Постанова

від 25.03.2009 по справі 4/46-16/188

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/46-16/188

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 березня 2009 р.                                                                                    № 4/46-16/188  

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                        Гончарука П.А. (головуючого),                                                                                   Вовка І.В.

                                                  Стратієнко Л.В.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу   Дочірнього підприємства Одноосібного   Товариства з обмеженою відповідальністю  "Алба Плюс"  на постанову Київського апеляційного господарського суду  від 08.12.2008 року  у  справі № 4/46-16/188 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Дочірнього підприємства Одноосібного Товариства з обмеженою відповідальністю  "Алба Плюс", третя особа : Київський професійний ліцей ''Авіант''  про виселення  та  повернення  орендованого приміщення,  

                                                    У С Т А Н О В И В:

У січні 2007 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача  про виселення і зобов'язання повернути орендоване майно  у  зв'язку з закінченням строку договору оренди   № 1430 від 14.01.2005 року.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги  та просив повернути орендоване  нерухоме майно  його  балансоутримувачу   третій   особі.

Справа  розглядалася  судами  неодноразово.  

Рішенням господарського суду м. Києва  від 22.07.2008 року в  позові   відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від  08.12.2008  року зазначене  рішення  суду  першої інстанції скасовано та   позов   задоволено.

У касаційній скарзі  відповідач  вважає, що  апеляційним господарським судом порушено  норми  матеріального  та   процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати,  та  справу  передати  на  новий  розгляд  до   суду  першої  інстанції.

Відзиви  на касаційну скаргу  від   позивача  та  третьої  особи   до суду не надходили.

Заслухавши  пояснення  представників  сторін і  третьої  особи, дослідивши  доводи касаційної скарги,  перевіривши  матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доповідач -Вовк І.В.

  Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір оренди № 1430 від 14.01.2005 року, за умовами  якого позивач зобов'язався передати, а відповідач зобов'язався  прийняти в строкове  платне користування нерухоме майно площею 47 кв.м.

Зазначений договір  укладено сторонами на строк з 14.01.2005 року до 14.12.2005 року  ( п. 10.2  договору).

За п. 10.5 зазначеного договору у разі відсутності заяви  однієї із сторін про припинення або зміну договору після  закінчення строку його чинності    протягом   одного

місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на  тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Листами № 30-04/8104 від 05.10.2006 року, № 30-04/8210 від 11.10. 2006 року, та № 30-04/9827 від 06.12.2006 року позивач  повідомив  відповідача про припинення договору оренди  у зв'язку із закінченням строку цього договору та повернення орендованого майна.

Відповідно  до  п. 1  ч. 1  ст.  287  ГК  України  орендодавцями щодо державного   майна є  Фонд державного майна України, його регіональні відділення,  і  зокрема,  щодо  нерухомого  майна,  яке  є  державною  власністю.   

Згідно ч. 2  ст.  17  Закону  України  "Про  оренду  державного  та  комунального  майна"   у  разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею  764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський  суд  встановив  обставини,   які  свідчать  про  закінчення  строку  спірного  договору  оренди  нерухомого  майна  укладеного  між  сторонами  та  про   відсутність  правових  підстав   для  його  продовження,  що  підтверджується  матеріалами  справи  та  ґрунтується  на  вимогах  закону.

Відповідно  до   ч.1 ст. 785 ЦК України  у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, апеляційний господарський суд  дійшов правильного висновку про наявність   правових підстав для  задоволення  заявлених  вимог  про виселення і зобов'язання  відповідача  повернути орендоване майно  у  зв'язку з закінченням строку договору оренди,  й  обґрунтовано  скасував  рішення   суду   першої   інстанції,  та  задовольнив  позов.

Доводи касаційної скарги  не спростовують  висновків апеляційного суду.

За таких обставин, прийнята постанова апеляційного суду   відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111,1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                             П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу  Дочірнього підприємства Одноосібного   Товариства з обмеженою відповідальністю  "Алба Плюс" залишити без задоволення, а  постанову Київського апеляційного господарського суду  від 08.12.2008   року   - без змін.          

Поновити виконання постанови  Київського апеляційного господарського суду  від 08.12.2008  року.

Головуючий          суддя                                                                     П.Гончарук

Судді                                                                                І. Вовк

                                                                                                     Л. Стратієнко