Рішення

від 02.09.2013 по справі 918/990/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2013 р. Справа № 918/990/13

Суддя Горплюк А.М . розглянувши матеріали справи

за позовом Млинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до відповідача Фермерського господарства "Марічка К"

про стягнення 15 723 грн. 00 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Никитюк М.А. (довіреність № 341 від 10.06.2011р.).

Від відповідача: не з'явився.

Від прокуратури: Грицак А.В. (посвідчення № 015499 від 01.03.2013р.).

Суть спору: Млинівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі позивача - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся в господарський суду Рівненської області з позовом до відповідача - Фермерського господарства "Марічка К" про стягнення 15 000 грн. 00 коп. заборгованості зі сплати фінансової підтримки (допомоги), 678 грн. 00 коп. пені, 45 грн. 00 коп. інфляційних.

В судовому засіданні 02.09.2013р. прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 02.09.2013р. не з'явився, відзиву на позов не подав. Проте, до господарського суду Рівненської області повернулися поштові відправлення, якими відповідачу за адресою: 35183, Рівненська область, Млинівський район, с. Велика Городниця, було направлено ухвали від 02.07.2013р. та 16.07.2013р., з довідкою відділення підприємства зв'язку: "Адресат не проживає. По повідомлення не з'являється".

Разом з тим, з поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.06.2013р. вбачається, що місцезнаходження Фермерського господарства "Марічка К": 35183, Рівненська область, Млинівський район, с. Велика Городниця. Вищезазначена обставина свідчить про неподання відповідачем органу реєстрації, всупереч пункту 5 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - Фермерське господарство "Марічка К".

Відповідно до частини 1 статті 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі представника відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) та Фермерським господарством "Марічка К" укладено договір № 170 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі - Договір; а.с. 15-16), відповідно до умов якого Укрдержфонд (Рівненське відділення) зобов'язувався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству "Марічка К" в сумі 49 000 грн. 00 коп., а фермерське господарство зобов'язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк (пункт 1.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу 49 000 грн. 00 коп. фінансової підтримки (допомоги), що підтверджується платіжним дорученням № 18 від 20.10.2009р. (а.с. 14).

Пунктом 3.4.2. Договору визначено, що відповідач зобов'язаний повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Укрдержфонду (Рівненському відділенню) згідно з встановленим графіком:

- до 01.12.2012р. в сумі 15 000 грн. 00 коп.;

- до 01.12.2013р. в сумі 15 000 грн. 00 коп.;

- до 01.12.2014р. в сумі 19 000 грн. 00 коп..

Проте відповідач, в порушення умов Договору, не повернув фінансову підтримку (допомогу) в розмірі 15 000 грн. 00 коп., яка згідно графіку мала були ним повернута до 01.12.2012р..

Таким чином, у відповідача перед державою в особі позивача рахується заборгованість по неповернутій фінансовій підтримці (допомозі) в сумі 15 000 грн. 00 коп..

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Укрдержфонду (Рівненському відділенню) відповідач зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

На підставі пункту 5.1. Договору та статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року в розмірі 45 грн. 00 коп. (розрахунок а.с. 13).

У відповідності до пункту 5.2. Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) відповідач сплачує Укрдержфонду (Рівненському відділенню) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

На підставі пункту 5.2. Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.12.2012р. по 20.03.2013р. в розмірі 678 грн. 00 коп. (розрахунок а.с. 13).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 1 статті 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків (стаття 836 ЦК України).

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь держави 15 000 грн. 00 коп. заборгованості зі сплати фінансової підтримки (допомоги), 678 грн. 00 коп. пені та 45 грн. 00 коп. інфляційних стверджуються Договором та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629, 827, 836 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 15 723 грн. 00 коп..

Частиною 1 статті 49 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012р. № 5515/VI визначено розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2013 року - 1 147 грн. 00 коп..

Таким чином, розмір судового збору за розгляд даної позовної заяви майнового характеру становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що в грошовому еквіваленті становить 1 720 грн. 50 коп..

Оскільки Фермерське господарство "Марічка К" не звільнене від сплати судового збору, в порядку визначеному статтею 5 Закону України "Про судовий збір", на нього, на підставі частин 1 та 3 статті 49 ГПК України, покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп..

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Марічка К" (35183, Рівненська область, Млинівський район, с. Велика Городниця, код ЄДРПОУ 35505373) на користь держави в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (33000, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 7, к. 304, код ЄДРПОУ 13978486) - 15 000 грн. 00 коп. заборгованості зі сплати фінансової підтримки (допомоги), 678 грн. 00 коп. пені, 45 грн. 00 коп. інфляційних.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Марічка К" (35183, Рівненська область, Млинівський район, с. Велика Городниця, код ЄДРПОУ 35505373) в доход Державного бюджету України - 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "04" вересня 2013р..

Суддя Горплюк А.М.