Постанова

від 23.08.2013 по справі 801/7754/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ          ПОСТАНОВА Іменем України 23 серпня 2013 р.  Справа №801/7754/13-а        Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі  головуючого судді   Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Продмаш техсервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій. за участю представників: позивача – не з'явився; відповідача – не з'явився; Обставини справи: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Продмаш техсервіс» (далі відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за робочі місця не зайняті інвалідами у 2012 році у розмірі 22 742,00 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача законодавства про соціальну захищеність інвалідів в Україні в частині недотримання нормативу робочих місць по кількості працюючих інвалідів у 2012 році. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.   Представник відповідачау судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.                                                             ВСТАНОВИВ:           Відповідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 від 21.03.1991р. (далі Закон № 875), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Згідно з статтею 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Частиною 3 статті 18 Закону № 875 визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тобто цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії). При цьому, цією статтею чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Підприємства, зокрема, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів. Згідно з частиною 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.05 № 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.05 за № 1534/11814 (далі- Інструкція), підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків. Судом встановлено, що відповідно до листа Сімферопольського центру зайнятості від 06.08.2013 №050804 Приватне підприємство «Продмаш техсервіс» за період з 01.01.2011 по 01.01.2012 та з 01.01.2012 по 01.01.2013 звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" не надавало. Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007р. затверджена форма статистичної звітності № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", яка подається підприємствами, установами та організаціями щорічно відділенню Фонду соціального захисту інвалідів. Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів". Порядок складання звіту встановлено Інструкцією щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів". Під час розгляду справи судом з'ясовано, що відповідачем було подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 28.11.2012р. №  4479 (далі -Звіт). Згідно даних розрахунку: Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу – 38 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників  за 2012 рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність – 1 осіб. Кількість інвалідів, що повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону – 2 особи: 38 (п.1) х 4% = 2 (норматив). Фонд оплати праці 864 200 грн. Середньорічна заробітна плата штатного працівника складає: 864 200(п.4) : 38 (п.1) = 22 742,00 грн. Кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами: 2 (п.3) -1 (п.2) = 1 р.м. Сума адміністративно-господарських санкцій: 22 742 (п.5) х 1 (п.6) = 22 742,00 гривень. Проте 25.07.2013 підприємством подано уточнений Звіт за 2012 рік, в якому зазначено суму адміністративно-господарських санкцій - 22737, 00 грн. (а.с.15). Також під час розгляду справи позивачем зменшено суму адміністративно-господарських санкцій у зв'язку з частковою сплатою відповідачем 3000 грн, таким чином позивач просить суд стягнути 19737,00 грн. Відповідно до частини 3 статті 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Однак, відповідно до частини 1 статті 18 цього Закону, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Отже, стаття 18 Закону № 875 не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві. Таким чином, аналіз положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" дає підстави зробити висновок про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання. Суд приходить до висновку про те, що відповідачем у справі не  вжиті передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню   працевлаштування інваліда, так відповідач не інформував центр зайнятості та позивача про наявність вільних робочих місць (вакансій) у спірний період, що позивачем не заперечується. Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -                                                       ПОСТАНОВИВ: 1.          Адміністративний позов задовольнити. 2. Стягнути з Приватного підприємства «Продмаш техсервіс» (95017, АР Крим,  м. Сімферополь, вул.. Бурцева 44, ЄДРПОУ 37133138) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 133; р/р 31215230700002, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558  Головне Управління Державної казначейської служби України в АР, одержувач: Державний бюджет м. Сімферополь, призначення платежу *; ОКПО платника, 50070000; 01; адміністративно-господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами за 2012 рік) заборгованість зі сплати адміністративно – господарських санкцій  у сумі 19 737,00 (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять сім) гривень   00 копійок. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     Суддя                        Кащеєва Г.Ю.