Рішення

від 31.03.2009 по справі 2/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/75

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.03.09 р.                                                                                                       Справа № 2/75                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго”                            м. Краматорськ

до відповідача: приватного малого підприємства “Алдіяр” м. Краматорськ  

про стягнення  заборгованості в розмірі 1585,57 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:       Літвіненко В.І. - за довір.

від відповідача:   не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерого”                м. Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Приватного малого підприємства “Алдіяр” м. Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 1585,57грн. з яких 800грн. – сума основного боргу, 52,77грн. – індекс інфляції, 727,08грн. – пеня, 5,72грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем умов договору № 328 від 01.01.2007р., рахунки.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення віл 20.03.2009р. № 02-62/8591 та від 23.03.2009р. № 02-628459.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, що розташоване за адресою м. Краматорськ, вул. Горького, 18, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 05.08.1998р. № 1976 та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

01.01.2007р. та 01.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” (Теплопостачальна організація) та Приватним малим підприємством “Алдіяр” (Споживач) були укладені договори купівлі-продажу теплової енергії  № 328, яка за своїм змістом є тотожні.  

За цими договорами Теплопостачальна організація зобов'язується продавати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 3.2.1. договорів визначено, що Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови належного оформлення актів-рахунків та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни які передбачені договором.

Відповідно до розділів 5 “Облік теплової енергії” договорів облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом. Споживач, що має прилади обліку, раз на місць подає до Теплопостачальної організації письмовий звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до цього договору, який може бути проконтрольований Теплопостачальною організацією. При відсутності приладів обліку або виходу його з ладу – кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Теплопостачальною організацією розрахунковим методом з урахуванням фактичного часу споживання теплової енергії, фактичної температури зовнішнього повітря, а також температури мережної води в подавальному трубопроводі.

Розділом 6 “Порядок розрахунків” договорів встановлено, що розрахунки за теплову енергію та мережну воду, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановленого тарифу. Не грошова форма розрахунків потребує додаткового письмово узгодження. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата виконується на підставі актів-рахунків (рахунків), які направляються належним чином Споживачеві Теплопостачальною організацією, в трьохденний календарний термін з моменту отримання акту-рахунку. Акти-рахунки є підтвердженням кількості відпущеної теплової енергії, та мають бути оформлені споживачем на протязі 3-х календарних днів з дня отримання їх від Теплопостачальної організації.

Пунктом 7.2.5. договору від 01.01.2007р. та п. 8.2.4. договору від 01.11.2008р. визначено що споживач несе відповідальність за ухилення від виконання зобов'язання по актам-рахункам за теплову енергію, а також за їх оформлення відповідно до п. 6.3. договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуденкових територій”, № 686-ХIY від 20.05.1999року.   

Позивач за надані послуги з теплопостачання були виставлені рахунки від 30.11.2008р. на суму 612,16грн., від 31.12.2008р. на суму 655,91грн., від 31.10.2008р. на суму 57,97грн., від 31.01.2009р. на суму 655,91грн., а всього на загальну суму 1981,95грн. Факт отримання вказаних рахунків підтверджується відміткою про отримання на рахунках.

Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги не розрахувався в сумі 1181,95грн., у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 800,00грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2009р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін.

За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача стосовно стягнення суми боргу в розмірі 800,00грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідачем доказів погашення заборгованості в розмірі 800,00 грн. суду не надано, заявлені вимоги не спростував, на підставі зазначеного вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості обґрунтовані доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 727,08грн. за період з 09.11.2008р. по 23.02.2009р. на підставі п. 7.2.5. договору від 01.01.2007р. та п. 8.2.4. договору від 01.11.2008р..  

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами договорів сторони домовилися що в разі не оплати рахунку в строк визначений договором Споживачу – суб'єкту підприємницької діяльності нараховується пеня в відповідності з Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” № 686-ХІV від 20.05.1999р. в розмірі 1% за кожен день прострочки.

Крім того необхідно зазначити що ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

З огляду на вказане перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 727,08грн. за період з 09.11.2008р. по 23.02.2009р. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 5,72 грн. за період з 09.11.2008р. по 23.02.2009р. та індекс інфляції в розмірі 52,77 грн. за період з жовтня 2008р. по лютий 2009р.  

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції, суд знаходить їх арифметично вірними, таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 52,77грн., 3% річних за прострочку виконання грошових зобов'язань в сумі 5,72грн. підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

           Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго”                        м. Краматорськ до Приватного малого підприємства “Алдіяр” м. Краматорськ  про стягнення заборгованості в розмірі 1585,57грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного малого підприємства “Алдіяр” (84301, м. Краматорськ, вул. Дворова, 57/158, р/р 26005274177001 в Краматорській філії “Укрсоцбанк”, МФО 334486, ЄДРПОУ 21980356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” (84320, м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 113, р/р 26009060110331 в Краматорській філії КБ “ПриватБанк”, МФО 335548, ЄДРПОУ 34657789) суму боргу в розмірі 800грн., пеню в розмірі 727,08 грн., індекс інфляції в розмірі 52,77грн., 3% річних в розмірі 5,72грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя