СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2013 року Справа № 5002-17/650-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євдокімова І.В.,
суддів Проценко О.І.,
Латиніна О.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління";
представник відповідача, не з'явився, Приморська селищна рада;
відповідач, не з'явився, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;
представник третьої особи, Спіліоті Ігор Ігорович, довіреність № 28-43/312 від 30.05.11, Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
представник третьої особи, Новожилов Олег Юрійович, довіреність № 700 від 20.02.13, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим;
представник третьої особи, не з'явився, Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море";
представник третьої особи, Єрємізіна Людмила Костянтинівна, довіреність № 3315/03 від 03.09.13, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з будівництва та архітектури;
прокурор, Алісов Олег Володимирович, посвідчення № 005827 від 25.09.12, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастполя.
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 01.07.2013 у справі № 5002-17/650-2012
за позовом Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30,Ялта,98600)
до Приморської селищної ради (вул. Гагаріна, 15,Приморський, м. Феодосія,98177)
3-тя особа Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. К. Маркса, 18,Сімферополь,95000)
про визнання незаконним та скасування рішення, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
за участю прокурора
ВСТАНОВИВ:
Позивач згідно з позовом просив визнати незаконним та скасувати рішення 10-ї сесії 5-го скликання Приморської селищної ради від 30 листопада 2006 року № 261 «Про передачу СПД ОСОБА_2 земельної ділянки для обслуговування кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» в оренду строком на 10 років, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/д, укладеного між Приморською селищною радою та СПД ОСОБА_2 строком на 10 років з 30.11.2006 по 30.11.2006 під реконструкцію з розширенням торгової точки № 4 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2013 року у справі № 5002-17/650-2012 позов задоволено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що не має накладення земельної ділянки на берегоукріплюючі споруди.
Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає берегоукріплюючі споруди знаходяться на землях Приморської селищної ради, та вважає, що позивач не має прав на спірні берегоукріплюючі споруди.
В судове засідання, яке було призначене на 04.09.2013 позивач, відповідачі, третя особа Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, які не з'явилися.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.
Рішенням 10-ї сесії 5-го скликання Приморської селищної ради від 30.11.2006 № 261 «Про передачу СПД ОСОБА_2 земельної ділянки для обслуговування кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» в оренду строком на 10 років», затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, згідно УКЦИЗ - 1.11.6 - іншої комерційної діяльності (під реконструкцію з розширенням торгової точки № 4 (кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»), та передано в оренду строком на 10 років до 30.11.2016 земельну ділянку (кадастровий номер 0111646000:01:002:0773), розташовану в АДРЕСА_3, площею 0,0307 га.
На підставі рішення Приморскьої селищної ради від 30.11.2006 між Приморською селищною радою і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладеного договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0307 га, розташованої у м. Феодосії, смт. Приморський, набережна, строком на 10 років з 30.11.2006 по 30.11.2016 під реконструкцію з розширенням торгової точки № 4 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Відповідно до пункту 15 договору оренди земельну ділянку передано в оренду під реконструкцію з розширенням торгової точки № 4 (кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»).
Згідно з пунктом 16 договору цільовим призначенням земельної ділянки є УКЦИЗ - 1.11.6 - інша комерційна діяльність.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.
Відповідно до статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.
Згідно з діючими будівельними нормами та правилами - БНіП 2.06.01-86 «Гідротехнічні споруди. Основні положення проектування», БНіП 2.01.15-90 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування», та Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-3-97 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення», ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення», Інструкції щодо заповнення форми звітності №1-изт (річна) «Звіт про інженерний захист територій населених пунктів", затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, берегоукріплювальні споруди, у тому числі штучно створені хвильогасящі пляжі, є основними гідротехнічними спорудами.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначено, що гідротехнічні споруди є спорудами загальнодержавного значення, які не підлягають приватизації та відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди у спірному випадку.
Натомість, вже знаходження торгової точки на гідротехнічній споруді є фактичним користуванням нею.
