Рішення

від 02.04.2009 по справі 14/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/50

02.04.09  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,просп. Миру,20, тел. 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

02 квітня 2009р.                                                                                                                      справа №14/50

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Вена”,

пр.Перемоги,67/2-3, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства  „Монтажник 538”,

          вул.Індустріальна,11, м. Чернігів, 14001

Про  стягнення  2157грн. 99коп.  

                                                                                                                         Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача:  Судак Д.Г. представник довіреність №11/ЮР/09 від 01.01.09р.

Від відповідача: Бобок М.М. голова правління

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2102,41грн. боргу з урахуванням індексу інфляції за поставлений товар згідно накладних №02015500 від 05.10.07р., №02015513 від 05.10.07р., №02015842 від 10.10.07р., №02015997 від 11.10.07р., №02016133 від 15.10.07р., №02017044 від 29.10.07р., 55,58грн. три проценти річних за період з 31.01.08р. по 24.02.09р.

Представником позивача подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого Відкрите акціонерне товариство „Монтажник-538” (ідентифікаційний код 01351523) зареєстровано за адресою м. Чернігів, вул.Індустріальна,11.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення від 01.04.09р., в якому зазначив про перерахування відповідачем 04.10.07р. коштів у розмірі 1981,61грн. на рахунок позивача, та про зарахування цієї суми в порядку черговості відвантаженого товару, внаслідок чого 43,14грн. було зараховано в рахунок часткового погашення видаткової накладної №02015500 від 05.10.07р.

Відповідач відзив на позов не надав. Представник відповідача в судовому засіданні надав двосторонній акт звірки розрахунків від 11.03.09р. та підтвердив наявність боргу перед позивачем за отриманий товар.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Статтею 655 ЦК України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Позивач здійснив відпуск товару відповідачеві на підставі видаткових накладних №02015500 від 05.10.07р. на суму 1114,10грн., №02015513 від 05.10.07р. на суму 24,82грн., №02015842 від 10.10.07р. на суму 288,76грн., №02015997 від 11.10.07р. на суму 220,86грн., №02016133 від 15.10.07р. на суму 111,93грн., №02017044 від 29.10.07р. на суму 16,45грн., а всього на загальну суму 1776,92грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується вказаними накладними та довіреністю ЯНС№192753 від 01.10.07р.

Єдиний письмовий договір на поставку товару між сторонами не укладався.

Угода купівлі –продажу, відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем.

Строк оплати отриманого відповідачем товару сторонами не визначено.

Позивач посилаючись на перерахування відповідачем на рахунок позивача 1981,61грн., які частково були зараховані в оплату в порядку черговості відвантаженого товару, зазначив про зарахування решти суми 43,14грн. в оплату за отриманий товар по видатковій накладній №02015500. Відповідач не спростував твердження позивача та не подав доказів у відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України стосовно повної оплати товару отриманого від відповідача. Представником відповідача в судовому засіданні подано оригінал акту звірки взаєморозрахунків від 11.03.09р., в якому підтвердив наявність заборгованості відповідача у сумі 1733,78грн.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пред'явлення позивачем претензії №159 від 26.12.07р. щодо оплати відповідачем отриманого товару, суд розцінює як пред'явлення вимоги на оплату відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, яка повинна бути виконана відповідачем у семиденний строк. Відповідач отримав претензію 23.01.09р. згідно поштового повідомлення №219118.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у встановлений термін –30.01.08р. оплату не провів і на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 1733,78грн., що підтверджується матеріалами справи, двостороннім актом звірки розрахунків від 11.03.09р., який підписаний сторонами, та не спростовується відповідачем.

У відповідності зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 2102,41грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 55,58грн. три проценти річних за період з 31.01.08р. по 24.02.09р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок, враховуючи, що відповідачем не подано суду доказів відсутності вини у несвоєчасній оплаті отриманого товару, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу з врахуванням інфляції підлягають задоволенню в сумі 2102,41грн. за період з 31.01.08р. по 24.02.09р. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 55,45грн., в решті стягнення відмовити у зв'язку з необґрунтованістю проведеного нарахування.

Оскільки відповідач в порушення ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості з врахуванням інфляції в сумі 2102,41грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 55,45грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасною оплатою отриманого товару та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого державного мита у сумі 102грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.525, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Монтажник 538” (вул.Індустріальна,11, м. Чернігів, р/р 260002031265700 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код 01351523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” (пр.Перемоги,67, кв.2-3, м. Чернігів, р/р 26004301000251 в ЧФ АКБ „Форум”, МФО 343002, код 14245188) 2102грн.41коп. боргу з врахуванням інфляції, 55грн.45коп. три проценти річних, 102грн.00коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                                     Н.Ю.Книш