Рішення

від 31.03.2009 по справі 6/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 р.   Справа № 6/15   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Юрія Івановича при секретарі судового засідання Цюрак А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом  ТзОВ "Весь спектр"   поштова адреса: вул.Нова, 58, м. Олександрівськ, Луганська область, 91493       

до відповідача  ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит"  вул.Промислова, 29, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення коштів в сумі 4363,21грн.

Представники:

Від відповідача:  Непіп Х.І. - представник, (довіреність № б/н  від 10.03.09)

Від позивача представник не з"явився

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення 4363,21 грн. з яких: основна  заборгованість    в сумі 4079,40 грн., інфляційні нарахування у сумі 248,29 грн , 3% річних у сумі 35,52 грн.

         Представник позивача в  судовому  засіданні 03.03.09 заявлені позовні вимоги підтримав  в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

       Представник  відповідача письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні  вимоги позивача не визнає.

         Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, суд встановив, що  10.12.07 між ТОВ «ВЕСЬ СПЕКТР»( постачальник )   та  ТОВ «Торгова мережа «Фаворит»(покупець) укладено договору поставки товару №0419/07 (далі Договір) згідно умов якого  постачальник зобов"язався  поставляти  покупцю визначений договором  товар  , а покупець  зобов"язався   прийняти цей  товар та своєчасно здійснювати  його оплату ( п.1.1 Договору).

       Найменування,  загальна кількість товару, ціна товару тощо, обумовлені сторонами і визначаються специфікацією, що є додатком 1 до Договору.

         Згідно п.6.1. Договору ( прийнятого в редакції позивача по протоколу розбіжностей) оплатапокупцем за поставлений товар повинна здійснюватись з відтермінуванням платежу на 21 календарний день з моменту одержання товару.

      Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов"язання за договором  виконав в повному обсязі - поставив покупцеві товар на суму 4079,40 грн., що підтверджується розхідними  накладними : № СП - 0008169 від 02.09.08р. на суму 694,51 гри.;№ СП - 0008225 від 02.09.08р. на суму 1793,10 грн. (фактично на суму 1745,70 грн);          № СП - 0008414 від 09.09.08р. на суму 519,59 грп.( фактично на суму 497,91 грн.);           № СП - 0008470 від 09.09.08р. на суму 319,24 грн.;СП - 0009188 від 30.09.08р. на суму 260,70 гри.;№ СП - 0009224 від 30.09.08р. на суму 561,34 грн.; ( копії містяться в матеріалах справи).

           Однак, як видно із зібраних у справі доказів, відповідач  свої зобов"язання  по оплаті поставленого товару не виконав  в зв"язку з чим виникла заборгованість, яка складає  4079,40грн. Дана сума  складає суму основного боргу.

     У  відповідності  з ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона  (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та неподання відповідачем належних доказів про оплату заборгованої суми у встановлені законом строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 4079,40грн. основного боргу.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В силу дії  ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано  35,52грн. 3% річних та  248,29грн. інфляційних втрат.

         Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення  35,52грн. 3% річних та  248,29грн. індексу інфляції.

         Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       З огляду на  вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні  вимоги   обгрунтовані  і підлягають  задоволенню.

           Судові витрати  понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти  на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.509, 526, 530, 549, 625 Цивільногокодексу України, ст.ст.20, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ТзОВ "Торгова мережа Фаворит" вул. Промислова,29, м.Івано-Франківськ ( р/р 260030200043 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива" м.Івано-Франківська, МФО 38054, код ЄДРПОУ 31524633) на користь ТзОВ "ВЕСЬ СПЕКТР" юридична адреса: вул. Горького, Б.86,смт.Слов"яносербськ, Луганська область ( р/р 26008001321875 у ЛФ ЗАТ "ОТП Банк", МФО 364445, код ЄДРПОУ 30464029) -  4363,21 грн. з яких: основна  заборгованість    в сумі 4079,40 грн., інфляційні нарахування у сумі 248,29 грн , 3% річних у сумі 35,52 грн.,  102,0грн. витрат по сплаті державного мита та 118,0грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати  позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             Грица Юрій Іванович

                                                            рішення підписане 02.04.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"