Постанова

від 25.03.2009 по справі 4/28/2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/28/2

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.03.2009                                                                                           № 4/28/2

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 за участю секретаря

 судового засідання            

 представників сторін

 - позивача: Анзійчук А.І. (дов. від 02.03.09 б/н),

 - відповідача: не з'явились,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинбуд"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.01.2009

 у справі № 4/28/2 (суддя  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю                           "Торговий дім "Агарта"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю                           "Ніжинбуд"

 про                                                   стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Агарта” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області  з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніжинбуд” (далі – відповідач) про стягнення боргу за поставлений товар згідно договору № 01/07-08 від 15.07.08.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.01.09  позов задоволено повністю. Рішення мотивоване тим, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем, позовні вимоги визнав; умовами договору № 01/07-08 сторони передбачили право позивача на коригування вартості товару у разі, якщо з моменту укладання договору та до остаточного розрахунку курс НБУ (грн. до долара США) збільшиться більше як на 2%.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги мотивовані тим, що згідно умов договору від 15.07.08 збільшення курсу долара до національної валюти не передбачено збільшенням платежів за даним договором;  відповідач звернувся до Торгово-Промислової Палати України з повідомленням про підтвердження обставин, які можуть бути віднесені до обставин, що обумовлені п.7.1 договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.09 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження з призначенням її розгляду на  04.03.09. Пунктами 3 та 4 зазначеної ухвали було зобов'язано позивача надати письмовий відзив на апеляційну скаргу, а відповідача – лист від 10.11.08, надісланий на адресу Торгово-Промислової Палати України, та відповідь  на нього.

В судове засідання 04.03.09 представники сторін не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

03.03.09 від представника відповідача до Київського апеляційного господарського суду надійшла телеграма про його неможливість бути присутнім в судовому засіданні та неможливістю подання відповіді на лист від 10.11.08 через затримку зі сторони Торгово-Промислової палати України. В зв'язку з цим представник відповідача просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 04.03.09 також було подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

В зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 25.02.09 (ухвала Київського апеляційного господарського суду від 04.03.09 № 4/28/2).

В судове засідання 25.03.09 представник апелянта не з'явився вдруге, хоча про місце та дату розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та не зв'язаний доводами апеляційної скарги.

Представником позивача в судовому засіданні було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду Чернігівської області залишити без змін, а скаргу – без задоволення. Позивач вважає рішення суду обґрунтованим та винесеним з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

15.07.08 між позивачем (за текстом договору “продавець”) та відповідачем (за текстом договору “покупець”) був укладений договір купівлі-продажу № 01/07-08 (далі – договір).

Відповідно до умов договору продавець зобов'язався в термін до 01.08.08 постачати та передавати у власність покупцеві засоби захисту рослин, а саме згідно зі специфікацією: майстер, 12 кг за ціною 1050,40 грн. без ПДВ за кг; біопауер, 100 л за ціною 23,73 грн. без ПДВ за л; фастак, 15 л за ціною 85,00 грн. без ПДВ за л; формула, 1,3 кг за ціною 1509,95 грн. без ПДВ за кг.

Пунктом 3.5 договору визначено термін повного розрахунку у термін до 01.09.08.

Як вбачається з документів, що містяться в матеріалах справи, а саме з накладної від 23.07.08 № РН-0000034; довіреності від 15.07.08 № 982985; накладної від 25.07.08 № РН-0000036; довіреності від 25.07.08 № 982987, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 21858, 89 грн.

Отже, факт отримання товару підтверджується документально та не оспорюється сторонами.

Листом від 06.02.08 № 27 позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості за договором № 7-693. Згадану претензію залишено відповідачем без розгляду.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України)  встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Незважаючи на факт виконання продавцем всіх зобов'язань, покупець не оплатив  отриманий товар у визначений договором термін.

Відповідно до п. 5.1 договору за порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 5% від суми заборгованості за кожен місяць прострочення виконання п. 3.4 договору.

Обґрунтованим є застосування судом першої інстанції ст. 625 ЦК України, на підставі якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 1.3 договору передбачено, що вартість товару підлягає коригуванню продавцем, якщо з моменту заключення даного договору до моменту остаточного розрахунку курс НБУ (грн. до долара США) збільшився більш як на 2 %.

З довідки ВАТ “БТА Банк” від 08.12.08 № 44-15-6/57, долученої до матеріалів справи, вбачається, що на момент укладання між сторонами договору курс купівлі/продажу долару становив 4,55/4,68, а станом на 08.12.08-7,40/7,58 грн., виходячи з чого вартість отриманого відповідачем товару збільшилася на 11 371, 69 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ст.692 ЦК України).

Відповідно до п. 7.1 договору сторони не несуть відповідальності за невиконання своїх зобов'язань по цьому договору, причиною яких стали фактори, які не підлягають контролю сторін: стихійні лиха, пожежі, воєнні дії, громадські безпорядки, заборони державного рівня і т.д. Документальним підтвердженням форс-мажорних обставин, які визнаються сторонами, є відповідний акт, виданий Торгово-Промисловою Палатою України.    

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі посилається на лист від 10.11.08, яким він повідомив Торгово-Промислову Палату України про настання обставин, які відповідно до п. 7.1  договору він вважає форс-мажорними.    

Однак, відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не надано доказів надіслання зазначеного вище листа, а також відповіді на нього.  

Отже, аналізуючи викладені вище обставини, умови договору та докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені, річних та збитків від інфляції є обґрунтованими.

За таких умов, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції і вважає, що судом правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніжинбуд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Агарта” 21 858, 89 грн. боргу, 1433, 37 грн. пені, 612, 05 грн. інфляційних, 179, 66 грн. 3% річних, 4371, 78 грн. штрафу, 11 371, 69 грн. курсової різниці, 398, 27 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.01.09 №4/28/2 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніжинбуд” – без задоволення.

2. Матеріали справи №  4/28/2 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 01.04.09 (відправлено)