Рішення

від 26.03.2009 по справі 15/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.09                                                                                           Справа№ 15/31

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Максрембуд”, м. Львів,

До відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю Фірми “Полюс», м. Чигирин,

До відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю “Комільфо», м. Львів,

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Гарант-Сервіс”, м. Київ

Про стягнення 181565,63 грн.

Суддя Костів Т.С.

Секретар Качур Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача –ХХХХХХХХ- представник

Від відповідачів –не з'явився

Від третьої особи - не з'явився

Суть спору: Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю “Максрембуд”, м. Львів, до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю Фірми “Полюс», м. Чигирин, до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю “Комільфо», м. Львів, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Гарант-Сервіс”, м. Київ, про стягнення 181565,63 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.02.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 17.03.2009 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 17.03.2009 р..

Представникам сторін роз'яснювались їх права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових представник позивача позов підтримав, з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 12.10.2007 р. між позивачем та відповідачем –1 був укладений договір субпідряду, за яким відповідач –1 зобов'язався у 10-денний строк з дня підписання сторонами довідки вартості виконаних підрядних робіт та акту виконаних робіт оплатити вартість виконаних робіт. 28.07.2008 р. відповідач –1 підписав акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 197713,20 грн., з яких заборгованість склала 152594,96 грн.. 10.10.2008 р. між позивачем та відповідачем –2 був укладений договір поруки, за яким відповідач –2 поручився перед позивачем за належне виконання своїх обов'язків за договором субпідряду від 12.10.2007 р. відповідачем –1 на суму 1000 грн.. Однак, не зважаючи на невиконання відповідачем –1 свого обов'язку, відповідач –2 свого обов'язку як поручитель не виконав. Просить позов задовольнити.

Відповідач –1 позов заперечив. Посилається на неотримання позовних матеріалів, відсутність договірних відносин із ТзОВ “Комільфо” та правила територіальної підсудності. На неотримання позовних матеріалів посилається також третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У відповідності до ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. З позовних матеріалів вбачається, що відповідач –2 зареєстрований у м. Львові. Суд не наділений повноваженнями впливати на реалізацію позивачем права на звернення до суду у відповідності до вказаної норми.

Відповідач –2 вимог ухвал суду н виконав, відзиву по справі не надав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, пересвідчившись у належному отриманні особами, які беруть участь у справі ухвал суду та виконанні позивачем вимог ст. 56 ГПК України щодо направлення особам, які беруть участь у справі позовних матеріалів (підтверджується описами поштових вкладень) суд встановив наступне.

12.10.2007 р. між позивачем (субпідрядник) та відповідачем –1 (генпідрядник) був укладений договір субпідряду, відповідно до якого субпідрядник зобов'язався виконати в установлений строк земляні роботи та роботи по бетонній підготовці на будівельному об'єкті (м.Чернівці, вул.Галицький Шлях, 11) відповідно до проектно-кошторисної документації, генпідрядник зобов'язався надати субпідряднику будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти роботи та оплатити їх в строки, встановлені договором (п. п. 1.1., 1.2.) в сумі 1788078,60 грн. (п. 1.3.). У відповідності до п. 2.2. договору передбачено обов'язок відповідача –1 протягом 10 днів з дати підписання договору сплатити позивачу аванс в розмірі 30% від вартості об'єму робіт, а саме 536423,58 грн., однак, доказів виконання цього обов'язку суду не надано. Згідно із п. 2.6. договору, субпідрядник щомісяця подає на розгляд акт виконаних робіт і довідку вартості виконаних робіт не пізніше 25 числа поточного місяця, а генпідрядник протягом п'яти днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних об'ємів робіт, або надає мотивовану відмову. Оплата вартості фактично виконаних робіт проводиться генпідрядником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника у строк не пізніше 10 банківських днів з дня підписання сторонами довідки вартості виконаних підрядних робіт та акту виконаних робіт, які підтверджують виконання субпідрядником усіх робіт згідно письмової домовленості сторін (п. 2.7.). Згідно із п. 10.5. договору за несвоєчасну оплату згідно з пунктами 2.2., 2.6. договору, при умові фінансування об'єкту замовником (ТзОВ “Будівельна компанія “Гарант-Сервіс”) генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несплаченої суми, але не більше 10% несплаченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2008 р. позивач направив відповідачу акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р. на суму 197713,20 грн.. Доказів наявності зауважень що фактичної вартості чи якості виконаних робіт суду не надано. З матеріалів справи вбачається, що всупереч вимогам п. 2.6. договору, відповідач –1 підписав зазначений акт лише 28.07.2008 р., хоча зауважень не висловлював.

Доказів проведення відповідачем –1 оплат за вказаним договором суду не надано. Водночас, позивач визнає, що заборгованість відповідача –1 за вказаним актом становить 152594,96 грн., що підтверджується, зокрема, позовною заявою та претензією №02/01 від 27.01.2009 р.. Доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для несплати у встановлений договором строк зазначеної суми чи звільнення від відповідальності, передбаченої в п. 10.5. договору, суду не надано і сторони на ці обставини не посилались.

10.10.2008 р. між позивачем (кредитор) та відповідачем –2 (поручитель) був укладений договір поруки №02/К, відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язків товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Полюс”, яке є боржником за договором субпідряду від 12.10.2007 р., укладеним з ТзОВ “Максрембуд”, щодо оплати за виконані роботи в сумі 1000 грн. у разі прострочення такої оплати боржником. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою 1000 грн.. Поручитель не відповідає за відшкодування боржником збитків, сплату процентів, неустойки (штрафу, пені)  за основним договором (п. 1.2.).

Відповідач –1 не є стороною зазначеного договору, однак, ця обставина не впливає на висновки суду, враховуючи, що згідно із ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Таким чином, законодавство допускає укладення договору поруки лише між кредитором і поручителем. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Згідно із ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з розрахунку, розмір 3% річних становить 1793,51 грн., сума пені за прострочку виконання грошового зобов'язання становить 17411,08 грн., а сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 162361,04 грн.. Відповідач - 1 правильність такого розрахунку не заперечував.

Належних доказів зворотнього суду не надано. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача –1, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України не залежно від результатів вирішення спору покладаються на відповідача –1.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, судові витрати покласти на відповідача. Керуючись ст. ст. 33, 35 43, 75, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з ТзОВ фірма «Полюс»(20901, Черкаська область, м.Чигирин, вул.Енергетиків, 13/75, код ЄДРПОУ 20642156) на користь ТзОВ «Максрембуд»(79000, м.Львів, вул.Світла, 6/95, код ЄДРПОУ 33981381) 180 565, 63 грн., 1 805, 66 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування процесу.

3.          Стягнути з ТзОВ фірма «Полюс»(20901, Черкаська область, м.Чигирин, вул.Енергетиків, 13/75, код ЄДРПОУ 20642156) і ТзОВ “Комільфо” (79000, м.Львів, вул. Коперніка, 11, код ЄДРПОУ 03055674) солідарно на користь ТзОВ «Максрембуд»(79000, м.Львів, вул.Світла, 6/95, код ЄДРПОУ 33981381) 1 000 грн.

4.          Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Костів Т.С.