Рішення

від 26.03.2009 по справі 17/76/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/76/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" березня 2009 р.                                                 Справа №  17/76/09

м. Миколаїв    

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Уманський С.О., довіреність № 28/2 від 19.03.2008 року,

від відповідача –не з'явились;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/76/09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії  «Ірлен», м. Миколаїв, провул. Парусний, 11-А/1,

До товариства з обмеженою відповідальністю дослідно –насінницького господарства «Агротон»,  Миколаївська область, Снігурівський район, с. Єлізаветовка,

про: стягнення заборгованості за договором поставки № 24/07  від 25.04.2007 року у розмірі 14 131 грн. 42 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанії  «Ірлен»(надалі - позивач) звернулася  до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю дослідно –насінницького господарства «Агротон»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 24/07 від                    25.04.2007 року у розмірі 14 131 грн. 42 коп.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним:

25.04.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 24/07 поставки на умовах часткової попередньої оплати (надалі —договір) та відповідні Додатки № № 1, 2 до нього.

Відповідно до умов розділу 2 Договору, Додатків № № 1, 2 до Договору позивач  зобов'язувався поставити відповідачу товар —продукцію для сільськогосподарського виробництва (засоби захисту рослин), на загальну суму 11 260 грн. з ПДВ, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити цей товар.

Поставка товару підтверджується наступними документами: Видаткова накладна       № РН-0000249 від 27.04.2007 року та Довіреністю на отримання ТМЦ ЯМЕ № 138824 від 27.04.2007 року, згідно яких, відповідач отримав 27.04.2007 року зазначений вище товар, у належній кількості та якості, на загальну суму 11 260 грн.

Відповідно до умов п.1.1. Додатку  № 2 до Договору, покупець (відповідач) зобов'язаний був сплатити за товар у наступному порядку: перший платіж –у розмірі                3 378 грн. - до 27.04.2007 року; другий платіж –у розмірі  7 882 грн. - до 15.07.2007 року.

Однак відповідач сплатив за товар лише 3 378 грн. 26.04.2007 року, що підтверджується  копією банківської виписки, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, свого зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару відповідач не   виконав,  і   станом   на   20   січня   2009   року,   має   заборгованість перед позивачем у розмірі 7 882 грн.

Крім обов'язку сплати основної суми боргу, відповідно до п. 4.1. Договору, на відповідача за невиконання грошового зобов'язання по своєчасній оплаті товару, покладається відповідальність у вигляді сплати 0,5% пені від суми боргу за кожен день прострочення, 20% річних від простроченої суми (в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України), крім цього, у передбачених законодавством випадках - проценти за користування чужими грошовими коштами (ст. 536 Цивільного кодексу України) в розмірі 20% річних від вартості отриманого товару від дня коли товар мав бути оплачений до дня його фактичної оплати.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку пеня становить 1 786 грн. 92 коп., 20% річних –2 231 грн. 25 коп., відсотки за користування чужими коштами - 2 231 грн. 25 коп.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з‘явився, відзив на позов не надав. Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи.

Таким чином, в порядку ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу  України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії  «Ірлен»задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю дослідно –насінницького господарства «Агротон»,  Миколаївська область, Снігурівський район, с. Єлізаветовка (код 34168545) заборгованість у розмірі 7 882 грн., пеню у розмірі 1 786 грн. 92 коп., 20% річних у розмірі 2 231 грн. 25 коп., відсотки за користування чужими коштами у розмірі 2 231 грн. 25 коп.,  держмито  в сумі       141 грн. 32 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії  «Ірлен», м. Миколаїв, провул. Парусний, 11-А/1 (код 30625601).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                        С.М.Коваль