Рішення

від 02.09.2013 по справі 918/1091/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа № 918/1091/13

Суддя Гудзенко Я.О. розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство «Авіс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніко-Вест» про стягнення 79 174, 94 грн.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : Волошенюк О. В. (дов. №1 від 02.01.2013 р.)

Від відповідача : не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство «Авіс» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніко-Вест» (далі - Відповідач) про стягнення 79 174, 94 грн., з яких 71 360, 00 грн. основної суми боргу, 6 068, 54 грн. пені, 1 214, 27 грн. три відсотки річних та 531, 61 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 29 липня 2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/1091/13 розгляд якої призначено на 29 липня 2013 року.

29 липня 2013 року через канцелярію суду від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 85 301, 93 грн., з яких 77 330, 52 основної суми боргу, 6 179, 24 грн. пені, 1 236, 32 грн. три відсотки річних та 556, 13 грн. інфляційних втрат. В судовому засіданні було оглянуто оригінал чеку про направлення заяви Відповідачу.

Ухвалою господарського суду від 29 липня 2013 року розгляд справи відкладено на 2 вересня 2013 року.

В судовому засіданні 2 вересня 2013 року Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач відзив на позовну заяву, а також доказів погашення заборгованості не подав, в судові засідання не з'являвся, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення з конвертом, які повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» № 33013 0501937 4, № 33013 0503275 2.

Враховуючи те, що нез'явлення Відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

4 січня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір дистрибуції в регіоні №ВН/61 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що Позивач поставляє Відповідачу на умовах, передбачених Договором продукти харчування (далі - Товар) у відповідності із накладними в асортименті та цінами, що є невід'ємною частиною Договору. Відповідач зобов'язався отримати Товар, сплатити його вартість Позивачу та забезпечити реалізацію Товару третім особам від свого імені та за свій рахунок на умовах вищезгаданого Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна за одиницю Товару, його асортимент та кількість, загальна вартість кожної партії Товару, що поставляється Позивачем зазначається окремо по кожній поставці у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною Договору на підставі письмових замовлень від Відповідача.

У відповідності до п. 2.2. Договору Відповідач зобов'язаний провести повний розрахунок за кожну отриману відповідно до накладної партію Товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати отримання Товару. Якщо дата оплати припадає на вихідний або святковий день, оплата повинна бути здійснена в наступний за нею банківський день.

За змістом п. 2.5. Договору розрахунки за Товар здійснюються в гривнях, шляхом перерахування суми вартості партії Товару в безготівковій формі або готівкою через касу Позивача у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 5.3. Договору Товар вважається переданим Позивачем і прийнятим Відповідачем з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками сторін накладних. Повноваження фізичної особи , яка являється представником Відповідача і отримує відповідно партію Товару підтверджується довіреністю, оформленою відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується накладною № АV-036231 від 21 липня 2012 року (а.с. 19), Позивачем було поставлено, а Відповідачем згідно довіреності №51 від 20 липня 2012 року (а. с. 20) отримано товар на загальну суму 91 221, 30 грн.

Однак, на момент звернення до суду Відповідач розрахувався за отриманий товар частково, а саме 26.10.2012 р. на суму 4 000, 00 грн., 07.11.2012 р. на суму 4 890, 78 грн., 23.11.2012 на суму 4 900, 00 грн., 17.12.2012 р. на суму 100, 00 грн.

Таким чином, Відповідачем було сплачено 13 890, 78 грн., внаслідок чого його заборгованість перед Позивачем становить 77 330, 52 грн.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що при порушенні умов оплати за товар Відповідачем виплачується сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен календарний день прострочення. Загальна сума пені розраховується за весь період прострочення оплати суми боргу.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до пункту 8.2. Договору, а також на підставі ст. 625 ЦК України Позивачем було нараховано Відповідачу 6 179, 24 грн. пені в період з 21.08.2012 р. по 16.02.2013 р., 464, 91 грн. інфляційних втрат в період з вересня 2012 року по лютий 2013 року та 1 236, 32 грн. три відсотки річних.

Однак, судом встановлено, що при розрахунку пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних Позивачем допущено помилку.

Судом було перераховано заявлені Позивачем вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, і відповідно до проведених розрахунків, в період з 21.08.2012 р. по 16.02.2013 р. розмір пені становить 6 162, 86 грн., інфляційних втрат в період з вересня 2012 року по лютий 2013 року - 86, 22 грн. та три відсотки річних в період з 21.08.2012 р. по 16.02.2013 р. - 1 236, 20 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, проте Відповідач повністю за отриманий товар не розрахувався.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу на день винесення рішення Відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, заслухавши пояснення Позивача і здійснивши перерахунок заяленої до стягнення неустойки та інфляційних втрат, - вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 710, 68 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніко-Вест» (33009, м. Рівне, пров. Робітничий, буд. 6, код 35056680) на користь товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство «Авіс» (21037, м. Вінниці, вул. Пирогова, буд. 150, код 13304871) 84 815 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. заборгованості, з яких 77 330 (сімдесят сім тисяч триста тридцять) грн. 52 коп. основної суми боргу, 6 162 (шість тисяч сто шістдесят два) 86 грн. пені, 1 236 (одна тисяча двісті тридцять шість) грн. 20 коп. три відсотки річних, 86 (вісімдесят шість) грн. 22 коп. інфляційних втрат та 1 710 (одна тисяча сімсот десять) грн. 68 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 04.09.2013 року.

Суддя Гудзенко Я.О.