Постанова

від 24.03.2009 по справі 20/229-08-4833

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/229-08-4833

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" березня 2009 р. Справа № 20/229-08-4833

   Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Васильченко Г.С. –за дорученням

від відповідача: Іршко О.В. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський будівельний комбінат”, м. Одеса

на рішення господарського суду  Одеської області

від  23 січня 2009 року                    

у справі № 20/229-08-4833                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія”, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський будівельний комбінат”, м. Одеса

про стягнення 450 075 грн. 86 коп.

                                                            В С Т А Н О В И Л А:

   14.11.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Мрія” (далі позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський будівельний комбінат” (далі відповідач, Комбінат)  про стягнення 368584 грн. 80 коп. –боргу за виконані роботи з капітального ремонту асфальтобетонного покриття, 56762 грн. 03 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляцій), 9606 грн. 78 коп. – 3% річних, 48033 грн. 90 коп. неодержаного прибутку (втраченої вигоди) за період з 01.03.2008 р. по 12.01.2009 р.,  а також понесених судових витрат по справі: 4829 грн. 88 коп. на сплату держмита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (остаточні уточнені позовні вимоги).

   Позов мотивований тим, що за усною домовленістю ТОВ на замовлення Комбінату у лютому 2008 р. виконав роботи з капітального ремонту асфальтобетонного покриття вартістю 368584 грн. 80 коп. Виконані ТОВ роботи прийняті Комбінатом без будь-яких зауважень щодо їх якості та кількості. Але, відповідач виконані позивачем роботи не оплатив, а тому повинний сплатити останньому не лише зазначену суму боргу, а ще й збитки від знецінювання грошових коштів, 3 % річних, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі. Крім того, у разі своєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань позивач міг би отримати прибуток в розмірі 48033 грн. 90 коп. розмістивши грошові кошти в сумі 368584 грн. 80 коп. в АБ „Діамант банк” під 15 % річних, у зв'язку з чим позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.         

   У відзиві на позов Комбінат позовні вимоги ТОВ вважає необґрунтованими та безпідставними посилаючись на те, що позивачем виконані роботи неякісно, а тому не підлягають оплаті.

   Рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2009 р. (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволений у повному обсязі та з Комбінату на користь ТОВ стягнуто: 425346 грн. 83 коп. –боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 9606 грн. 78 коп. –3% річних, 48033 грн. 90 коп. –збитків, а також  понесені судові витрати по сплаті: 4829 грн. 88 коп. на сплату держмита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Рішення суду мотивовано тим, що за усною домовленістю ТОВ на замовлення Комбінату у лютому 2008 р. виконав роботи з капітального ремонту асфальтобетонного покриття вартістю 368584 грн. 80 коп. Виконані ТОВ роботи прийняті Комбінатом без будь-яких зауважень щодо їх якості та кількості. Але, відповідач виконані позивачем роботи не оплатив, а тому повинний сплатити останньому не лише зазначену суму боргу, а ще й збитки від знецінювання грошових коштів та 3 % річних. Крім того, у разі своєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань позивач міг би отримати прибуток в розмірі 48033 грн. 90 коп. розмістивши грошові кошти в сумі 368584 грн. 80 коп. в АБ „Діамант банк” під 15 % річних, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Понесені позивачем судові витрати по справі покладені місцевим судом на відповідача на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України.         

   В апеляційній скарзі Комбінат просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення. В судовому засіданні представник Комбінату доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд  відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ.              

   Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні представник ТОВ просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Комбінату без задоволення.

   До апеляційної скарги Комбінатом надані додаткові докази, а саме: фотокопія його листа № 249 від 29.08.2008 р. та фотокопія квитанції № 598. Оскільки скаржник нічим не обґрунтував неможливість подання названих документів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, то колегія суддів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України, не знаходить підстав для прийняття та залучення до матеріалів справи вищезазначених додаткових доказів.

   Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення зміні з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, за усною домовленістю ТОВ на замовлення Комбінату у лютому 2008 р. виконав роботи з капітального ремонту асфальтобетонного покриття по вул. Виїзна у м. Одесі вартістю 368584 грн. 80 коп. Виконані ТОВ роботи прийняті Комбінатом без будь-яких зауважень щодо їх якості та кількості за відповідними актами прийому виконаних робіт за формами  КБ-3 та КБ-2в.

