Рішення

від 22.08.2013 по справі 905/4689/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.2013 Справа № 905/4689/13

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Техмаш», м. Донецьк,

до відповідача: Приватного підприємства «Кристина», м.Донецьк,

про: стягнення 17600грн.00коп.

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

від позивача: Бієнко Ю.Ю.- директор; Єлісоветська К.І. .- за довіреністю;

від відповідача: Зубенко В.В. - директор, Кузьмін Є.О.- за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Техмаш», м. Донецьк (далі - позивач) до Приватного підприємства «Кристина», м.Донецьк (далі - відповідач) про стягнення 17600грн.00коп. в якості відшкодування збитків за невиконане зобов'язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі виставленого відповідачем рахунку № 109 від 23.06.2010р. перерахував Приватному підприємству «Кристина» суму в розмірі 17600грн.00коп., але поставка товару на суму 17600грн.00коп. так і не була здійснена, як і не повернуті вказані грошові кошти.

10.07.2013р. позивач скористався наданим ч. 4 ст. 22 ГПК України правом та до початку розгляду справи по суті звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову, а саме просить суд стягнути з відповідача на користь позивача отриману попередню оплату у сумі 17600грн. У якості нормативного обґрунтування позивач посилається на ст. 693 Цивільного кодексу України.

Суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову та у подальшому розглядає справу з її урахуванням.

06.08.2013р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що вимоги ст. 693 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, сторонами не було встановлено конкретні строки коли позивач мав забрати товар та порядок поставки, наголошує на тому, що позивачу шляхом надіслання листа № 22 від 15.02.2011р. було запропоновано забрати спірний товар у будь-який час, але позивач не скористався своїм правом.

22.08.2013р. позивач надав письмову позицію на відзив відповідача, посилається на те, що відповідач не здійснив ніяких дій щодо постачання товару, зокрема ніякі повідомлення щодо готовності товару до постачання позивачу не надходили, через що позивач вимушений був здійснювати листування з відповідачем.

У судовому засіданні 22.08.2013р. відповідач усно заявив клопотання, яким просить суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, пов'язані з правовою допомогою, наданою адвокатом Кузьмін Є.О. у розмірі 1760грн. відповідно до договору про надання правової допомоги № 09/07-13 від 09.07.2013р. Вказане клопотання відображено у протоколі судового засідання від 22.08.2013р.

У судовому засіданні 22.08.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, відповідач категорично заперечив проти повернення грошових коштів позивачу з посиланням на те, що спірний товар є у наявності для отримання позивачем. Сторони підтримали позицію зі спору, викладену письмово, повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в межах передбачених ст. 69 ГПК України строків.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач у позові, на підставі досягнутої усної домовленості Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Техмаш» відповідно до виставленого Приватним підприємством «Кристина» рахунку №109 від 23.06.2010р. перерахувало відповідачу у якості попередньої оплати товару - автомобільної холодної установки "Termolife TL-300" грошові кошти у розмірі 17600грн.00коп., в свою чергу відповідач не здійснив поставку спірного товару.

Крім того позивач у позові зазначає про те, що оскільки товар не був поставлений у розумні строки та у зв'язку зі зміною кон'юктури ринку, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Техмаш» втратило інтерес у виконанні Приватним підприємством «Кристина» своїх зобов'язань з поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виставив позивачу рахунок №109 від 23.06.2010р. про сплату автомобільної холодильної установки "Termolife TL-300" 12В. Комплект. на суму в розмірі 17600грн.00коп. Рахунок містить підпис та печатку відповідача.

В свою чергу як свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка за 24.06.2010р., позивач здійснив попередню оплату за товар згідно виставленого рахунку у розмірі 17600грн.00коп.

В матеріалах справи наявні адресовані відповідачу листи вих. № 4 від 10.02.2011р., №22 від 03.12.2010р., №26 від 23.12.2010р., якими позивач просив відповідача повернути перераховані 24.06.2010р. грошові кошти у сумі 17600грн.00коп.

В матеріалах справи наявний також лист відповідача вих. № 22 від 15.02.2011р., отриманий позивачем 18.02.2011р., відповідно до якого Приватне підприємство «Кристина» доводить до відома позивача, що автомобільну холодильну установку можна отримати за наявності довіреності та документу, що посвідчує особу, у зручний для товариства час за адресою: м. Донецьк, вул. Туполева, 17.

Позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання по поставці товару на суму передплати - 17600грн.00коп., що і є причиною спору.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приймаючи до уваги виставлений відповідачем рахунок №109 від 23.06.2010р., перерахування 24.06.2010р. позивачем попередньої оплати за холодильну установку "Termolife TL-300", суд дійшов висновку про укладення між сторонами господарського договору купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Тобто, зі справи вбачається, що між сторонами склалися господарські правовідносини з купівлі-продажу товару, які породили взаємні права та обов'язки, а саме: щодо позивача -оплатити і прийняти товар, а щодо відповідача - прийняти оплату і передати товар.

Як встановлено судом, позивач здійснив передплату за товар у сумі 17600грн.00коп., в свою чергу відповідачем не була здійснена поставка спірного товару.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк , встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Під час судових засідань сторони підтвердили, що строки поставки товару не були визначені сторонами.

