Рішення

від 29.08.2013 по справі 905/4340/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.2013 Справа № 905/4340/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.,

За участю представників сторін:

від позивача: Волошек А.В., за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2, особисто, ОСОБА_3, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Торгівельний центр «Білий лебідь», м. Донецьк

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , м. Макіївка Донецької області

про стягнення заборгованості за договором оренди № 30 від 25.11.2011. у сумі 77 739,04грн., з яких основна сума боргу - 71701,88 грн., 4946,96грн. - пеня, 1090,20 грн. - 3% річних ,-

Публічне акціонерне товариство «Торгівельний центр «Білий лебідь», м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди № 30 від 25.11.2011. у сумі 96358,96грн., з яких основна сума боргу - 82444,87 грн., 11449,08грн. - пеня, 2465,01 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №30 від 25.11.2011 за червень 2012р.- травень 2013р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та 3% річних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 199, 203, 216 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суд Донецької області від 18.06.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/4340/13.

22 серпня 2013р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, посилаючись, зокрема, на невірний розрахунок пені через неврахування шестимісячного періоду, а також неправомірність нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до 01.12.2012р., а також вказав на захищеність розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Тієї ж дати Відповідача надав заяву, в якій суму боргу розмірі 72 396,53 грн. визнав в повному обсязі.

29 серпня 2013р. представник відповідача надав письмові пояснення, в яких вказав, що початком для нарахування позивачем штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання по договору оренди згідно з наданим розрахунком пені є 10.06.2012р., тобто день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано та нарахування штрафних санкцій триває протягом 6 місяців, тобто до 10.12.2012р.

29 серпня 2013р. Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з Відповідача заборгованість по оренді - 71701,88грн., заборгованість по пені - 4 946,96грн., заборгованість по сплаті 3% річних у сумі 1090,20грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 4000,00грн.

Частиною 6 ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог здійснено Позивачем внаслідок з'ясування ним нових обставин в ході розгляду справи, а також часткової оплати суми боргу відповідачем, суд вважає, що такі дії Позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відтак, суд приймає заяви про зменшення позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зменшення.

Відповідач в судовому зсіданні 29.08.2013р. позовні вимоги з урахуванням їх зменшення визнав в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2011р. між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди №30 за умовами п.1.1. якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування об'єкт оренди: нежитлове приміщення загальною площею 58,62 кв.м. на 4-му поверсі Нового корпусу, блок Б, Торговельного центру "Білий лебідь", розташованого за адресою: м.Донецьк, вул. Артема, 143.

Передача об'єкту оренду здійснюється уповноваженими представниками сторін за актом приймання-передачі (п. 2.2. договору).

Відповідно до п.3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату. Розмір орендної плати визначається із рахунку вартості одного кв.м.: площа за 1 кв.м. - 295,00 гривень, що складатиме за 58,62 кв.м. 17292,90 гривень. Вартість комунальних послуг, окрім електропостачання, входить до розміру орендної плати. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість використаної електроенергії (відповідно показникам лічильника за тарифами, встановленими у м.Донецьку для нежитлових приміщень юридичних осіб) на підставі рахунків, які виставляються орендодавцем. У випадку відсутності лічильника або його несправності, відшкодування вартості спожитої електроенергії розраховується орендодавцем та сплачується орендарем з розрахункової потужності електрообладнання.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що нарахування орендної плати починається з дати фактичної передачі об'єкта оренди за актом приймання-передачі основних засобів. Орендна плата сплачується за кожний місяць, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі до дати підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди орендодавцю, включаючи обидві ці дати.

Відповідно до п. 3.5 договору орендар сплачує оренду плату на умовах передоплати у строк з 1-го по 5-те число поточного (оплачуваного) місяця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця або іншим способом відповідно до діючого законодавства України.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що орендар сплачує вартість спожитої електроенергії в строк до 5-го числа місяця, наступним на звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Оплата за перший місяць оренди здійснюється орендарем протягом 5 днів з моменту передачі об'єкта оренди за актом приймання-передачі (п.3.7 договору).

Згідно із п. 3.8 договору, орендар зобов'язаний в строк до 05.12.2011р. оплатити орендодавцю гарантійний платіж в розмірі суми орендної плати за один місяць, який є передоплатою за останній місяць оренди. Гарантійний платіж утримується орендодавцем протягом всього строку дії договору як забезпечення виконання орендарем зобов'язань з повної оплати орендної плати в сумі, визначеній п. 3.1 договору.

За несвоєчасну оплату орендної плати, спожитої електроенергії та гарантійного платежу Орендодавець вправі вимагати від Орендаря пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення відповідного платежу(п.5.3. договору).

