Рішення

від 31.03.2009 по справі 12/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "31" березня 2009 р.Справа №  12/25

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали  справи № 12/25

за позовом: приватного підприємства "Діана-Плюс", м. Кіровоград  

до відповідача: приватного підприємства "Альянс-Маркет", м. Кіровоград     

про визнання недійсним договору купівлі-продажу  

та зустрічним позовом:приватного підприємства "Альянс-Маркет"              

до відповідача: приватного підприємства "Діана-Плюс"

про  визнання договору дійсним

Представники сторін:

позивача по первісному та відповідача по зустрічному позову: Мухіна Н.В., довіреність  б/н від 04.03.2009р.;

відповідача по первісному та позивача по зустрічному позову : Чеботарь О.М., довіреність б/н від 16.02.2009р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва 24.03.2009 року до 17 год. 31.03.2009 року, в порядку, визначеному ст. 77 ГПК України.

Приватним підприємством „Діана-Плюс” подано позов до приватного підприємства „Альянс-Маркет” про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ПП „Діана-Плюс” та ПП „Альянс-Маркет” 25 червня 2005 року з мотивів невідповідності  форми договору купівлі-продажу вимогам Закону, оскільки вказаний договір не був нотаріально посвідчений.

Приватне підприємство „Альянс-Маркет” вимоги позивача по первісній позовній заяві не визнало. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що укладений  між сторонами 25.06.2005 року договір купівлі-продажу є дійсним з наступних підстав:

- майно, а саме адмінбудівля літ. „АА-1а”, що знаходиться за адресою: м.Кіровоград, вул.Валентини Терешкової, 166-б було передано Позивачем Відповідачу шляхом передачі ключів від будівлі згідно п. 8 договору;

- відповідачем було перераховано кошти в сумі 120 000,00 грн. позивачу за придбане майно, як і передбачалося умовами договору;

- саме позивач по первісному позову повинен був провести нотаріальне посвідчення договору (п.9 Договору).

Тобто позивач передав, а відповідач отримав та сплатив кошти за майно, відповідно сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося часткове виконання договору через небажання саме позивача посвідчувати договір нотаріально.

Просить відмовити в задоволенні первісного позову повністю.

10.03.2009 року  приватним підприємством "Альянс-Маркет" подано зустрічну позовну заяву до приватного підприємства "Діана-Плюс", яка містить вимогу наступного змісту:

- визнати договір від 25.06.2005 року купівлі-продажу будівлі, яка складається з адмінбудівлі літ. "АА-1а", яка розташована за адресою: м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 166-б, укладеного між приватним підприємством "Діана-Плюс" та приватним підприємством "Альянс-Маркет" дійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач по зустрічній позовній заяві приватне підприємство „Альянс-Маркет” посилається на ч.2 ст. 220 ЦК України, ст. 638 ЦК України та ч. 1 ст. 334 Цк України  та зазначає, що Відповідач передав, а Позивач отримав майно, а саме: адмінбудівлю літ. "АА-1а", яка розташована за адресою: м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 166-б, та сплатив кошти за вказане майно у розмірі, передбаченому  умовами Договору  від 25.06.2005 року. Крім того, позивач по зустрічній позовній заяві зазначає, що відповідно до п.9 Договору саме на Продавця, тобто ПП „Діана-Плюс” покладався обов'язок за власний рахунок провести нотаріальне посвідчення даного Договору протягом 3-х днів. Але від нотаріального посвідчення договору ПП „Діана-Плюс” постійно ухилялося, мотивуючи це відсутністю коштів та браком часу.

ПП „Діана-Плюс” у відзиві на зустрічну позовну заяву вимоги позивача по зустрічному позову заперечив та зазначив, що оспорюваний договір є недійсним у зв'язку з тим, що він не був посвідчений нотаріально.

З приводу причин невиконання ним п. 9 спірного договору щодо нотаріального посвідчення договору пояснив наступне: ПП „Діана-Плюс” не здійснювало нотаріальне посвідчення договору, так к вважає, що витрати, пов'язані з останнім повинні були здійснювати сторони порівну, з чим не погоджувалось ПП „Альянс-Маркет”.

Просить відмовити в задоволенні зустрічного позову .

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

                                         В С Т А Н О В И В :

Рішенням  третейського суду від 30.05.2005 року, який діяв на підставі третейської угоди від 11.05.2005 року, в складі судді Гончарової О.А., за  приватним підприємством „Діана-Плюс” визнано право власності на адмінбудівлю  літ. „АА-1а” по вул. Терешкової Валентини, 166-б в м. Кіровограді.  

07.06.2005 року вказане майно зареєстроване  Обласним комунальним підприємством Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” за приватним підприємством „Діана-Плюс”, реєстраційний номер 11009821, номер запису 340 в книзі № 3.

