Рішення

від 01.04.2009 по справі 18/67 (19/36)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/67 (19/36)

01.04.09  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів,                                                                                            тел. (0462) 77-99-18

проспект Миру, 20                                                                      

Іменем України

РІШЕННЯ

“31”    березня  2009 року                                                        справа № 18/67 (19/36)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Біокон”

 02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29

До Приватного підприємства „Фірма „Сова”

 14000, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 49  

про стягнення 23300 грн. 33 коп.  

                                                                                     Суддя А.С. Сидоренко

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Крапивницький О.А. –директор, наказ від 08.05.2003р. № 12

Розпорядженням голови господарського суду Чернігівської області від 20.03.2009р. № 02 –01/35 справу № 19/36 передано на розгляд судді А.С.Сидоренко

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 24.03.2009р. по 31.03.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Аптека „Біокон” (надалі –позивач) заявлено позов до приватного підприємства „Фірма „Сова” (надалі –відповідач) про стягнення 18518,26 грн. заборгованості за поставлений товар, згідно договору № 0017/06 поставки товару від 10.01.2006р., 666,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 70,28 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 281,10 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1851,83 грн. штрафу та 562,20 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару, а також 1350,00 грн. збитків у вигляді витрат на оплату юридичної допомоги за договорами про надання юридичних послуг від 02.01.2009р. № 7/1-1 та від 12.01.2009р. № 7/1-2.

До початку судового засідання 18.02.2009р. позивач надіслав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 4782,07 грн. Дана заява обґрунтована сплатою відповідачем основної суми заборгованості.

Розглянувши дану заяву, суд ухвалою від 19.02.2009р. прийняв зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідні дії позивача не суперечать законодавству та не порушують нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Позивач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, однак в судове засідання не з'явився. До початку судового засідання позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні пояснив, що сума основного боргу була ним сплачена, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 19.02.2009р. про відсутність заборгованості за підписом головного бухгалтера підприємства. Одночасно відповідач заперечив проти нарахування 281,10 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за ставкою Національного банку України 12 %, оскільки позивачем вже нарахований штраф за несвоєчасне виконання грошового зобов'зання за ставкою 10 %, передбаченою Договором. Також відповідач заперечив проти стягнення 1350,00 грн. збитків у вигляді витрат на оплату юридичної допомоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Аптека „Біокон” зареєстроване рішенням Залізничної районної державної адміністрації міста Київа від 02.02.1999р. за адресою: м. Київ, вул. Мішина, 3.   

Приватне підприємство „Фірма „Сова” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18.11.1999р. за адресою: м. Чернігів, вул. П'ятницька, 49, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 064 105 0001 002189.

14 липня 2005р. відповідачу, Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення згідно рішення від 22.06.2005р. № 137, була видана ліцензія серії АБ № 109999 на право роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Строк дії ліцензії з 22.06.2005р. по 22.06.2010р.

10 січня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Аптека „Біокон” в особі генерального директора Коломієць Тетяни Валентинівни (надалі –Постачальник) та приватним підприємством „Фірма „Сова” в особі директора Крапивницького Олександра Анатолійовича (надалі –Покупець) був укладений Договір № 0017/06 поставки товару (надалі –Договір).  

Згідно з п. п. 1.1, 2.1, 3.1, 3.2 Договору, Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське володіння) лікарські засоби та вироби медичного призначення (надалі –Товар), а Покупець зобов'язався прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору. Ціна та загальна вартість Товару, який поставляється Покупцю, вказуються у видаткових накладних на кожну поставку, які є невід'ємною частиною Договору. Платежі за поставлений по даному Договору Товар проводиться Покупцем в терміни, зазначені у видатковій накладній. Оплата за отриманий Товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, згідно способу оплати, вказаного у п. 3.1 Договору, не пізніше строку, визначеного в накладних.

Згідно накладних від 06.10.2008р. № 2552861, від 22.10.2008р. № 2564864 та № 2564865, від 27.10.2008р. № 2568158, від 18.11.2008р. № 2575147, від 25.11.2008р. № 2578587 та № 2578588 позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 21592,59 грн. При цьому у вказаних накладних був узгоджений термін оплати поставленого товару.

Товар був отриманий уповноваженою особою відповідача, що підтверджується її підписами на копіях вказаних вище накладних та відтиском печатки підприємства на них.

Відповідач частково сплатив за поставлений товар (3047,33 грн.) і на момент звернення позивача до суду мав заборгованість в сумі 18518,26 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов'язання шляхом поставки визначеного Договором товару.

Відповідач, в порушення умов Договору, за отриманий товар своєчасно розрахунків не проводив.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару, з нього підлягає стягненню 666,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 70,28 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання  може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. п. 7.2, 7.3 Договору, у випадку прострочки платежу, Покупець сплачує Постачальнику одноразовий штраф у розмірі 10 % від суми несплаченого в строк товару. Покупець за порушення термінів оплати Товару сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,7 % від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.

На підставі умов договору (п. п. 7.2, 7.3) позивач за прострочення оплати товару нарахував пеню, з урахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, в сумі 562,20 грн. за період з 20.11.2008р. по 20.01.2009р., а також 1851,83 грн. штрафу.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань по оплаті товару, а тому з нього підлягає стягненню пеня в сумі 562,20 грн. та штраф в сумі 1851,83 грн.

Також позивачем на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України було нараховано 281,10 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за ставкою Національного банку України 12 %.

Однак дані позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як зазначалось вище, за умовами Договору відповідач за прострочення внесення платежу сплачує одноразовий штраф в розмірі 10 % від суми несплати, тобто розмір штрафних санкцій у відсотковому відношенні був встановлений Договором, а тому позивач не мав правових підстав для додаткового нарахування 281,10 грн. штрафних санкцій.

Пунктом 7.1 Договору було передбачено, що за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує завдані даними діями, а рівно бездіяльністю, збитки, в тому числі відшкодовує неотриманий прибуток, у відповідності до чинного законодавства та усі витрати, пов'язані з юридичним забезпеченням повернення заборгованості чи відновленням будь –якого порушеного права.

Втім позовні вимоги про стягнення 1350,00 грн. збитків у вигляді витрат на оплату юридичної допомоги також не підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

За правилами ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Таким чином, у розумінні вищенаведених норм чинного законодавства витрати на оплату юридичної допомоги не являються збитками, оскільки безпосередньо не пов'язані з вчиненим відповідачем господарським правопорушенням.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 193, 224, 225, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 546, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Фірма „Сова”, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 49 (р/р 26005511024001 в ВАТ АБ Приватінвест м. Чернігова, МФО 353489, код 30647562) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека „Біокон”, м. Київ, вул. Березняківська, 29 (р/р 260040234800 в АБ „Брокбізнесбанк” м. Києва, МФО 300249, код 30263519) 666 грн. 66 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 70 грн. 28 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 1851 грн. 83 коп. штрафу, 562 грн. 20 коп. пені, 153 грн. 52 коп. державного мита та 77 грн. 75 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.   

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя                                    (підпис)                             А.С.Сидоренко