Наявність домовленості позивача та відповідача щодо конкретного строку передачі товару позивачу матеріалами справи не підтверджується.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа вих. № 22 від 15.02.2011р., Приватне підприємство «Кристина» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Техмаш» про можливість отримати автомобільну холодильну установку за наявності довіреності та документу, що посвідчує особу, у зручний для товариства час за адресою: м. Донецьк, вул. Туполева, 17. Докази отримання вказаного листа позивачем 18.02.2011р. наявні в матеріалах справи.

Таким чином судом встановлено невизначеність сторонами в розумінні ст.ст. 251-252 Цивільного кодексу України строку виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару, як і порядку приймання-передачі товару.

Законодавець передбачив таку ситуацію, коли сторони, з якихось причин не встановили строки виконання своїх зобов'язань, та врегулював це питання у ст. 530 Цивільного кодексу України, де зазначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. В свою чергу ст. 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів звернення до відповідача із вимогою про поставку товару, позивач суду не надав.

Натомість як вбачається з матеріалів справи позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами повернути перераховані кошти у розмірі 17600грн.00коп.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений договором строк , покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто, обов'язковою передумовою виникнення у покупця права вимагати повернення суми попередньої оплати є одержання продавцем суми попередньої оплати товару та відсутність подальшої передачі товару у встановлений договором строк .

Як вже зазначалося, з матеріалів справи та пояснень представників сторін встановлено, що товар позивачу не переданий, оскільки сторонами не врегульовані строки та порядок приймання-передачі товару, так як правовідносини сторін врегульовані у спрощений спосіб.

Судом з врахуванням вимог ст.ст. 525,526, ч.2 ст.530, ч.2 ст.693 ЦК України та на підставі правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності встановлено, а позивачем не спростовано відсутність пред'явлення Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Техмаш» на момент звернення з позовом вимоги до відповідача про поставку товару в розумінні ч.2 ст.530 ЦК України та обумовлений цим факт настання строку виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару.

Зважаючи на це позивач передчасно звернувся з позовом про повернення відповідачем суми попередньої оплати, оскільки на момент пред'явлення позову строк виконання відповідачем зобов'язання по поставці товару ще не настав.

На момент звернення до суду з позовом вже мають бути наявні порушення прав або інтересів заявника. У даному випадку позивач не довів суду що у відповідача на час звернення з позовом наступило зобов'язання повернути суму передоплати позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідач під час судового засідання 22.08.2013р. звернувся до суду з усним клопотанням покласти на позивача витрати понесені відповідачем на оплату послуг адвоката в розмірі 1760грн. 00коп.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

В підтвердження повноважень адвоката, відповідачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №2648 від 26.09.2007р. на ім`я Кузьмін Євген Олексійович.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом Кузьмін Є.О. підтверджуються письмовим договором про надання допомоги №09/07-13 від 09.07.2013р., відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручає, а адвокат (виконавець) бере на себе зобов'язання надати наступні юридичні послуги: на підставі ст.28 ЦПК України бути представником замовника у господарському суді Донецької області по справі №905/4689/13; складати необхідні юридичні документи та надавати усні юридичні консультації замовнику.

Згідно із п. 4.1 договору загальна вартість послуг по договору складає 1760грн.00коп., яка сплачується замовником виконавцю у день підписання цього договору.

Відповідач відповідно до квитанції № 281988 від 09.07.2013р. перерахував адвокату суму в розмірі 1760грн.00коп., призначення платежу - договір про надання правової допомоги №29/07-13.

Між відповідачем та адвокатом 05.08.2013р. складений двосторонній акт приймання-передачі виконаних робіт, за яким адвокатом здійснено надання адвокатських послуг замовнику, засвідчено, що замовник не має претензій до виконавця.

Беручи до уваги, що адвокат Кузьмін Євген Олександрович представляв інтереси відповідача особисто у судових засіданнях 06.08.2013р. та 22.08.2013р., у яких відстоював інтереси відповідача, знайомився з матеріалами справи, за його підписом був поданий відзив на позов, а також те, що підписавши та скріпивши своєю печаткою акт приймання-передачі виконаних робіт замовник фактично прийняв та погодився з повним виконанням адвокатом свої обов'язків по наданню правової допомоги, суд дійшов висновку, що вартість наданих послуг є об'єктивною та співрозмірною з заявленими вимогами.

За змістом ст. 44 ГПК України витрати з оплати послуг адвоката відносяться до складу судових витрат, які підлягають розподілу у загальному порядку, встановленому ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 526, 530, 663, 693 Цивільного кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Техмаш», м. Донецьк до Приватного підприємства «Кристина», м.Донецьк, про стягнення попередньої оплати у розмірі 17600грн.00коп.- відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Техмаш» (адреса: 83037, м.Донецьк, вул.Кірова, будинок 90, код ЄДРПОУ 20372471) на користь Приватного підприємства «Кристина» (адреса: 83017, м.Донецьк, вул.Ульянової, буд. 39, код ЄДРПОУ 30278306) витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1760грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 22.08.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова