Рішення

від 02.09.2013 по справі 902/971/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 вересня 2013 р. Справа № 902/971/13

Провадження № 2/902/54/13

Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Мельника П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Віницягаз", 21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24

до : Хмільницького МВ УМВС України, 22020, м.Хмільник, вул.Леніна, 73

про стягнення 56 181,22 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача : Мосьондз С.А. - за довіреністю;

відповідача : Клюса Т.В. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" 05.07.2013р. звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до Хмільницького МВ УМВС України про стягнення 56181,22 грн. з яких: сума основного боргу у розмірі 53905,74 грн., три відсотки річних у розмірі 412,50 грн. та пеня в розмірі 1862,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 січня 2013 р. між Хмільницьким управлінням газового господарства, яке є філією публічного акціонерного господарства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та Хмільницьким МВ УМВС України у Вінницькій області було укладено договір №2013/ТП-Б-Х-060142 на постачання природного газу за регульованим тарифом. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу на протязі січня-квітня 2013 р. природний газ в об'ємі 26 939,0 м. куб. на суму 126827,08 грн. Відповідач за отриманий газ розрахувався частково в сумі 61507,32 грн.. Станом на день звернення з позовом до суду борг відповідача перед позивачем складає 53905,74 грн. Неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань є підставою для нарахування та стягнення з нього, окрім суми основного боргу, пені в сумі 1862,97 грн. та 3% річних в сумі 412,50 грн.

Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 08.07.13 р. порушено провадження у справі № 902/971/13 та призначено до розгляду на 02.09.2013 р.

02.09.2013 р. від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, згідно яких, відповідачем сплачено борг в повному обсязі, просить припинити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 53905,74 грн.

До пояснень додано копії виписок, з яких вбачається сплата відповідачем основного боргу в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих пояснень та підтвердив надходження коштів від відповідача на погашення основного боргу, проте зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення річних та пені відповідачем не погашені.

Представник відповідача з направленого письмового відзиву позов не визнає, вважає його безпідставним та необгрунтованим.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.01.2013 р. між Хмільницьким управлінням газового господарства, яке є філією публічного акціонерного господарства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та Хмільницьким МВ УМВС України у Вінницькій області було укладено договір №2013/ТП-Б-Х-060142 на постачання природного газу за регульованим тарифом. Договором передбачено наступне: постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1.); договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору (п.2.1.); послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених в додатку 1 до договору (п.2.6.); акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.2.9.); всього до оплати за 1000 куб. м природного газу - 3923,280 грн., крім того ПДВ - 784,656 грн., всього з ПДВ - 4707,936 грн. (п.4.2.); оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем 100% авансовим платежем, який має бути здійснений споживачем не пізніше, ніж за 10 (десять календарних днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу (п.4.7); у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.6.2.2.); цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє в частині постачання природного газу, а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення (п.10.1).

Додатком 1 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом сторони визначили перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання.

Додатком 2 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом сторони визначили договірні обсяги постачання природного газу на 2013 рік.

Додатковою угодою від 01.04.2013р. сторони внесли зміни в п.4.2 договору №2013/ТП-Б-Х-060142 від 01.01.2013 р., а саме вставновили ціну 1000 куб. м. природного газу - 3923,280 грн., крім того ПДВ - 784,656 грн., всього з ПДВ - 4707,936 грн. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01 квітня 2013 року (п.2).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в період січня-квітня 2013 р. 26 939 м.куб. газу, що стверджується двосторонніми актами подачі-прийому та реалізації газу, а саме в січні 2013 р. - 9115,00 м.куб., в лютому 2013 р. - 8248,00 м.куб., в березні 2013 р. - 4325,00 м.куб., в квітні 2013 р. - 5251,00 м.куб.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за спожитий газ в загальній сумі 61507,32 грн.

16.05.2013р. позивачем було направлено вимогу на адресу відповідача. Згідно наданої відповіді, Хмільницький МВ УМВС України у Вінницькій області вимогу не визнає, оскільки відповідач є державною установою і фінансується з державного бюджету, з якого виділяється недостатньо цільових коштів на оплату природного газу.

