Постанова

від 06.09.2013 по справі 815/5122/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/5122/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року 11 год. 23 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С.,

Представника позивача Корміч С.В.,

представника Відповідача Грунь С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Дельта Груп» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013 року № 0001412250, № 0001422250, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Дельта Груп» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013 року № 0001412250, № 0001422250.

Як зазначає представник позивача, державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.05.2013 року № 0001412250, № 0001422250.

Оскаржувані рішення, були прийняті на підставі акту перевірки №2709/22-5 від 29.04.2013 р.

Позивач не погоджується з оскаржуваними податковими рішеннями, зазначає, що під час перевірки, ряд висновків, зроблених відповідачем - не ґрунтується на вимогах діючого законодавства є протиправними, тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, також позивач зазначає, що дії відповідача з проведення перевірки та складання акту перевірки були протиправними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував просив суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю, в тому числі посилаючись на письмові заперечення по справі надані суду раніше.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

У період з 09.04.2013р. по 22.04.2013р. відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 09.04.13 №997 (Том 1 а.с. 37) та направлення від 09.04.13 №001104/967 (Том 1 а.с. 103), згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Дельта Групп», код за ЄДРПОУ 37421311 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з контрагентами за період серпень 2012 року.

За результатами перевірки був складений акт від 29.04.13 №2709/22-5 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки приватного підприємства «Дельта Групп» код за ЄДРПОУ 37421311 підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період серпень 2012 року» (Том 1 а.с. 38-50).

На підставі акту перевірки від 29.04 13 №2709/22-5 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.05.13 №0001422250 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 253193 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 126597грн. (Том 1 а.с. 52) та №0001412250 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 121543 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 60772 грн. (Том 1 а.с. 53).

Вважаючи неправомірним податкові повідомлення-рішення, відповідно до п.56.2. Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби» від 19.11.2012 р. № 1203, ПП «Дельта Групп» звернулося до ДПС в Одеській області із скаргою про скасування податкових повідомлень-рішень, вважаючи, що вони прийняти з порушенням чинного законодавства України. Скарга надана до ДПС в Одеській області (Головне управління Міндоходів в Одеській області) 27.05.2013 р. Вих. № 05/27-1 (Вхід. ДПС № 1085/10 від 27.05.2013 р.) (Том 1 а.с. 54-64).

Рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області від 14.06.2013 р. Вих. № 54/10/15-32-10-02-07 строк розгляду первинної скарги продовжений до 27.07.2013 р. (Том 1 а.с. 65), а рішенням від 21.06.2013 року скаргу позивача залишено без задоволення, податкові рішення без змін (Том 1 а.с. 66-68).

Суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими, а проведення перевірки й складання акту перевірки та прийняті за результатами перевірки позивача податкові повідомлення-рішення правомірними з огляду на наступне.

Під час розгляду адміністративної справи, судом встановлено, що відповідач під час здійснення перевірки, дотримався чинного законодавства України та діяв відповідно до покладених на нього повноважень. Отже позовні вимоги щодо визнання протиправними дії при проведенні перевірки позивача та складанні акту перевірки задоволенню не підлягають.

Також суд зазначає, що наказ на проведення перевірки не був оскаржений позивачем, окрім того, позивач допустив до перевірки відповідача.

Актом перевірки від 29.04.13 №2709/22-5 зафіксовано завищення ПП «Дельта Групп» витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ «Приємна Пропозиція», код за ЄДРПОУ 37264435 за 3 квартал 2012 року на суму 1205680 грн.

Крім того, перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період встановлено його завищення за серпень 2012 року на суму 121542,8 грн. по взаємовідносинам з вказаним контрагентом (стор,12 акту перевірки).

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно наданих до перевірки документів ПП «Дельта Групп» у перевіряємому періоді мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Приємна Пропозиція», код за ЄДРПОУ 37264435.

