Рішення

від 19.03.2009 по справі 11/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.09                                                                                           Справа№ 11/46

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СМП”, м.Нововолинськ Волинської області

До відповідача: Приватного підприємства „СВМ”, с.м.т. Добротвір Кам”яка-Бузького району Львівської області

Про стягнення 5165,09грн.

    У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

    Від позивача: Купира-предст. доручення № 474 від 12.03.2009року

    Від відповідача: не з'явився

    Стороні, яка бере участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема її право заявляти відвід.

    Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СМП” про стягнення із Приватного підприємства „СВМ” 5165,09грн. боргу.    

    Ухвалою господарського суду від 26.02.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.03.2008року.

    Позивач позовні вимоги підтримує частково.

    Відповідач в засідання суду не з'явився, причини неявки не повідомив.

    Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

    Від здійснення звукозапису судового процесу сторона відмовилась.

    В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

    20 липня 2007року сторони уклали договір поставки № Л362  відповідно до якого продавець (позивач по справі) зобов'язався передавати продукцію покупцю (відповідачу по справі), а останній, в свою чергу, зобов'язувався її приймати  та своєчасно оплачувати на умовах, визначених договором.  

    На виконання умов договору позивач за період з 01 липня 2008року по 31 січня 2009року поставляв відповідачу товар на загальну суму 44885,16грн, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

    Із поставленого товару відповідач здійснив часткове повернення на суму 723,70грн., що підтверджується накладними на повернення товару.

    Ще частину вартості товару відповідач оплатив, що підтверджено банківськими виписками на загальну суму 42902,30грн.

    Відповідно до п.4.4 договору поставки № Л362 від 20 липня 2007року, оплата здійснюється в повному обсязі в момент передачі товару покупцеві.

    Внаслідок недобросовісного виконання відповідачем умов договору щодо оплати, на момент подання позову за ним числиться заборгованість в сумі 1259,16грн.   

    Оскільки, станом на 01.07.2008року за відповідачем вже числилась заборгованість в розмірі 3905,93грн., позивач просить суд врахувати і дану суму.

     На адресу відповідача було направлено претензію № 2739 від 29.12.2008року із вимогою погашення 5162,17грн., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення, в наслідок чого позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 5165,09грн.

    В судовому засіданні позивачем подано заяву про зменшення суми позовних вимог № 513 від 18.03.2009року в зв'язку із проведенням відповідачем часткової проплати в сумі 1300грн.

Таким чином, сума позову складає 3865,09грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

    На підставі укладеного між сторонами договору поставки № Л362 від 20.07.2007року позивач в період з 01.07.2008року по 31.01.2009року здійснював постачання товару на загальну суму 44885,16грн.

    На суму 723,70грн. відповідачем товар повернено.

    42902,30грн. відповідач оплатив.

    Таким чином, залишок боргу складає 1259,16грн.

    Крім суми заборгованості о поставці позивач просить стягнути заборгованість залишок якої станом на 01.07.2009року становив 3905,93грн.

    Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач поставив відповідачу товар, а відповідач зобов'язався провести оплату у визначений строк.

    Факт поставки позивачем товару підтверджений видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

    Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

    Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

    Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

    Відповідно до п. 4.4 оплата товару здійснюється в повному обсязі в момент передачі товару.

    З огляду на те, що відповідач за отриманий товар не розрахувався вчасно, а термін оплати сплив позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

    В судовому засіданні позивач подав докази часткового погашення заборгованої суми в розмірі 1300,00грн.

    Таким чином, стягненню підлягає 3865,09грн.

    Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з вини відповідача.

    Керуючись ст. 49 п.1.1 ст. 80, ст.-ст.  82-84, 116 ГПК України, суд,-

      в и р і ш и в:

            Позов задоволити частково.

    Стягнути з Приватного підприємства „СВМ”, вул. Будівельна, 3 с.м.т.Добротвір Кам”янка-Бузький район Львівської області(код ЄДРПОУ 20796610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СМП”,  вул. Луцька, 3, м.Нововолинськ Волинської області 3865,09грн. основного боргу, 102,00грн. держмита та 71,98грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    В рештій частині позову провадження у справі припинити.

    Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Сало І.А.