Рішення

від 30.03.2009 по справі 57/31-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/31-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2009 р.                                                            Справа № 57/31-09

вх. № 1165/4-57

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Шпунт В.В., дов. № 3 від 02.01.2009 року, юрисконсульт;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" м. Харків  

до  Приватного підприємства "Макама", м. Харків  

про стягнення 4882,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач –ВЕП „Держпром” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача –ПП "Макама" заборгованість в сумі 4882,08 грн. та покласти на відповідача судові витрати, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору № 35О від 07.11.2007 року щодо сплати витрат на обслуговування орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  18 лютого 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03 березня 2009 року о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 березня 2009 року,  у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача та ненадання сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 березня 2009 року,  у зв'язку з необхідністю належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, розгляд справи відкладався на 30 березня 2009 року.

Через канцелярію господарського суду (вх. № 7979 від 24.03.2009 р.) позивачем надано письмові пояснення та додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

У призначеному судовому засіданні 30 лютого 2009 року представник позивача позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 005637.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Присутній в судовому засіданні 30 березня 2009 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника  відповідача.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

01 вересня 2007 року між Харківською обласною радою та Приватним підприємством „Макама” (далі – відповідач)  укладено договір оренди комунального майна № 35-Н, відповідно до умов якого Харківська обласна рада та балансоутримувач - ВЕП „Держпром” (далі – позивач) передали, а відповідач прийняв у строкове платане користування будівлю літ. „А-2”, загальною площею 880,6 кв.м. та нежитлову будівлю гаражу літ. „Б-1” площею 17,5 кв.м., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Іванова, 35.

Факт передачі орендованих приміщень підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 07 листопада 2007  року.

Пунктом 5.6 даного договору передбачено обов'язок відповідача укласти договір з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна.

07 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 35О  з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна від 01.09.2007р.

Відповідно до умов  договору  №35 О від 07.11.2007 року (далі – договір). балансоутримувач (ВЕП "Держпром") несе витрати з обслуговування орендованого майна (нежитлових приміщень), що знаходяться за адресою: м. Харків, вул.. Іванова, 35, загальною площею 898,10 кв. м., а Орендар (відповідач) відшкодовує витрати Балансоутримувача (позивача) пропорційно до займаної ним загальної площі; зазначене приміщення використовується Орендарем (відповідачем) згідно договору оренди № 35 Н від 07.11.2007 року.

Згідно п.2.1. договору відповідач повинен сплачувати (відшкодовувати) балансоутримувачу, пропорційно займаної загальної площі, суми витрат на обслуговування орендованого майна (експлуатаційні послуги), які складають 1,51 грн. за 1 кв. М. Загальної площі, що становить на місяць 1356,31 грн., окрім того ПДВ 20% 271,23 грн.

Відповідно з п.2.2. договору відповідач повинен перерахувати суму витрат на обслуговування орендованого майна балансоутримувачу (позивачу) щомісячно протягом розрахункового періоду який встановлюється з 10 числа поточного місяця по 10 число наступного місяця на розрахунковий рахунок позивача.

У відповідності до п. 5.1. договору сторонами встановлено, що договір діє з 07 листопада 2007 року по 06 жовтня 2010 року включно. Отже, станом на момент розгляду справи договір є діючим.

Позивач свої обов'язки  за договором № 35 О від 07.11.2007 р. виконує у повному обсязі, проте, Орендар (відповідач)  порушив умови Договору щодо своєчасного внесення плати щодо витрат на обслуговування орендованого майна позивачу, внаслідок чого, у відповідача виникла заборгованість в сумі 4882,08 грн., за період з 01 жовтня 2008 року по 31 січня 2009 року.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 4882,08 грн. заборгованості   з експлуатаційних та комунальних витрат не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання по договору № 35 О з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна від 07.11.2007 р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.                    

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 4882,08 грн. заборгованості з оплати експлуатаційних та комунальних витрат, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються  на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 35, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16, 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 232, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд –   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Макама", код 34172661( місцезнаходження: м. Харків, вул.. Артема, буд. 4; р/р 2600941270010, в АКБ "Базис",м. Харків, МФО 351760) на користь Виробничо - експлуатаційного підприємства „Держпром" (61022, м.  Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 04014097, р/р 26002131960011 в АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351760, код банку 19358916) заборгованість у розмірі 4882,08 грн.; 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 02 квітня 2009 року.

Суддя