Під час розгляду справи відповідачем перераховано позивачу за отриманий природний газ 53905,74 грн., що стверджується банківськими виписками, які надані позивачем до справи.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши в сукупності докази надані сторонами, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного 01.01.13 р. за № 2013/ТП/Б/Х/060142 договору позивач передав, а відповідач прийняв в період січня-квітня 2013 р. 26 939 м.куб. газу, що стверджується двосторонніми актами подачі-прийому та реалізації газу, а саме в січні 2013 р. - 9115,00 м.куб., в лютому 2013 р. - 8248,00 м.куб., в березні 2013 р. - 4325,00 м.куб., в квітні 2013 р. - 5251,00 м.куб.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за спожитий газ в загальній сумі 61507,32 грн.

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку відповідач заборгував 53905,74 грн. В ході розгляду спору відповідачем повністю погашено основний борг в сумі 53905,74 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 23.07.13 р., 31.07.13 р. та від 06.08.13 р., в зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі ст.80ч.1п.1-1 ГПК України .

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий газ в порядку та строки передбачені договором від 01.01.2013 р. №2013/ТП-Б-Х-060142, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення з нього за період з 07.05.13 р. по 05.07.2013 р. 3% річних в сумі 412,50 грн. відповідно до зробленого позивачем письмового розрахунку, проти якого відповідач не висунув заперечень, оскільки надані позивачем розрахунки пені і 3-х відсотків річних здійснені відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Разом з цим, з врахуванням встановлених обставин та відзиву відповідача, суд прийшов до висновку про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи припис, який міститься в п.3 ст.83 ГПК України, суд враховує вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", в якому зазначається, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.

Приймаючи рішення про зменшення розміру неустойки, суд взяв до уваги те, що фактично причиною прострочення за отриманий природний газ є неналежне фінансування відповідача з Державного бюджету.

Враховуючи викладені обставини в сукупності, суд, користуючись правом, наданим йому ст.551 ЦК України, 233 ГК України та ст.83 ГПК України, зменшує розмір заявленої до стягнення пені до 1,00 грн.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України. При цьому суд враховує п.4.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в якому вказується, що у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

При розподілі судового збору суд також враховує положення, яке міститься в п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" згідно якого сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В даному випадку позивачу слід повернути 143,92 грн. надмірно сплаченого судового збору виходячи з того, що ціна позову при зверненні до суду визначена в сумі 56181,22грн., розмір сплаченого судового збору повинен становити 1720,50грн., а сплачено 1864,42 грн. (платіжне доручення № 5828 від 18.06.2013 року).

Повертаючи судовий збір позивачу судом враховано положення п.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відповідно до якого питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 82, 83, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Хмільницького МВ УМВС України основного боргу в сумі 53 905,74 грн..

3. Зменшити розмір підлягаючої до стягнення пені до 1,00 грн.

4. Стягнути з Хмільницького МВ УМВС України (22020, м.Хмільник, вул.Леніна, 73, код ЄДРПОУ 08670160) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (код ЄДРПОУ 03338649, 21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24) три відсотки річних в сумі 412,50 грн ., пеню в сумі 1,00 грн. та витрати на оплату судового збору в розмірі 1720,50 грн.

5. В частині стягнення 1861,97 грн. пені відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (код ЄДРПОУ 03338649, 21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24) судовий збір в розмірі 143 грн. 92 коп. , сплачений згідно платіжного доручення № 5828 від 18.06.2013 року.

8. Дане рішення є підставою для повернення із Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (код ЄДРПОУ 03338649, 21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24) судового збору в розмірі 143 грн. 92 коп. , сплаченого згідно платіжного доручення № 5828 від 18.06.2013 року.

Оригінал платіжного доручення № 5828 від 18.06.2013 року знаходиться в матеріалах справи 902/971/13 (а.с.8, т.1).

9. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованими листами.

Повне рішення складено 06 вересня 2013 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу 21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24;

3 - відповідачу 22020, м.Хмільник, вул.Леніна, 73