Між ПП «Дельта Групп» (Покупець) та ТОВ «Приємна Пропозиція», код за ЄДРПОУ 37264435 (Постачальник) було укладено договір поставки від 27.06.12 №12/07 відповідно якого Постачальник зобов'язується поставляти товар (запасні частини та розхідні матеріали до автомобілів, а також масла технічні, мастильні матеріали,шини та акумулятори, інструменти, госптовари Покупцю, Покупець зобов'язується прийняти його та своєчасно оплатити (Том 1 а.с. 156-159), а також, договір поставки від 02.07.12 №12/19, відповідно якого Постачальник зобов'язується поставляти товар (електротовари, електрообладнання) Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти його та своєчасно оплатити (Том 1 а.с. 152-155).

Згідно акту перевірки позивача суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Приємна Пропозиція» на суму 121542.8 грн. відображені у реєстрі отриманих податкових накладних ПП «Дельта Групп», які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за серпень 2012 року.

Згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 08.02.13 №556/22-8/37264435 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Приємна пропозиція» (код ЄДРПОУ 37264435) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р.» (Том 1 а.с. 105-120) встановлено, що у ТОВ «Приємна пропозиція» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій у задекларованих в податковій звітності обсягах - відсутні відомості про використання в господарській діяльності основних фондів, технічного персоналу, виробничих, складських приміщень, транспортних засобів, тобто неможливо підтвердити проведення господарських операцій ТОВ «Приємна пропозиція» в часі та просторі - правочини, вчинені ТОВ «Приємна пропозиція» за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 рік здійснені без мети настання реальних наслідків.

З урахуванням зазначеного, ДПІ у Приморському районі м, Одеси Одеської області ДПС дійшло обґрунтованого висновку, що ПП «Дельта Групи» по взаєморозрахункам з ТОВ «Приємна Пропозиція» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у 3 кварталі 2012 на суму 1205680 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет за 3 квартал 2012р. на суму 253193 грн. та завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у серпні 2012 року на суму 121543 грн., що призвело до заниження ПДВ до сплати в бюджет на 121543 грн. у серпні 2012 року.

Згідно п.2 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення, у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів, у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки, у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Суд зазначає, що доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Тобто, наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, та лише в цьому випадку можуть бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами, проте вказане документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність" та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), пов'язаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них, документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою згідно змісту контракту (договору) (такі як - акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій, фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо), реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, а) порядковий номер податкової накладної, б) дата виписування податкової накладної, в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг, г) податковий номер платника податку (продавця та покупця), г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку, д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг, е) опис (номенклатура) товарі в/послуг та їх кількість, обсяг, є) ціна постачання без урахування податку, ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, и) вид цивільно-правового договору, і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видасться платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Позивач не надав до суду первинні документи, що підтверджують реальність господарської діяльності, а саме не було надано жодних доказів, які б беззаперечно підтвердили факт поставки товарів між позивачем та контрагентом, а також докази придбання товару саме у контрагента - ТОВ «Приємна пропозиція».

Обов'язкове встановлення факту поставки, як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України з такої категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відтак, фактично позивач не надав суду документи, які надають можливість дійти до висновків про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та існуванню зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказів на підтвердження придбання позивачем відповідних товарів та їх переміщення (доставку) тощо.

Таким чином, суд вважає, що під час розгляду адміністративної справи суд знайшов підтвердження висновків відповідача щодо недійсності правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з частиною першою ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної справи.

На підставі зазначеного, суд оцінює первинну документацію позивача щодо здійснення господарських операцій з його контрагентом як таку, що не містить достовірної інформації та не несе в собі доказової сили.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником позивача, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представників відповідача, а позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, у задоволені позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02.09.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

постановив:

У задоволені адміністративного позову приватного підприємства «Дельта Груп» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013 року № 0001412250, № 0001422250- відмовити повністю.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 06.09.2013 року.

Суддя О.М. Тарасишина

У задоволені адміністративного позову приватного підприємства «Дельта Груп» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013 року № 0001412250, № 0001422250- відмовити повністю.

06 вересня 2013 року.