Строк дії договору, встановлений у п. 8.2 договору, - з 01.12.2011р. по 30.11.2012р.

Факт передачі об'єкта оренди орендарю підтверджується актом приймання-передачі основних засобів від 01.01.2012р.

Додатковою угодою від 28.12.2011р. сторони доповнили договір п. 3.15 наступного змісту: "сторони домовились, що додатково до платежів, передбачених п.3.1 договору, орендар приймає участь у оплаті витрат орендодавця на організацію рекламних кампаній та інших заходів, спрямованих на залучення відвідувачів торгівельного центру ( далі - маркетинговий платіж). Орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю маркетинговий платіж одноразово в сумі 250,00 гривень в т.ч. ПДВ 41,67 гривень на підставі рахунку, виставленого орендодавцем. Оплата маркетингову платежу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Додатковою угодою від 01.11.2012р. сторони внесли зміни до п.3.1 договору, встановивши, що за користування об'єктом оренди орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату. Розмір орендної плати визначається із рахунку вартості одного кв.м.: за 1 кв.м. площі - 200,00 гривень, що складатиме за 58,62 кв.м. 11 724,00 гривень.

Додатковою угодою від 22.11.2012р. сторони внесли зміни до договору, а саме:

- до п.3.5, виклавши його в наступній редакції: "орендар сплачує оренду плату на умовах передоплати у строк з 1-го по 10-те число поточного (оплачуваного) місяця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця або іншим способом відповідно до діючого законодавства України";

- до п. 3.6, виклавши його в наступній редакції: "орендар сплачує вартість спожитої електроенергії в строк до 10-го числа місяця, наступним на звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця";

- до п. 3.15, виклавши його в наступній редакції: "орендар щорічно приймає участь у оплаті витрат орендодавця на організацію рекламних кампаній та інших заходів, спрямованих на залучення відвідувачів торгівельного центру ( далі - маркетинговий платіж). Орендар щорічно зобов'язаний сплатити орендодавцю маркетинговий платіж одноразово в сумі 250,00 гривень в т.ч. ПДВ 41,67 гривень на підставі рахунку, виставленого орендодавцем. Оплата маркетингову платежу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку";

- до п. 5.3, виклавши його в наступній редакції: "За несвоєчасну оплату орендної плати, спожитої електроенергії та гарантійного платежу Орендодавець вправі вимагати від Орендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення відповідного платежу. Обов'язок Орендаря зі сплати пені виникає з моменту отримання письмової вимоги Орендодавця. Пеня стягується за весь період прострочення.»

- до п.8.2, виклавши його в наступній редакції: "строк дії договору - з 01.12.2011р. по 30.11.2013р.".

Додатковою угодою від 31.01.2013р. сторони внесли зміни до п.3.1 договору, визначивши, що за користування об'єктом оренди орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату. Розмір орендної плати визначається із рахунку вартості одного кв.м.: площа за 1 кв.м. - 420,00 гривень, що складатиме за 38,0 кв.м. 15960,00 гривень; площа за 1 кв.м. з 01.02.2013р. по 31.03.2013р. - 370,00 гривень, що складатиме за 38,0 кв.м. 14060,00 гривень, в т. ч. ПДВ 2343,33 гривень на місяць; площа під розміщення манекенів за 1 кв.м. 120,00 гривень, що складатиме за 2,0 кв.м. 240,00 гривень. Разом 16200,00 гривень, в т.ч. ПДВ 2700,00 гривень в місяць. Разом з 01.02.2013р. по 31.03.2013р. 14300,00 гривень, в т.ч. ПДВ 2383,33,00 гривень в місяць.

05.12.2012р. позивач звернувся до відповідача із претензією №28 про необхідність сплати заборгованості у розмірі 85721,58,61 гривень.

Листом №29 від 30.01.2013р. Позивач звертався до Відповідача з вимогою про сплату нарахованої пені в сумі 6080,19грн.

Повідомленням №171 від 09.04.2013р. позивач повідомив відповідача, що у разі несплати заборгованості до 20.05.2013р. позивач буде змушений достроково розірвати спірний договір в односторонньому порядку з 20.05.2013р. у зв'язку з затримкою сплати орендної плати на строк більш, ніж 2 банківських дні (п. 7.1.2 договору), та просити звільнити площу, що орендується, в строки та на умовах, передбачених п. 4.3.16 договору. Повідомлення складено відповідно до п. 7.1.2 договору та є повідомленням про розірвання договору за 30 днів до дати дострокового розірвання договору.

Листом №227 від 31.05.2013р. Позивач звертався до Відповідача з вимогою про сплату нарахованої пені в сумі 4946,96грн.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №30, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та 3% річних, Позивач звернувся до суду з розглядуваним Позовом та з урахуванням зменшення позовних вимог наполягає на стягненні з відповідача заборгованості з орендної плати - 71701,88грн., заборгованості з оплаті пені - 4 946,96грн. та по сплаті 3% річних у сумі 1090,20грн., а також витрат на оплату послу адвоката у сумі 4000,00грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосуванні наслідків його невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені та 3% річних.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №30 від 25.11.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця відповідно до умов розділу 3 Договору.

Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів сплати заборгованості в повному обсязі в сумі 71701,88 гривень за договором оренди №30 від 25.11.2011р. не надано.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За таких підстав, сума заявлена до стягнення є обґрунтованою та такою, що відповідає встановленим обставинам справи, з огляду на що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 71701,88 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, а також 3% річних та інфляційну індексацію, нараховані на заборгованість, за весь час її прострочення.

З урахуванням викладеного, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 71 701,88 грн., суд перевіривши розрахунок 3% річних у відповідності до встановлених обставин справи, дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення та 3% річних в розмірі 1090,20грн.

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 5.3 договору оренди від 25.11.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину про забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Суд вважає правомірним застосування Позивачем при розрахунку пені розміру подвійної облікової ставки НБУ, оскільки це узгоджується з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» щодо обмежень розміру пені.

Перевіривши розрахунок пені за період з 09.01.2013р. по 30.05.2013р. з урахуванням зменшення розміру позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку, що її розмір є арифметично вірним та обґрунтованим з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 4 946,96грн.

Визнання позовних вимог Відповідачем повністю відповідає встановленим судом обставинам справи і здійснено уповноваженої на вчинення такої дії особою, тому воно приймається судом, оскільки не вбачається порушення внаслідок такого визнання законодавства або прав чи охоронюваних інтересів іншої сторони.

Витрати Позивача по оплаті послуг адвоката підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача, з огляду на наступне:

Відповідно до п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В якості доказів понесених витрат на послуги адвоката Позивачем надані наступні документи:

- в підтвердження надання послуг адвоката наданий договір №7/ЛП/2013 про надання правових послуг, предметом якого є доручення ПАТ «Торгівельний Центр «Білий Лебідь» адвокату ОСОБА_1 зобов'язань по представництву його інтересів та надання правової допомоги у підготовці позовної заяви до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в господарський суд Донецької області та підтримання вимог в суді в якості представника з усіма правами сторони, третьої особи, в тому числі подання позовних заяв, скарг, апеляційних т касаційних скарг; акт виконаних робіт до договору на суму 4 000,00грн.; свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №1995;

- з матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_1 був присутній в судових засіданнях та виконував взяті на себе за вищевказаним договором зобов'язання;

- в підтвердження оплати послуг адвоката у розмірі 4 000,00 грн. надане платіжне доручення №865 від 13.06.2013р.

Виходячи з правової позиції Вищого господарського суду України, сформульованої в п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р., вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Приймаючи до уваги вищевикладене, складність розглядуваного спору та враховуючи велику кількість судових засідань, в яких у господарському суді Донецької області брав участь залучений Позивачем адвокат, а також визнання Відповідачем заявленої до стягнення Позивачем суми компенсації на послуги адвоката, суд дійшов висновку, що належна до компенсації Відповідачем частина судових витрат, пов'язаних зі сплатою послуг адвоката становить 4000,00грн.

Витрати зі сплати судового збору у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню первісного розміру позовних вимог до розміру задоволених вимог.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається Позивачу пропорційно сумі, на яку зменшено розмір позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Торгівельний центр «Білий лебідь», м. Донецьк до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , м. Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості за договором оренди № 30 від 25.11.2011. у сумі 77 739,04грн., з яких основна сума боргу - 71701,88 грн., 4946,96грн. - пеня, 1090,20 грн. - 3% річних задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , м. Макіївка Донецької (86114, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Торгівельний центр «Білий лебідь», м. Донецьк (83082, м. Донецьк, вул. Артема, 143, код ЄДРПОУ 01558690) заборгованість в сумі 77 739,04грн., з яких основна сума боргу - 71701,88 грн., 4946,96грн. - пеня, 1090,20 грн. - 3% річних задовольнити повністю.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , м. Макіївка Донецької (86114, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Торгівельний центр «Білий лебідь», м. Донецьк (83082, м. Донецьк, вул. Артема, 143, код ЄДРПОУ 01558690) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 554, 78грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 4000,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2013р.