Постанова

від 17.03.2009 по справі 15/170-3390(02-2-15/179)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/170-3390(02-2-15/179)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 березня 2009 р.                                                                                    № 15/170-3390(02-2-15/179)  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Фролової Г.М. –головуючогоМачульського Г.М.,Кривди Д.С.

за участю представників:

позивачаЧеремін Д.В. –дов. від 12.05.2008 року

відповідачівне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Фермерського господарства "Арос"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року

у справі№ 15/170-3390 господарського суду Тернопільської області

за позовомЗакритого акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" в особі Тернопільської філії Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк"

до- Фермерського господарства "Арос",- Селянського фермерського господарства "Кривчик"

простягнення заборгованості в сумі 1452230,92 грн. за кредитним договором за рахунок заставного майна

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України  А.Й.Осетинського від 16.03.2009 року у зв'язку з перебуванням   суддів Муравйова О.В., Полянського А.Г. у відпустці, для розгляду касаційної скарги у справі № 15/170-3390 господарського суду Тернопільської області, утворено колегію суддів у складі: головуючий – Фролова Г.М., судді: Мачульський Г.М., Кривда Д.С.

У серпні 2007 року Закрите акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" в особі Тернопільської філії Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фермерського господарства "Арос", Селянського фермерського господарства "Кривчик" про стягнення заборгованості в сумі 1 249137,22 грн. за кредитним договором № 2006/35 від 20.04.2006 року.

В порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в яких просив суд стягнути заборгованість в сумі 1362392,31 грн. за кредитним договором № 2006/35 від 20.04.2006 року та договором поруки.

05.12.2007 року позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20.04.2006 року –в розмірі 1362392,31 грн. –звернути стягнення на предмет застави: агрегат передпосівного обробітку, марки К-600 РS ІІ, реєстраційний № ЕРО4745, рік випуску 2006, заводський номер 2006/0018 та трактор колісний марки CLAАS АТLЕS-946, реєстраційний № 16193 ЕР, заводський №А0100137, двигун № 10070139, шляхом продажу вказаного майна Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаної с/г техніки з обліку в органах ДТН України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; розірвати кредитний договір № 2006/35 від 20.04.2006 року, укладений між Фермерським господарством "Арос" та Закритим акціонерним товариством  комерційним банком "ПриватБанк".

18.02.2008 року позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся з заявою про збільшення позовних вимог, в якій  просив стягнути з відповідача Фермерського господарства "Арос" на користь ПриватБанку заборгованість у розмірі 1452230,92 грн. за кредитним договором № 2006/35 від 20.04.2006 року.

Позовні   вимоги   обґрунтовані  тим, що відповідач-1 порушує вимоги статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України –не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором № 2006/35 від 20.04.2006 року. Також договір укладено з поручителем.

В березні 2008 року Фермерське господарство "Арос" звернулося до господарського суду Тернопільської області з зустрічним позовом до Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" в особі Тернопільської філії Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про стягнення з відповідача за зустрічним позовом, зокрема,  1375545,54 грн. моральної шкоди.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 31.03.2008 року (суддя Бучинська Г.Б.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року (судді: Кравчук Н.М. –головуючий, Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) у справі № 15/170-3390 (02-2/15-179) господарського суду Тернопільської області повернуто зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали Фермерському господарству "Арос"  без розгляду.

 Мотивуючи судові рішення, господарські суди з посиланням на статті 60, 63 Господарського процесуального кодексу України, зазначають про те, що в зустрічній позовній заяві не наведено доказів на підтвердження позовних вимог, а також не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з постановою суду, Фермерське господарство "Арос"  звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року по справі № 15/170-3390 (02-2/15-179) господарського суду Тернопільської області, в якій просить ухвалу та постанову у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм процесуального права, зокрема, статей 57, 63 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що законодавством не передбачена повторна сплата  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відзиви на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України       Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням)    рішення    місцевого    господарського    суду    та    постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами  підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Право відповідача на подання зустрічного позову, передбачено статтею  60 вказаного вище кодексу, з якої вбачається, що відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Тобто позов повинен бути поданий з додержанням вимог статей 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 31.03.2008 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року  у справі № 15/170-3390 (02-2/15-179) господарського суду Тернопільської області повернуто зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали Фермерському господарству "Арос"  без розгляду.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що підстави та порядок повернення судом позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду визначається статтею 63 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до пунктів 3, 4, 10 частини першої зазначеної статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо   у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна  вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, з матеріалів справи вбачається, що Фермерське господарство "Арос" при поданні до суду зустрічної позовної заяви в порушення вимог пункту 3-1 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України  не подало доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до статті 471 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258.

Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку за зустрічну позовну заяву, а також за заяву про вступ у справу третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги стосовно предмета спору, витрати оплачуються у розмірі, передбаченому для подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, зустрічний позов повинен бути поданий з додержанням вимог встановлених статтею 57 Господарського процесуального кодексу України.

Не подання Фермерським господарством "Арос” доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є підставою для повернення зустрічного позову без розгляду у відповідності до статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суди дійшли вірного висновку щодо необхідності сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при поданні зустрічного позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що повернення зустрічного позову без розгляду не позбавляє скаржника можливості звернутися до господарського суду з відповідним позовом на захист свого порушеного права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що підстав для  зміни чи скасування постанови не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -                           

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Арос" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року по справі № 15/170-3390 господарського суду Тернопільської області залишити без змін.

Головуючий                                                                               Г. Фролова

Судді                                                                                          Г.Мачульський

                                                                                         Д.Кривда