Крім того, відповідно до висновку комплексної судової будівельно-технічної експертизи від 13.03.2013 спірна земельна ділянка площею 0,0307 га, розташована у АДРЕСА_3, кадастровий номер 01:116:460:00:01:002:0773, займає берегоукріплюючу споруду повністю.
Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради від 26 жовтня 2011 року № 431 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна».
Стосовно визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/д, укладеного між Приморською селищною радою та СПД ОСОБА_2 строком на 10 років з 30.11.2006 по 30.11.2006 під реконструкцію з розширенням торгової точки № 4 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», слід зазначити, що оскільки спірний договір укладений в порушення ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», він був правомірно визнаний недійсним відповідно приписів статтей 203 та 215 Цивільного кодексу України.
Стосовно доводів заявника апеляційної скарги щодо того, що накладення земельної ділянки на берегоукріплюючі споруди не існує, слід зазначити, що в матеріалах справи наяваний висновок № 118-10/04 комплексної судової будівельно-технічної експертизи від 13.05.2013, згідно з яким спірна земельна ділянка, площею 0,0307 га, розташована у АДРЕСА_3, кадастровий номер 01:116:460:00:01:002:0773, повністю займає берегоукріплюючу споруду.
Доводи заявника про те, що спірний договір на цей час розірваний, не має правового значення, оскільки згідно з частиною першою статті 236 Цивільного кодексу України визнаний недійсним правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Стосовно доводів про те, що позивач не має прав на берегоукріплюючу споруду,слід зазначити наступне.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Також, відповідно до частини третьої статті 137 Господарського кодексу України, право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Згідно з частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Так, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що передача Феодосійським виробничим об'єднанням «Море» позивачу майна є правочином, який є правомірним відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Тому право позивача також підтверджується постановою Ради Міністрів Української РСР від 09 травня 1963 року № 569 «Про способи боротьби із зсувами на ПБК», розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 20 травня 1965 року № 937-р, п. 6 постанови Ради Міністрів Української РСР від 26.06.1986 № 238 «Про підвищення ефективності робіт по захисту берегів Чорного і Азовського морів від руйнувань». Додатком № 1 до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 29.06.1992 № 110-1 «Про розмежування майна державної власності та власності адміністративно-територіальних одиниць», прийнятої у відповідності до постанови Верховної Ради Української РСР «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» № 885-ХІІ від 26.03.1991.
Стосовно посилання заявника на те, що берегоукріплюючі споруди знаходяться на земельній ділянці Приморської селищної ради слід зазначити, що заборона оренди берегоукріплюючих споруд не ставиться в залежність від земельних відносин.
Також у статті 58 Земельного кодексу України передбачено, що гідротехнічні споруди належать до земель водного фонду та не передбачено оренди у даному випадку. (стаття 59 Земельного кодексу України)
З огляду на викладене, при апеляційному перегляді справи доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження, а тому не має підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2013 у справі № 5002-17/650-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2013 у справі № 5002-17/650-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Євдокімов
Судді О.І. Проценко
О.А.Латинін
Розсилка:
1. Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30,Ялта,98600)
2. Приморська селищна рада (вул. Гагаріна, 15,Приморський, м. Феодосія,98177)
3. Рада міністрів АР Крим (вул. К. Маркса, 18,Сімферополь,95000)
4. Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1)
5. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (98177, АДРЕСА_1)
6. Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (98100, АДРЕСА_2)
7. Республіканський комітет АР Крим з будівництва та архітектури (вул. Леніна, 17, м. Сімферополь, 95001)
8. Верховна Рада АР Крим (вул. К. Маркса, 18, м. Сімферополь, 95000)
9. Прокуратура АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21)
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2013 |
Оприлюднено | 09.09.2013 |
Номер документу | 33331149 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Євдокімов Ігор Вячеславович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Євдокімов Ігор Вячеславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні