35/68-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" березня 2009 р. Справа № 35/68-09
вх. № 1922/5-35
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Макаренко І.І. - директор відповідача - Кошкаров О.М., дов. №П125 від 20.03.2009р.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східремсервіс", м. Харків
до Державного підприємства "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", м. Харків
про стягнення 125478,30 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Східремсервіс”) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (Державного підприємства „Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка) 90273,60 грн. основного боргу, 17061,71 грн. пені, 6319,15 грн. штрафу, 1400,49 грн. 3% річних, 10423,35 грн. інфляційних втрат, розірвання договору №01-03-08 від 11.03.2008р., а також віднесенню на відповідача витрат по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує укладанням між сторонами договору №01-03-08 від 11.03.2008р. на виконання будівельно – монтажних робіт по ремонту покрівлі корпуса №15 в обсязі 2688 кв.м., відповідно до якого позивачем було виконано умови договору та підписано між сторонами акт приймання виконаних робіт №1 до спірного договору на суму 90273,60 грн., які відповідачем не були сплачені.
Представники сторін в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якої надав власний розрахунок штрафних санкцій та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 26.03.2008р. було укладено договір будівельного підряду №01/03-08, відповідно до п.2.1. якого замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько – словенське підприємство „Моніс”) та відповідач доручають, а підрядник (позивач) бере на себе зобов`язання виконати на свій ризик весь комплекс будівельно – монтажних робіт по ремонту покрівлі корпуса №15 в обсязі 2688,00 кв.м. та здати виконані роботи по акту передачі завершеного комплексу робіт.
Пунктом 2.2. Договору ТОВ „Спільне українсько – словенське підприємство „Моніс” та відповідач зобов`язуються забезпечити позивача обсягом робіт, прийняти та оплатити виконані роботи.
Відповідно до п.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що загальна вартість робіт (ціна договору) є твердою і остаточною, та складає 180549,60 грн.
Згідно п.4.1. Договору виконання робіт, передбачених цим договором, повинно розпочатись у продовж двох робочих днів з моменту передачі підрядника будівельного майданчика, та здійснюватись і закінчитись у встановлені строки, відповідно до графіку виконання робіт (додаток №1), який є невід`ємною частиною цього Договору.
Судом встановлено, що у додатку №1 до Договору, підписаного замовника та підрядником встановлено графік виконання робіт (корпус №15-покрівля).
Відповідно до п.5.2. Договору розрахунок проводиться наступним чином:
- замовник 1 в якості авансового платежу сплачує 30% від вартості робіт на придбання матеріалів, у сумі 54164,88 грн.
- замовник 1 в якості кінцевого розрахункусплачує 20% від загальної вартості робіт, у сумі 36109,92 грн. впродовж 10 днів після підписання акту виконаних робіт згідно форми КБ-2в, за фактичну виконану роботу.
- замовник 2, в якості кінцевого розрахунку сплачує 50% від загальної вартості робіт у сумі 90274,80 грн. впродовж 10 днів після підписання акту виконаних робіт згідно формі КБ-2в, за фактичну виконану роботу.
Відповідно до п.6.1.1. Договору позивач зобов`язаний виконати на умовах цього договору всі будівельно – монтажні роботи, випробування та виміри, які забезпечують належне виконання робіт за цим договором.
Згідно п.12.2. Договору передача підрядником і прийняття замовником виконаної роботи за договором здійснюється повністю, а не частинами.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008р. від 16.07.2008р., актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р. на загальну суму 90273,60 грн., підписаного представника позивача та відповідача та скріпленого печатками підприємств та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року від 16.07.2008р., актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р. від 16.07.2008р., підписаного представниками позивача та ТОВ „Спільне українсько – словенське підприємство „Моніс”.
Відповідно до п.6.3.2. Замовник – відповідач зобов`язаний забезпечувати розрахунки за виконані роботи з позивачем в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Судом встановлено, що граничний строк оплати за виконані послуги згідно п 5.2. Договору становить 10 днів, тобто відповідач мав зобов`язання сплатити вартість виконаних робіт до 26.07.2008р.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 90273,60 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 17061,71 грн. пені, 6319,15 грн. штрафу, 1400,49 грн. 3% річних та 10423,35 грн. інфляційних втрат, а також розірвати договір №01/03-08 від 26.03.2008р. на ремонт покрівлі корпуса №15 по вул. Жовтневої революції 99 в місті Харкові.
Відповідно до п.14.1. Договору сторони несуть матеріальну відповідальність за виконання своїх договірних зобов`язань, а також зобов`язані, уповноважених представників, послугами яких вони користуються для виконання договору. Винна сторона зобов`язана компенсувати збитки стороні, яка постраждала.
Згідно ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодекса України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодекса України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодекса України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Позивач надав розрахунок пені, розрахований на підставі ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, однак судом встановлено, що штрафні санкції нараховані за 189 днів, тому вимога в цій частині підлягає задоволенню частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 16519,41 грн. пені. за період з 26.06.2008р. по 26.12.2008р.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов`язання понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Суд, перевіривши нарахування суми штрафу, прийшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача в цій частині, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню та стягнуто з відповідача на користь позивача 6319,15 грн. штрафу.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.536 та ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно наданого розрахунку позивача, розмір 3% річних нарахований за період з 26.07.2008р. по 01.02.2009р. та складає 1400,49 грн., судом дане нарахування перевірено та встановлено, що воно не суперечить вимогам чинного законодавства, є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а кошти в сумі 1400,49 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.
Нарахування інфляційних втрат судом перевірено та встановлено, що за період з 26.07.2008р. по 20.02.2009р. проіндексована сума боргу становить 98849,59, з урахуванням чого вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 8579,99 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або
законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом договору було виконання підрядних робіт по ремонту покрівлі корпусу №15 в обсязі 2688 кв.м.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2009р. позивача було зобов`язано надати до суду належним чином завірені графік виконання робіт, актів технічної готовності та надати оригінали вищевказаних документів, однак позивачем дані документи не були представлені, з урахуванням чого у суду відсутні докази на підтвердження позиції позивача щодо розірвання спірного договору, тому позовну вимогу в цій частині слід залишити без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 90273,60 грн. основного боргу, 16519,41 грн. пені, 6319,15 грн. штрафу, 8579,99 грн. інфляційних втрат, 1400,49 грн. 3% річних. Витрати по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення слід віднести на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Харківський приладобудівний завод ім Т.Г. Шевченка” (61004, м.Харків, вул. Жовтневої Революції,99, п/р №26006301816654 у Червонобаварському безбалансовому відділенні філії „Відділення Промінвестбанку”, м.Харків, МФО 351458, код ЄДРПОУ 14315500, ІПН 143155020397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СХІДРЕМСЕРВІС” (61118, м.Харків, пр-т Тракторобудівників, 102, кв.24, р/р №26004811003010 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”, м.Харків, МФО 351016, код ОКПО 22695652, ІПН 226956520341) 90273,60 грн. основного боргу, 16519,41 грн. пені, 6319,15 грн. штрафу, 8579,99 грн. інфляційних втрат, 1400,49 грн. 3% річних, 1230,92 грн. держмита та 115,75 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
В частині позовних вимог щодо розірвання договору №01/03-08 від 26.03.2008р. позов залишити без розгляду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення підписано 23.03.2009р.
Суддя
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2009 |
Оприлюднено | 11.04.2009 |
Номер документу | 3334024 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Швед Е.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні