Постанова

від 21.08.2013 по справі 21/145-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2013 р. Справа№ 21/145-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -не з'явились,

від відповідача -Безпалий Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» № 1069 від 29.05.2013

на рішення господарського суду Київської області від 20.05.2013

у справі № 21/145-11

за позовом акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк», м. Київ

до приватного підприємства інвалідів «Надія-2000», Київська обл., м. Боярка

про стягнення 145 605грн.25коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 20.05.2013 (головуючий суддя -Ярема В.А., судді Горбасенко П.В., Лилак Т.Д.) відмовлено в задоволенні позову АКБ «Східно-Європейський банк» про стягнення з ПП «Надія-2000» 129041грн.92коп. заборгованості по сплаті кредиту за договором № 0001-149/2008 від 11.12.2008 та 16563грн.33коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом. Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки рішенням господарського міста Києва №5011-34/3621-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, кредитний договір, стягнення за яким є предметом даної справи, визнано недійсним, в зв'язку з підписанням кредитного договору не відповідачем та нанесення печатки підприємства електрофотографічним способом друку з застосуванням кольорового лазерного принтера.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, позовні вимоги задовольнити. Апелянт зазначив, що судом не з'ясовано обставини наступного схвалення кредитного договору відповідачем, а саме: укладення додаткових договорів до кредитного договору та договору застави.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив рішення господарського суду міста Києва залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема зазначив про безпідставність доводів позивача, оскільки додаткові договори до кредитного договору та договір застави теж підписано не директором ПП "Надія-2000", а іншою особою та нанесено печатку товариства кольоровим тонером лазеру принтера, що встановлено проведеною у справі №5011-34/3621-2012 судово-технічною та судово-почеркознавчою експертизами.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення органу зв'язку про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи. Крім того, розгляд справи в апеляційній інстанції відкладався для надання можливості відповідачу взяти участь в судовому засіданні.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представникапозивача не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

В підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано кредитний договір від 11.12.2008р. між АКБ "Східно-Європейський банк", який в подальшому перейменовано на ВАТ АБ "Східно-Європейський банк" (банк) та ППІ "Надія-2000" (позичальник) №0001-149/2008, відповідно до якого банк відкриває позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів з лімітом у сумі 3 400 000грн. строком з 11.12.2008р. по 10.12.2009р. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору відповідачу надано кредит у сумі 3 329 041грн.92коп., що на думку останнього підтверджується банківською випискою з позичкового рахунку відповідача.

Посилаючись на те, що відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасного та повного повернення суми отриманого кредиту та сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконав, банк звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 145 605грн.25коп. сукупної заборгованості за договором, а саме: 129 041грн.92коп. заборгованості по сплаті решти неповернутого кредиту та 16563грн.33коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом лютого-грудня 2009р.

Розглядаючи даний спір суд встановив, що рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2013р. у справі №5011-34/3621-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р., позов ППІ "Надія 2000" до АКБ "Східно-Європейський банк" про визнання недійсним договору №0001-149/2008 від 11.12.2008р. задоволено повністю. Крім того, представником відповідача надано суду апеляційної інстанції постанову Вищого господарського суду України від 01.07.2013 у справі №5011-34/3621-2012, якою вказані рішення та постанову залишено без змін, а касаційну скаргу банку без задоволення.

При розгляді зазначеної справи судами встановлено, що згідно висновків з дослідження оригіналу кредитного договору №201-ВКД та №200-ВКД від 05.04.2012, складених Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУМВС України в Київській області на підставі постанов слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області у кримінальній справі № 13-8718, підписи від імені Шубіна В.М. (директор ПП "Надія-2000") у графі "Позичальник" на першій сторінці та у графі "Директор" на п'ятій сторінці кредитного договору, виконані не Шубіним В.М., а іншою особою з наслідуванням дійсних підписів Шубіна В.М.

Ознак виконання підписів Шубіним В.М. в зазначених графах, у незвичайному положенні (хвороба, стан сп'яніння, сильне хвилювання тощо) не встановлено. Зображення відтиску печатки підприємства, розташовані на п'ятій сторінці кредитного договору, нанесене електрофотографічним способом друку з застосуванням кольорового лазерного принтера. Вказане зображення відтиску печатки нанесене шляхом попереднього копіювання оригіналу відтиску печатки підприємства.

Враховуючи те, що єдиний відомий господарському суду міста Києва та сторонам оригінал Кредитного договору перебуває у кримінальній справі № 13-8718, провадження по якій ще не завершено, при цьому він є предметом злочину та, відповідно, речовим доказом у ній, то витребування його у слідчих органів є не можливим, тому проведення судової експертизи у рамках господарської справи по визнанню недійсним кредитного договору було неможливим. Судом визнано за належні докази у справі №5011-34/3621-2012 висновки №201-ВКД та №200-ВКД від 05.04.2012, складені судовим експертом за результатами криміналістичних експертиз проведених в рамках кримінальної справи №13-8718.

Також, при дослідженні банківської виписки про рух коштів по поточному рахунку підприємства № 26006300101586 за період з 11.12.2008 до 22.11.2012 судом встановлено, що зарахування банком суми кредиту на вказаний рахунок відбулося без волі позивача, оскільки позивачем не подавалися письмові звернення на отримання кредиту (про необхідність таких звернень вказує пункт 1.1 кредитного договору).

З вказаної виписки не вбачається, що сплата відсотків та повернення кредитних коштів з вказаного рахунку відбувалась саме на підставі волевиявлення позивача, тобто на підставі поданих ним первинних документів, які б містили підписи уповноважених осіб позивача.

Водночас, з вказаної виписки вбачається, що кошти отримані як кредит позивачем фактично не використовувалися. З вказаного рахунку за розпорядженням позивача не списувались. Гроші надані за кредитним договором за межі самого банку не перераховувались, тобто користування та розпорядження цими грошима позивачем не здійснювалось. Це підтверджується наявними у справі банківськими виписками.

Приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення (ухвала, постанова) є обов'язковими до виконання на всій території України, набуваючи після набрання законної сили таких правових наслідків, як неспростовність, виключність, преюдиційність, здійсненність та обов'язковість для усіх підприємств, організацій, установ, посадових осіб та громадян, в тому числі і для суду.

Статтею 105 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Як зазначалось вище, рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2013р. у справі №5011-34/3621-2012 набрало законної сили в порядку ст. 105 ГПК України, отже факти, встановлені зазначеним рішенням, а саме факт недійсності кредитного договору №0001-149/2008 від 11.12.2008р. має преюдиціальне значення у розумінні ст. 35 ГПК України і не потребує доказуванню.

Отже, враховуючи визнання спірного договору недійсним, який, в силу вимог ст. 216 ЦК України є недійсними з моменту його вчинення, і як наслідок не породжує для сторін жодних прав та обов'язків у розумінні ст. 173 ГК України, в тому числі обов'язку для відповідача по сплаті кредиту та процентів за таким договором, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Необхідно зазначити, що представник позивача в засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, доводів відповідача наведених у відзиві на апеляційну скаргу не заперечив.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 20.05.2013 у справі №21/145-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» - без задоволення.

2. Справу № 21/145-11 повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Шевченко Е.О.