25 червня 2005 року між приватним підприємством „Діана-Плюс” та приватним підприємством „Альянс - Маркет” було укладено Договір купівлі-продажу.

Відповідно до умов договору  позивач продав, а відповідач купив будівлю, яка складається з адмінбудівлі літ. „АА-1а” за адресою: м.Кіровоград, вул.Валентини Терешкової, буд. 166-б.

З тексту договору вбачається, що продаж будівлі за домовленістю сторін  вчинено за 120 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20%, які продавець одержав повністю до підписання договору (п.2 договору).

Відповідно до п.1 договору, на умовах, викладених в цьому договорі продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність будівлю яка складається з адмінбудівлі літ. „АА-1а” за адресою: м.Кіровоград, вул.Валентини Терешкової, буд. 166-б.

У п.8 договору сторони домовились, що під передачею майна за цим договором слід вважати символічну передачу речі. Прийняття  покупцем від продавця ключів від будівлі свідчить про те, що передача речі відбулась. Сторони в договорі зазначили, що продавець передав покупцю ключі від будівлі до підписання цього договору.

Сторони також домовились посвідчити дану угоду нотаріально протягом трьох днів, витрати по нотаріальному оформленню несе продавець (п.9 договору).

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як убачається з матеріалів справи між Позивачем та Відповідачем укладено договір купівлі-продажу, загальні положення якого регламентовані главою 54 ЦК України.

Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимогами частини 1 статті 209 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачена форма окремих видів договорів купівлі-продажу. Згідно змісту вказаної статті договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

В ході розгляду спору встановлено, що  сторонами узгоджено  форму та термін проведення розрахунків, а також  порядок приймання-передачі об'єкту договору (пункт 2 ,8 договору). Спірний договір нотаріально не посвідчений.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що на виконання умов зазначеного договору ним було перераховано на рахунок відповідача суму в розмірі  120 000,00 грн., що складає повну  вартість  придбаного за договором  купівлі-продажу від 25.06.2005 року об'єкт нерухомого майна. На підтвердження вказаної обставини позивачем подано виписки з банківського рахунку за 22.06.2005р. та за 24.06.2005 року. Із рядка "призначення платежу" видно, що кошти сплачено ПП „Альянс-Маркет”  як попередня оплата  за адмінбудівлю  (а.с.18-21).

Відповідач за зустрічним позовом не заперечує факт отримання ним коштів в сумі 120 000,00 грн. за договором від 25.06.2005 року.

В ході розгляду спору встановлено, що  ПП „Діана-Плюс” безпідставно відмовлялось від нотаріального посвідчення договору, обґрунтовуючи свою відмову тим, що витрати пов'язані з останнім повинні були здійснювати сторони порівну. Вказане твердження позивача по первісному позову спростовується  текстом пункту 9 Договору, відповідно до якого  сторони домовились посвідчити угоду нотаріально протягом 3-х днів, витрати по нотаріальному оформленню несе продавець.  З тексту договору вбачається, що продавцем за договором від 25.06.2005 року є приватне підприємство „Діана-Плюс”.

Відповідно до вимог частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено домовленість між сторонами щодо істотних умов договору, а також підтверджено часткове виконання даного договору, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача по зустрічній позовній заяві приватного підприємства „Альянс-Маркет” про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 25.06.2005 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Відповідно до частини 3 статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Враховуючи вищевикладене господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача по первісній позовній заяві -  приватного підприємства „Діана-Плюс” про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.06.2005 року  з підстав, зазначених в первісній позовній заяві.  

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по первісному позову покладаються на позивача по первісному позову; по зустрічному -  на відповідача по зустрічному позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

                                             В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог позивачу по первісному позову - приватному підприємству "Діана-плюс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу  укладеного 25.06.2005 року  між приватним підприємством "Діана-Плюс" та приватним підприємством  "Альянс-Маркет"   відмовити повністю.

Позовні вимоги позивача по зустрічній позовній заяві   приватного підприємства "Альянс-Маркет" задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу від 25.06.2005 року будівлі, яка складається з адмінбудівлі літ."АА-1а", яка розташована за адресою: м.Кіровоград, вул.Валентини Терешкової,166-б, укладеного між ПП "Діана-Плюс" та ПП "Альянс-Маркет" дійсним.

Стягнути з приватного підприємства "Діана-Плюс", вул.В.Терешкової,166, м.Кіровоград, 25007, код 23695950, р/р № 260061195 в КФ ВАТ АПП "Укргазбанк", МФО 383073 на користь приватного підприємства "Альянс-Маркет", вул.В.Терешкової,166, м.Кіровоград, 25007, код 31562637, р/р № 260082894 в Кіровоградській ОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323538 державне мито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено лише вступну та резолютивну  частини  рішення,  воно набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. 

    Суддя                                            Макаренко Т.В.