   Оскільки Комбінат, відповідно до зазначених актів та довідок виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р., що підписані сторонами та скріплені їх печатками, прийняв виконані ТОВ будівельні роботи загальною вартістю 368584 грн. 80 коп. без будь-яких зауважень щодо їх якості та кількості, то суд першої інстанції підставне не прийняв до уваги доводи відповідача щодо неналежної якості здійснених будівельних робіт, так як згідно ч. ч. 1, 3 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі недоліків негайно заявити про них підрядникові, а якщо після прийняття роботи замовник виявив недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі й такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

   З матеріалів справи вбачається, що з моменту прийняття відповідачем робіт, виконаних позивачем, а саме з 08.02.2008 р. до моменту звернення останнього з позовом до суду Комбінат жодного разу не звертався до ТОВ з повідомленнями про недоліки виконаних робіт і тільки в процесі розгляду справи судом голослівно послався на те, що роботи були виконані неякісно.

   Ретельно дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку щодо безпідставності посилань ТОВ на договір № 78 від 06.03.2008 р., як на такий, що регулює взаємовідносини сторін, оскільки останній був укладений вже після виконання сторонами своїх усних домовленостей.

   Матеріали справи однозначно свідчать про те, що усними домовленостями сторонами не визначений строк оплати відповідачем виконаних позивачем будівельних робіт.

   Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

   На підставі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

   Вимога ТОВ за № 75 від 31.07.2008 р. щодо оплати виконаних робіт в сумі 368584 грн. 80 коп. отримана Комбінатом –31.07.2008 р. за вхідним номером 13, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, відповідач повинний був оплатити виконані позивачем роботи в строк не пізніше 07.08.2008 р., внаслідок чого з Комбінату на користь ТОВ підлягає стягненню 368584 грн. 80 коп. боргу по оплаті виконаних останнім будівельних робіт.     

  Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

   Оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то він повинний сплатити позивачеві 23759 грн. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) та 4774 грн. 47 коп. –3 % річних за період з 07.08.2008 р. по 12.01.2009 р., тобто за 158 днів.

   Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції погодився з доводами ТОВ, що у разі своєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань позивач міг би отримати прибуток у розмірі 48033 грн. 90 коп., розмістивши на період з 01.03.2008 р. по 12.01.2009 р. грошові кошти в сумі 368584 грн. 80 коп. в АБ „Діамант банк” під 15 % річних.

   Але, з такими висновками колегія суддів погодитись не може оскільки,    відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що 01.03.2008 р. відповідач повинний був сплатити позивачеві  368584 грн. 80 коп. боргу. Навпаки, матеріали справи свідчать про те, що такий обов'язок виник у Комбінату лише з 07.08.2008 р.

   За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з відповідача на користь позивача підлягають стягненню збитки від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) та 3 % річних.  

   Доказів того, що після 07.08.2008 р. ТОВ намагався та мав реальну можливість розмістити названі грошові кошти в будь-якому банку під будь-які відсотки в матеріалах справи не міститься, а нічим не підтверджені розрахунки кредитора про можливі доходи до уваги прийнятими бути не можуть, внаслідок чого вважати, що діями відповідача позивачеві були заподіяні збитки у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) –неможливо, у зв'язку з їх недоведеністю, а тому, ці позовні вимоги задоволені бути не можуть.  

   Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 368584 грн. 80 коп. боргу по оплаті виконаних робіт, 23759 грн. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) та 4774 грн. 47 коп. –3 % річних за період з 07.08.2008 р. по 12.01.2009 р., а всього 397118 грн. 27 коп., а в решті частині заявленого позову слід відмовити, тобто позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на 82.22 %.

   Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, внаслідок чого відповідач повинний відшкодувати позивачеві 3971 грн. 13 коп. понесених судових витрат на сплату держмита та 97 грн. 02 коп. понесених судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Так як, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню на 17.78 %, то позивач повинний відшкодувати відповідачеві 436 грн. 18 коп. понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

   Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не повністю відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення змінити та задовольнити позов ТОВ частково.

                               Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                        П О С Т А Н О В И Л А:

   Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський будівельний комбінат”, м. Одеса  –задовольнити частково.

   Рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2009 року у справі № 20/229-08-4833 –змінити та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія”, м. Одеса –задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський будівельний комбінат”, м. Одеса на  користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія”, м. Одеса: 368 584 грн. 80 коп. –боргу, 23 759 грн. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 4774 грн. 47 коп. –3 % річних, 3971 грн. 13 коп. –понесених судових витрат на сплату держмита та 97 грн. 02 коп. –понесених судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в решті частині заявленого позову –відмовити.

   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія”, м. Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський будівельний комбінат”, м. Одеса –436 грн. 18 коп. понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.  

   Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.  

            Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко

            Постанову підписано 25.03.2009 р.