Ухвала

від 27.08.2013 по справі 801/2100/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2100/13-а

27.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача- Підприємства об'єднання громади (релігійної організації, профспілки) "Динамо-Крим"- Зазулинська Анна Павлівна, довіреність № 01 від 02.01.13,

представник відповідача- Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- не з'явився,

розглянувши матеріали справи № 801/2100/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 11.04.13

за позовом Підприємства об'єднання громади (релігійної організації, профспілки) "Динамо-Крим" (вул. Декабристів, 21, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.13 адміністративний позов Підприємства об'єднання громади (релігійної організації, профспілки) "Динамо-Крим" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 12.12.2012 №0008131501 та №0013571502. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Підприємства об'єднання громади (релігійної організації, профспілки) «Динамо-Крим» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 114,71 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.13 та прийняти нове рішення по справі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС у період з 15.11.2012 по 22.11.2012 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства об'єднання громадян «Динамо-Крим» (ЄДРПОУ 31367909) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з фірмою «Капітель-Плюс» (ЄДРПОУ 31095815) за період червень 2010 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6538,00 грн., п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на суму 5230,00 грн.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 9482/15-2/31367909 від 29.11.2012 (а.с.15-23).

На підставі даних акту перевірки, податковим органом 12.12.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с.12,14): №0013571502, №000813501.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі по тексту - Закон № 334) під валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства засновані на тому, що позивач не мав права оподатковувати господарські операції по взаємовідносинам з фірмою «Капітель Плюс», внаслідок відсутності факту реального здійснення даних правочинів та настання за їх наслідками реальних юридичних наслідків.

Відповідно до п.1.1 Статуту Підприємство об'єднання громади (релігійної організації, профспілки) «Динамо-Крим» є правонаступником Підприємства «Динамо-Крим», створеного Кримською республіканською організацією Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України (а.с.82-87).

Згідно з наказом Кримської республіканської організації Фізкультурно-спортивного об'єднання «Динамо» України №23 від 21.05.2001 (а.с.78) наказано в строк до 01.06.2001 директору підприємства «Динамо-Крим» створити комісію з приймання-передачі основних засобів КРО ФСО «Динамо» України, а також в строк до 10.06.2001 головному бухгалтеру оформити комісійний акт приймання-передачі основних засобів КРО ФСО «Динамо» України у тимчасове користування та оперативне управління підприємства «Динамо-Крим».

З метою поточного ремонту приміщень першого поверху будівлі «Динамо-Крим» у м. Сімферополі по вул. Декабристів,21 позивачем (замовник) 19.04.2010 укладено договір підряду № 200 (а.с.26) з фірмою «Капітель-Плюс» (підрядник).

Виконання підрядником робіт за договором № 200 від 19.04.2010 підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 року (а.с.41-43).

Вартість виконаних фірмою «Капітель Плюс» будівельних робіт у червні 2010 року становить 81377,03 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Договірною ціною, Підсумковою відомістю ресурсів, локальним кошторисом, відомістю ресурсів до локального кошторису, а також довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (а.с.27-38,40).

На вартість виконаних будівельних робіт фірмою «Капітель Плюс» виписані рахунки (а.с.39) від 22.10.2010 на авансовий внесок в сумі 50000,00 грн. (з них ПДВ - 8333,33 грн.) та від 02.06.2010 за поточний ремонт приміщення на суму 31377,03 грн. (з них ПДВ - 5229,51 грн.).

Оплату за виконані підрядні роботи фірмою «Капітель Плюс» позивачем проведено у повному обсязі згідно з платіжними дорученнями № 168 від 26.04.2010, № 232 від 07.06.2010 (а.с.44).

За наслідками проведеної господарської операції фірмою «Капітель Плюс» на адресу позивача виписані податкові накладні № 556 від 26.04.2010 та №836 від 07.06.2010 (а.с.45-46).

Тобто, позивачем фактично було отримано послуги від контрагента фірми «Капітель Плюс» для цілей господарської діяльності та проведено оплату їх вартості у повному обсязі.

Враховуючи, що первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні», а тому є належною підставою для бухгалтерського та податкового обліку, а також підставою для формування витрат та податкового кредиту.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що висновки перевірки щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом фірмою «Капітель Плюс» є помилковими.

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентом, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 12.12.2012 №0008131501 та №0013571502 є протиправними, а тому правомірно скасовані судом першої інстанції.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.13 у справі № 801/2100/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.13 у справі № 801/2100/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко