Рішення

від 30.03.2009 по справі 45/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2009 р.                                                            Справа № 45/13-09

вх. № 790/5-45

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Соловйової Д.В., довіреність від 05.11.2008 року

1-го відповідача -не з‘явився

2-го відповідача - не з'явився    

розглянувши справу за позовом ПФ "АПІЯ" м. Харків  

до  Приватної фірми "Віка" м. Харків

Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконтракт", м. Київ  

про стягнення 159077,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватна фірма "Апія", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з 1-го відповідача,  Приватної фірми "Віка", основного боргу у розмірі 1000,00 грн. та з 2-го відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконтракт", основного боргу у розмірі 121594,10 грн., 3% річних у розмірі 1419,15 грн., пені у розмірі 11353,22 грн., інфляційних у розмірі 6444,47 грн. та процентів у розмірі 17266,36 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідачів судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 1590,78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та 2-им відповідачем 28.08.2008 р. укладено договір поставки № Р-280808/1, згідно з яким позивач поставив 2-му відповідачу товар на суму 124594,10 грн., який 2-им відповідачем було сплачено частково. Оскільки зобов'язання 2-го відповідача по сплаті коштів за поставлений товар закінчився 12.09.2008 р., позивач просить стягнути на його користь з 2-го відповідача 121594,10 та відповідно до п.6.1., 6.2., 7.2. Договору та ст.ст. 625, 692 ЦК України 11353,22 грн. пені, 1419,15 грн. річних, 6444,47 грн. інфляційних витрат, 17266,36 процент за користування грошовими коштами.  

          Також між позивачем та 2-им відповідачем було укладено договір поруки             № 580/09/08 від 01.09.2008 р. відповідно до якого 1-ий відповідач зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем в частині здійснення оплати за поставлений товар. Після закінчення  строку, встановленого даним договором поруки щодо оплати товару, позивачем було направлено 1-му відповідачу вимогу про виконання договору поруки, яка була залишена 1-им відповідачем без відповіді, тому позивач просить суд стягнути на його користь з 1-го відповідача 1000,00 грн. боргу за договором поруки.

          Представник позивача  в судовому засіданні  30 березня 2009 року підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачі у призначене судове засідання на з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надали. Про час та місце проведення судового засідання 1-ий відповідач був повідомлений належним чином. 2-му відповідачу були надіслані ухвали від 09.02.2009 р. 25.02.2009 р., 18.03.2009 р. на адресу, яка вказана позивачем. Зазначені ухвали повернуті з відміткою пошти про відсутність 2-го відповідача за вказаною адресою. Позивачем було надано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 26.03.2009 р., згідно з яким місцезнаходження  2-го відповідача: 04070, м. Київ, Подільський р-н,                             вул. Іллінська, 16Г, та співпадає з адресою, що вказана позивачем та на яку судом направлялись вищевказані ухвали.   

З огляду на вищевикладене, враховуючи достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті (неявка представника цьому не перешкоджає) суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності Відповідачів.

          Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

28.08.2008 р. між позивачем (постачальник) та 2-им відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № Р-280808/1, відповідно до якого постачальник зобов'язувався передати товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість в строки передбачені договором.

Відповідно до ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 712 ЦК України одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -  покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав умови договору поставки належним чином, а саме поставив 2-му відповідачу товар на загальну суму 124594,10 грн., що підтверджується видатковою накладною  № r7.29.08.2008/506 від 29.08.2008 р. з відміткою директора 2-го відповідача про отримання товару.

Пунктом 3.3.  договору поставки передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар на протязі 14 календарних днів з дати поставки товару. Таким чином, 2-ий відповідач повинен був сплатити повну вартість товару, що  поставлений позивачем  в строк до 13 вересня 2008 року.

В порушення умов вищезазначеного договору 2-ий відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар у розмірі 2000,00 грн.

На момент звернення позивача до суду заборгованість 2-го відповідача перед позивачем складає 121594,10 грн.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст.193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 121594,10 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, між позивачем та 1-им відповідачем було укладено договір поруки № 580/09/08 від 01.09.2008 р., відповідно до п.1.1 якого поручитель (1-ий відповідач) зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання зобов'язання 2-им відповідачем, що виникли з договору поставки № Р-280808/1 від 28.08.2008 р., укладеного між кредитором і боржником, по сплаті товару, що поставлений боржнику відповідно до видаткової накладної    № r7.29.08.2008/506 від 29.08.2008 р.

Пункт 3.1 договору поруки встановлює, що 1-ий відповідач відповідає перед кредитором за виконання 2-им відповідачем зобов'язання за основним договором у сумі, що дорівнює 1000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору поруки у разі невиконання 2-им відповідачем своїх зобов'язань за основним договором позивач має право звернутися до 1-го відповідача з вимогою про виконання таких зобов'язань.

На виконання цього пункту позивачем було пред'явлено 1-му відповідачу вимогу про виконання договору поруки за вих. № 785/08-юр від 22.12.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

При таких обставинах, враховуючи сплив строку виконання зобов'язань за договором поставки, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з 1-го відповідача на користь позивач 1000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що 1-ий відповідач зобов'язаний сплатити 1000,00 грн., які є основним боргом за спільним договором поставки, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірна сума стягненню з 1-го відповідача на користь позивача.

Окрім того, позивач просить стягнути на його користь з 2-го відповідача пеню, 3% річних, інфляційні витрати та процент за користування грошовими коштами.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. ст. 231, 232 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та штрафні санкції (штраф, пеня) розмір яких встановлений договором або законом.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 договору поставки № Р-280808/1 від               28.08.2008 р. за прострочення платежу більш ніж на строк обумовлений в п. 3.3 (чотирнадцять календарних днів) покупець зобов'язаний сплатити постачальнику повну вартість товару, а також проценти за користування грошовими коштами на підставі  ст. 692 ЦК України, які складають  0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу, за увесь час прострочки. Крім того, відповідно до п. 7.2 договору поставки № Р-280808/1 від 28.08.2008 р. за прострочення оплати покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, та відповідно до ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з 2-го відповідача пені в розмірі  11353,22 грн.,  3% річних у розмірі 1419,15 грн., інфляційні втрат у розмірі 6444,47 грн., 0,1% за користування грошовими коштами у розмірі 17266,36 грн. суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,  -    

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми "Віка", 61125, м. Харків, вул. Малом‘ясницька,  9/11 (в тому числі з п/р 26009016814625 у 2 відділенні ВАТ "Укрексімбанк", МФО 351618, код ЗКПО 24666882) на користь Приватної фірми "Апія", 61052, м. Харків, вул. Енгельса, 24 (п/р 26002016814332 у відділенні № 2 ВАТ "Укрексімбанк" філія               м. Харкова, МФО 351618, код ЗКПО 25613448) заборгованість у розмірі 1000,00 грн. основного боргу, 102  грн. держмита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконтракт",  04070, м. Київ, вул. Іллінська, 16Г (в тому числі з п/р 2600730159564 в ВАТ "УБРП" у                    м. Києві, МФО 320995, код ЗКПО 30783340)  на користь Приватної фірми "Апія", 61052, м. Харків, вул. Енгельса, 24 (п/р 26002016814332 у відділенні № 2 ВАТ "Укрексімбанк" філія м. Харкова, МФО 351618, код ЗКПО 25613448) 121594,10 грн. основного боргу, 1419,15 грн. річних, 11353,22 грн. пені, 6444,47 грн. інфляційних втрат, 17266,36 грн. процентів за користування грошовими коштами, 1488,78 грн. держмита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення підписано 01 квітня 2009 року

Суддя