Рішення

від 24.03.2009 по справі 5020-2/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" березня 2009 р. справа № 5020-2/178

За позовом:          Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

          (01030, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18)

до:          Військової частини А 1656

          (99028 м.Севастополь, вул.Н.Островської, буд.8)

про          стягнення 820,98 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивач - Доденкова Л.Ю., довіреність № 1546 від 30.07.2008, ВАТ "Укртелеком";

відповідач - Дудар В.М., довіреність № 7 від 09.01.2009, військова частина А-1656;

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”  звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до військової частини А 1656 про стягнення 820,98 грн., з яких: основна сума заборгованості –805,98 грн., пеня – 12,82 грн. та 3% річних –2,18 грн.        

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати за надані послуги електрозв'язку відповідно до умов договору №267 від 05.02.2001 та норм Цивільного кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого не має повноважень визнати позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.02.2001 між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” (Підприємство зв'язку) та товариством з обмеженою відповідальністю „Інкермеблі” (Споживач) укладений договір №267 про надання послуг електрозв'язку (далі-Договір) (а.с. 9-13).

Відповідно до пункту 7.1 Договору цей договір набрав чинності з дня його підписання (05.02.2001), діє п'ять років та є продовженим на той же термін у порядку пункту 7.2 Договору.

Згідно розділу 1 цього Договору Підприємство зв'язку зобов'язується надавати послуги електрозв'язку, перераховані у додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані у додатку 2.

У свою чергу споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (пункти 3.2.8 та 4.3 Договору).

Відповідно до розділу 4 “Оплата та порядок розрахунків” послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати – кредитна, з поданням рахунків.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць повинні здійснюватися споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Зобов'язання з надання послуг зв'язку позивач виконував у повному обсязі, рахунки по оплаті за послуги виставлялись позивачем своєчасно, але оплата за надані послуги у період з серпня по грудень 2008 року відповідачем не здійснена, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 805,98 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими ,що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Докази погашення відповідачем суми вищевказаної заборгованості на день прийняття рішення відсутні.

За таких обставин, суд визнає суму основної заборгованості за наданні за Договором послуги електрозв'язку у розмірі 805,98грн. обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 2,18 грн. та збитки від інфляції у сумі 12,82 грн. за відповідні періоди прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Перевіривши розрахунки індексу інфляції та 3 % річних, суд вважає, що ці розрахунки здійснені з  урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, статтями 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Військової частини А 1656 (99028 м.Севастополь, вул.Н.Островської, буд.8, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі  Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01190103, р/р 2600613647 в КРД  “Райффайзен банк Аваль”, МФО 324021) основну заборгованість у розмірі 805,98 грн. (вісімсот п'ять грн. 98 коп.), 3 % річних у розмірі 2,18 грн. (дві грн. 18 коп.), збитки від інфляції у розмірі 12,82 грн. (дванадцять грн. 82 коп.); витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                                                   Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 26.03.2009

Розсилка:

1.          ВАТ “Укртелеком”

(01030, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18)

2.          СФ ВАТ “Укртелеком”

(99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15)

3.          Військова частина А 1656

(99028 м.Севастополь, вул.Н.Островської, буд.8)

4.          Справа

5.          Наряд