Рішення

від 11.03.2009 по справі 28/32-09-711

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/32-09-711

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2009 р.Справа  № 28/32-09-711

За позовом   Мале приватне підприємство "ТРАНСМАШ";  

до відповідача   Закрите акціонерне товариство "Іллічівський олійножировий комбінат"  

про тлумачення правочину  

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Патля В.С. - за дорученням;  

Від відповідача: Хаматулін Ю.С. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: позивач, Мале приватне підприємство «ТРАНСМАШ»звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про тлумачення правочину укладеного між Закритим акціонерним товариством «Іллічівський олійножировий комбінат»та Малим приватним підприємством «ТРАНСМАШ»від 23 березня 2005 року за №1-3/05.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив, згідно якого погоджується з позовною заявою та вважає за необхідне отримання тлумачення правочину щодо необхідності ліцензії по вказаним в договорі роботам.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розподіл витрат по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу, згідно якої просить суд судові витрати покласти на позивача.  

Дослідивши матеріали справи, пояснення представників сторін  господарський суд встановив наступне.

23 березня 2005 року між Малим приватним підприємством «ТРАНСМАШ»/підприємство/ та Закритим акціонерним товариством «Іллічівський олійножировий комбінат»/замовник/ укладено договір за №1-3/05.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору позивач /підприємство/ надає відповідачу /замовнику/ послуги з маневрування робіт та розташування вагонів на території замовника тепловозом позивача /підприємства/ та його тепловозною бригадою.

Розділом 2 вказаного договору передбачені обов'язки сторін, згідно яких позивач проводить маневрові роботи та розміщення вагонів на території замовника тепловозом та тепловозної бригади, за власний рахунок забезпечує тепловоз маслом та водою, укомплектовує тепловоз бригадою відповідної кваліфікації та належно оформленими документами, призначає відповідального за утримання тепловозу в технічно справному стані, проводить за власний рахунок поточний та капітальний ремонт тепловоза, знаходиться в підпорядкуванні диспетчера замовника. Замовник в свою чергу: забезпечує підприємство об'ємом роботи та своєчасно проводить оплату виконаних робіт, забезпечує заправлення тепловоза дизельним пальним за власний рахунок, забезпечує цілодобовий доступ на територію замовника робітниками тепловозної бригади підприємства, а також представників підприємства для проведення ремонтних робіт та нагляду за роботою тепловоза, надання підприємству інструкції про порядок виробництва маневрових робіт на своїй території, яка передбачає безпеку руху тепловоза та безпеку робітників.

Згідно розділу 3 договору, вартість та порядок розрахунків передбачає, що оплата за договором проводиться щомісячно до 5 числа поточного місяця та загальна вартість робіт складає 30 000 гривень за одним місяць без НДС.

Пунктами 4.1 –4.4  договору передбачена відповідальність сторін за неналежне виконання договірних зобов'язань, а також застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт. У розділі 5 договору встановлено строк дії договору.   

На адресу позивача надійшов лист за №2-15/05 від 15.05.2007 року, зі змісту якого вбачається, що для виконання робіт необхідна ліцензія.

У позовній заяві зазначено, що виконання маневрових робіт не потребує наявності ліцензії відповідно норм діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладені позиції сторін, а також з урахуванням наданих сторонами доказів, суд доходить до наступних висновків.

23 березня 2005 року між сторонами укладено договір за №1-3/05. Пунктом до п.1.1 передбачено, що позивач /підприємство/ надає відповідачу /замовнику/ послуги з маневрування робіт та розташування вагонів на території замовника тепловозом позивача /підприємства/ та його тепловозною бригадою. Розділом 2 вказаного договору передбачені обов'язки сторін, згідно яких позивач проводить маневрові роботи та розміщення вагонів на території замовника тепловозом та тепловозної бригади, за власний рахунок забезпечує тепловоз маслом та водою, укомплектовує тепловоз бригадою відповідної кваліфікації та належно оформленими документами, призначає відповідального за утримання тепловозу в технічно справному стані, проводить за власний рахунок поточний та капітальний ремонт тепловоза, знаходиться в підпорядкуванні диспетчера замовника. Замовник в свою чергу: забезпечує підприємство об'ємом роботи та своєчасно проводить оплату виконаних робіт, забезпечує заправлення тепловоза дизельним пальним за власний рахунок, забезпечує цілодобовий доступ на територію замовника робітниками тепловозної бригади підприємства, а також представників підприємства для проведення ремонтних робіт та нагляду за роботою тепловоза, надання підприємству інструкції про порядок виробництва маневрових робіт на своїй території, яка передбачає безпеку руху тепловоза та безпеку робітників.

          У статті 637 ЦК України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Частиною 3 статті передбачено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (ч.4 ст. 213 ЦК України).

Приймаючи до уваги, що у відповідності до законодавства суд в змозі розглядати заяви про тлумачення правочину, а сторонами у договорі є саме юридичні особи, на думку суду, заява позивача підлягає розгляду у господарських судах.   

Щодо тлумачення правочину, пов'язаного з наявністю відповідної ліцензії на проведення маневрових робіт, впорядкування та розміщення вагонів на території замовника, суд доходить до наступних висновків.

          Відповідно ч.35 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягає господарська діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом. Повертаючись до умов договору: послуги з маневрування робіт та розташування вагонів на території замовника тепловозом, тому суд вважає помилковим вимоги відповідача щодо наявності ліцензії на вказаний вид діяльності, оскільки умовами договору передбачено лише маневрові роботи та розміщення вагонів на території Закритого акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат».

Частиною 5 ст.2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»передбачено, що види господарської діяльності, крім випадків, передбачених частиною другої цієї статті, які не включені до переліку видів господарської діяльності, встановленого ст..9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», не підлягають ліцензуванню.

У відповідності до ст. 8 Цивільного Кодексу України,  якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

З урахуванням зазначеного суд доходить до висновку, що правовідносини, відображені у договорі, які виникли між сторонами не потребують наявності ліцензії на виконання робіт передбачених умовами договору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд  -

ВИРІШІВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Правочин за №1-3/05 від 23 березня 2005 року укладений між Малим приватним підприємством «ТРАНСМАШ»та Закритим акціонерним товариством «Іллічівський олійножировий комбінат»слід тлумачити, що послуги по маневрова ним роботам та розстановці вагонів на території Закритого акціонерного товариства «Іллічівський олійножировий комбінат»тепловозом Малого приватного підприємства   «ТРАНСМАШ»та його тепловозною бригадою не підлягають ліцензуванню.

3. Сплату державного мита та витрат на ІТЗ покласти на позивача, згідно заяви останнього.

Рішення набирає чинності у встановлений статтею 85 ГПК України строк.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.