданий 10 - денний строк для усунення порушень шляхом сплати шкоди до місцевого бюджету м. Павлограда.

21.06.2012 р. створена комісія для визначення збитків власнику землі - Павлоградській міській раді, що діє на підставі рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 426 від 23.05.2005 р., для визначення збитків власнику землі, про що складено акт № 12 , в якому визначена сума недотриманого доходу у вигляді орендної плати, що Павлоградською міською радою визначається збитками, які нанесені міській раді за використання земельної ділянки по АДРЕСА_3, без правовстановлюючих документів, ФОП ОСОБА_2 з 16.05.2010 р. по 01.05.2012 р. в розмірі 33 937,90 грн..

Рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради 11.07.2012 р. № 532 затверджено акт від 21.06.2012 р. № 12, щодо факту збитків - неодержаного Павлоградською міською радою доходу, які нанесені міській раді за час дії договору оренди земельній ділянки по АДРЕСА_3 в м. Павлограді, фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2

19.07.2012 р. відповідачу був надісланий лист-повідомлення за №23/4917 виконавчого комітету Павлоградської міської ради щодо відшкодування збитків та наданий строк для усунення порушень шляхом сплати заподіяної шкоди до місцевого бюджету м. Павлоград.

Відповідач збитки не сплатив, що стало причиною спору.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно з частиною 1, 2 статті 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Згідно з статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пункту 5 статті 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

За пунктом 2 статті 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом. Пунктом 2 статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом відшкодування заподіяних збитків (п.п. г, п. 3 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні зокрема внаслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст. 157 ЗК України).

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, передбачених статтею 157 Земельного кодексу України було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 284.

Так, згідно з пунктом 1 цього Порядку, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

За пунктом 3 Порядку, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані (неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян).

З аналізу статей 156, 157 Земельного кодексу України та положень Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993р. N 284 вбачається, що зазначені норми не передбачають відшкодування збитків завданих особам, що здійснюють реалізацію прав на землю державної форми власності та порядок їх відшкодування внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Отже, положення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993р. N 284 не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

Натомість спірні правовідносини врегульовані Постановою КМ України № 963 від 25.07.2007р. "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу".

Поняття "самовільно зайняті земельні ділянки" встановлено статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Згідно цієї норми (станом на день проведення перевірки) самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Згідно ст. 2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N 312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за N 1223/8544 (надалі Порядок № 312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Як вже зазначалось 25.07.2007 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 963 „Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", якою затверджена зазначена Методика.

Згідно п. 1 цієї Методики вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

В силу п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 р. N 110, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

За вимогами п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи будівлі та споруди 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, що розташовані за адресою АДРЕСА_3, м. Павлоград належать ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1002534 від 15.07.2003р., який виданий КП Павлоградським міжміським бюро технічної інвентаризації.

За приписами пунктів 3.4.-3.8. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №6 від 17.05.2011р "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Розмір шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Дослідивши надані позивачем документи, суд вважає, що Акт контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області №08-21/117 від 18.11.2011р., Акт обстеження земельних ділянок від 31.10.2011р. складений комісією, яка утворена на підставі розпорядження міського голови від 17.10.2011р. № 588-р з працівників міської ради не є належними доказами оскільки, як зазначалось факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель." Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи. Позивач не надав матеріали справи про адміністративне правопорушення (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки, які є підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної територіальній громаді.

Крім того, міська рада до спірних правовідносин застосувала положення Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993р. N 284, в той час коли спірні правовідносини врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р. "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу".

Також, міською радою не доведено наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини) .

Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011р. у справі №5005/1900/2011 за позовом прокурора м. Павлограда в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 2374,86грн. та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки (єдиний державний реєстр судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/15094278) встановлено, що в діях ОСОБА_2 відсутнє самовільне зайняття спірної земельної ділянки площею 0,1320га, та відмовлено в задоволення вимог прокурора про звільнення цієї земельної ділянки.

З огляду на викладене, позивачем не доведено факту самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3, м. Павлоград, та невірно застосовано порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, таким чином відсутні правові підстави для відшкодування збитків, спричинених внаслідок самовільного зайняттям земельної ділянки.

З наведеного, оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі статті 104 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта згідно вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. у справі №33/5005/9427/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенню позову відмовити.

Стягнути з Павлоградської міської ради (вул. Леніна, 95, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 33892721) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 51400, адреса реєстрації: АДРЕСА_1), ідентифікаційний код НОМЕР_1 - витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 860 (вісімсот шістдесят)грн.25коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складений

06.08.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко

Суддя І.М. Подобєд