Рішення

від 23.03.2009 по справі 45/33-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/33-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2009 р.                                                            Справа № 45/33-09

вх. № 1056/5-45

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Карманов В.Е., доручення від 22.12.2008 року  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ЗАТ "ТД ИРБИС", м. Харків  

до  ТОВ "Торговий будинок "Деталі машин", м. Харків  

про стягнення 11305,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8569,60 грн. основного боргу (враховуючи  пояснення від 23 березня 2009 року, вх. № 2346), 2407,68 грн. пені, 300,95 грн. річних,  а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань щодо оплати товару за договором № 93 від 12 лютого 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

В судове засідання 23 березня 2009 року позивач з'явився, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, надав до справи пояснення та додаткові докази.

Відповідач в призначене судове засідання 23 березня 2009 року не з'явився, відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень не надав, про причини нез'явлення суду не повідомив, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що позивачем невірно визначена ціна позову, суд, згідно до ст. 55 ГПК України визначає ціну позову, яка становить  11305,23 грн.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарсько-процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 10 березня 2009 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх  нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи ведеться шляхом ведення протоколу в письмовій формі відповідно до ст. 81-1 ГПК України, без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 12 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 93, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти, а відповідач -  приймати та оплачувати товар партіями, в строки, асортименті, кількості та по цінам, що вказані у видаткових накладних та специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.  

Позивачем на підставі вищевказаного договору за видатковими накладними               № Т-005037 від 04.03.2008 року, № Т-009304 від 16.04.2008 року та рахунками               № СчТ-007055 від 03.03.2008 року, № СчТ-012907 від 16.04.2008 року був відпущений відповідачу товар на загальну суму 57139,20 грн., одержання якого підтверджено довіреностями ЯОФ № 083654 від 03.03.2008 року та ЯОФ № 083660 від 14.04.2008 року.

Згідно п. 3.1 договору від 12 лютого 2008 року відповідач повинен провести оплату за поставлений товар в термін 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з довідки (вих. № 488/03 від 10.03.2009 року) та  копій банківських виписок, відповідач перерахував позивачу кошти в розмірі 48569,60 грн. зазначаючи в  призначенні  платежу рахунки-фактури, вказані вище судом.

На підставі наданих до суду доказів, суд дійшов висновку про те, що поставки товару відбулись саме в рамках договору № 93 від 12 лютого 2008 року.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази                          для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 8569,60 грн. (57139,20 грн., сума вартості поставленого товару, мінус 48569,60 грн., сума частково перерахованих коштів, дорівнює 8569,60 грн., заявлених позивачем).

У зв'язку з існуючою заборгованістю позивач направив на адресу відповідача вимогу від 03 листопада 2008 року за № 1552/11 з вимогою сплатити суму боргу. Однак відповідач відповіді на претензію не надав та суму боргу позивачу в повному обсязі не сплатив. Вищевикладені обставини й стали підставою для звернення позивача  до  господарського суду  з  відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі                   8569,60 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно  до  ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний  сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом  8.1 договору № 93 від 12 лютого 2008 року  сторонами передбачено сплату пені в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ,  діючої  на  момент прострочки від  вартості поставленого, проте несплаченого товару, за  кожен  день  прострочення.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 920,01 грн.  та річних в розмірі 300,95 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача  1487,67 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити позивачу враховуючи приписи ст.  232 ГК України та ст. 258 ЦК України.    

Відповідно  до  ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн.  та  витрати   на  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу  в  сумі  118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст.  1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 55, 75, 82-85 ГПК України, суд -     

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ТОВ "Торговий будинок "Деталі машин", 61052, м. Харків, вул. Котлова, 89 (в тому числі з п/р 26006060152267 ХГРУ "ПриватБанк", МФО 351533, код ЗКПО 35243591) на користь ЗАТ "ТД ИРБИС" (61001, м. Харків, м. Харків, пров. Микитинський, 24 (п/р 26009300000053 в ХФ АКБ "Форум", МФО 350772, код ЗКПО 31559190) - 8569,60 грн. основного боргу, 920,01 грн. пені, 300,95 грн. річних,            102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 25 березня 2009 року.

Суддя