Рішення

від 24.03.2009 по справі 10/15-270

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/15-270

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2009 р.Справа № 10/15-270

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Качунь І.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ, вул. Ямська, 32                   

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стимул" м. Тернопіль, вул. Бойківська, 15         

       За участю представників:

Позивача:  Козак Н.В. –представника ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України“, довіреність № 57 від 04.08.2008 року;

Відповідача: Ткачука В.І.- директора ТзОВ “Стимул“;

В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені  статями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з відсутністю клопотання представників сторін  технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

          До господарського суду Тернопільської області  звернулося з позовною заявою Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стимул" м. Тернопіль про стягнення -28240,00 грн. –боргу; 8 472,00 грн. –штрафу; відшкодування витрат по сплаті державного мита у розмірі 367,12 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу просить покласти на відповідача.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує умовами Договору поставки насіння № 68,  укладеного  між сторонами  по справі 06 липня 2007 року, на виконання умов якого Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ передало  відповідачу по справі - відповідно до видаткової  накладної від 22 серпня  2007  року № РН-О343, насіння ячменю «Аскольд»першої репродукції, у кількості 15 тонн та насіння ячменю “Соборний” першої репродукції, у кількості 15 тонн, а останній прийняв, проте повністю не  оплатив  вартості насіння, в результаті чого виникла заборгованість в зазначеній сумі .

Ухвалою господарського суду від 19 лютого 2009 року розгляд справи призначено о 15 годині 10 березня 2009 року.

            Згідно клопотання № 138-2/10-1/260 від 04.03.2009 року ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України“ розгляд справи було відкладено до 16 год. 15 хв. 24 березня 2009 року в порядку статті 77 ГПК України.

         У поданому до суду клопотанні № 35 від 20.03.2009 року ТзОВ “Стимул“ м. Тернопіль вказує, що частково погасило заборгованість у сумі 14960,00 грн. і на час звернення до суду з позовом його борг перед ДП становить 28240,00 грн. Далі зазначає , що сторони досягли згоди щодо погашення вказаної заборгованості згідно графіку до вересня 2009 року . В частині стягнення штрафу в сумі 8472,00 грн. просить припинити провадження , у зв'язку з відмовою державного підприємства від позову в цій частині.

          24.03.2009 року державне підприємство “Державний резервний насіннєвий фонд“ м. Київ подало до суду клопотання № 138-2/10-11/393 в якому просить затвердити графік погашення заборгованості ТзОВ “Стимул“ в розмірі 28 240,00 грн. та припинити провадження у справі в частині стягнення суми штрафу у розмірі 8 472,00 грн.

           Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Клопотання ДП ”Державний резервний насіннєвий фонд“ м. Київ про відмову від позову в частині стягнення штрафу прийняте судом , оскільки відповідає вимогам ст.. 22 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши представлені докази, господарський суд  встановив:  

                 Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

                  Позивач по справі:  Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку Печерською  районною у місті Києві державною адміністрацією 26.08.1999 року, що підтверджується  Довідкою  АБ № 001825 Головного управління статистики в у м. Києві  і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 30518866, і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

        В           силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

       Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено , що 06 липня  2007 року  між Державним  підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ (надалі –«Постачальник») в особі генерального директора Хаджиматова В.А., який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони та   Товариством з обмеженою відповідальністю "Стимул" м. Тернопіль (надалі –«Покупець») в особі директора Трачука В.І., який діяв на підставі Статуту, з другої сторони було укладено договір поставки насіння № 68.

Відповідно до умов договору “Постачальник” ( позивач у справі )  зобов'язується передати у власність Покупця насіння ярих сільськогосподарських рослин, а Покупець зобов'язується прийняти це Насіння та оплатити його вартість відповідно до умов вказаних у договорі (п. 1.1 договору).

В розділі 3 договору сторони зазначили ,що загальна вартість товару становила 43 200 грн. Розрахунок проводиться Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника поетапно. Суму у розмірі 12 960 грн. за умови 100% передоплати. Суму заборгованості у розмірі 30 240 грн. покупець сплачує до 01 вересня 2007 року.

На виконання умов договору ТзОВ "Стимул" отримало від ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" по Видатковій накладній № РН-0343 від 22 серпня 2007 року  через Трачук В.І. по Довіреності серії ЯОЖ № 875263  від 22.08.07 року  товар: Насіння ячменю першої репродукції сорту «Аскольд», у кількості 15 т. (п'ятнадцять тонн) та Насіння ячменю першої репродукції сорту «Соборний», у кількості 15 т. на загальну суму 43 200 грн.

Таким чином, досліджені у судовому засіданні документи підтверджують , що позивач у справі виконав умови Договору, тобто поставив ТзОВ "Стимул" м. Тернопіль, вул. Бойківська, 15 у належному об'ємі та в обумовлений період  товар на загальну суму 43 200 грн.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          У відповідності до вимог ст. ст. 525,526  ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

        Матеріалами справи підтверджується, що, що ТОВ “Стимул” м. Тернопіль свої зобов'язання згідно Договором щодо розрахунків виконало частково, а саме сплатило 14 960 ,00 грн., і на час подання позову до суду його  заборгованість становить  28 240 ,00 грн.

Таким чином, на час подання позову до суду відповідач не оплатив вартості поставленого йому  позивачем товару в повному обсязі, що в силу ст.ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим, а тому  позовні вимоги  в частині стягнення боргу в сумі 28 240 ,00 грн. підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

           Чинним законодавством України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою ( стаття 546 ЦК ).

               Неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

            Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України –відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

              Пунктом 4.2 Договору поставки №68  від 06 липня 2007 року сторони передбачили, що за несвоєчасне проведення розрахунків  Покупець сплачує Продавцеві  штраф у розмірі 30 % від всього залишку заборгованості.

.                При таких обставинах справи судом приймається посилання позивача про те, що у нього є правові  підстави для стягнення штрафу.

             Згідно представленого розрахунку позивача розмір штрафу  становить 8 472, 00 грн.

        У поданому до суду клопотанні № 138-2/10-11/393 від 18.03.2009 року державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України»погоджується на звільнення відповідача  від обов'язку сплатити штрафні санкції і просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми штрафу в розмірі 8471,00 грн.

              У відповідності до статті 80 п. 4 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову  і відмову прийнято господарським судом.

              З огляду на зазначене суд  припиняє провадження у справі в частині стягнення з ТзОВ “Стимул“ м. Тернопіль штрафу у розмірі 8472,00 грн. в порядку ст.80 п. 4 ГПК України.

                Державне мито та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

            У судовому засіданні відповідач у справі надав суду копії платіжних доручень № 129 від 23.03.2009 року на суму 367,12 грн. ( за сплату держмита ) та №130 від 23.03.2009 року на суму 118 грн. ( за сплату інформаційних послуг ) , з яких вбачається що ним сплачено витрати позивача по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу . Представник ДП “ Державний резервний насіннєвий фонд України“ м. Київ  у судовому засіданні підтвердив про поступлення вказаних коштів на  рахунок підприємства .

              У відповідності до статті 80 п. 1-1 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

              З огляду на зазначене суд  припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача державного мита в сумі 367,12 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. в порядку ст.80 п. 1 ГПК України .

                 На підставі наведеного, керуючись  ст.202,509,525, 526,546 712 ЦК України,  ст.ст. 1,20,22,32,33, 44, 49, 64, 75, 80 п. 1-1,4 , 82, 84, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 173,193, 224  Господарського кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стимул", м. Тернопіль, вул. Бойківська, 15, ідентифікаційний код 30750336  на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ, вул. Ямська, 32  код ЄДРПОУ 30518866 – 28 240,00 грн. боргу з розстрочкою стягнення боргу до 01 вересня 2009 року частинами:

- до 01.04.2009 року - 1000,00 грн.

- до 01.05.2009 року –1000,00 грн.

- до 01.06.2009 року –1000,00 грн.

- до 01.07.2009 року -  5000,00 грн.

- до 01.08.2009 року -  8000,00 грн.

- до 01.09.2009 року –12239,60 грн.

Видати наказ.

3.В частині стягнення 8 472,00 грн. штрафу; 367,12 грн. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –провадження припинити.

4.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

      На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття  рішення, через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                            Суддя                                                                      М.Є. Півторак